Номан Челебіджихан — кримськотатарський політик і громадський діяч, перший голова уряду Кримської Народної Республіки, організатор I Курултаю кримськотатарського народу, перший муфтій мусульман Криму. Він жив задля свого народу і помер за нього, а слова його вірша «Ant etkenmen!» («Я присягнувся!») стали сьогодні національним гімном кримських татар.
Народився Челебіджихан у 1885 році в сім'ї Ібраїма Челебі, імама мечеті села Біюк-Сунак Перекопського повіту Таврійської губернії (поблизу Джанкою).
Отримавши початкову освіту в сільській школі, продовжив її в медресе Акчора, а потім у Зинджирли медресе.
Суспільно-політична діяльність у Туреччині
У 1908 р. Челебіджихан прибув до Османської імперії, де став студентом Стамбульського університету, який з відзнакою закінчив у 1912 р., отримавши вищу юридичну і богословську освіту.
Ще за часів навчання у Туреччині, Челебіджихан об'єднує навколо себе студентську молодь. Він організовує «Спільноту кримськотатарської молоді, що навчається», що існувала до 1917 року і члени якої створювали і публікували патріотичні вірші, оповідання, політичні й історичні статті, які поширювали в Криму.
Разом із кримськотатарськими студентами, Челебіджихан двічі зустрічався з Ісмаїлом Гаспринським під час його перебування в Туреччині.
Спільно з Джафером Сейдаметовим і Абібуллою Одабаш, заснував патріотичну спільноту «Батьківщина» («Vatan») (1909 р.) — підпільну політичну організацію, членами якої були кримськотатарські студенти в Туреччині.
Закінчивши Стамбульський університет, у 1912 р. Номан Челебіджихан повертається до Криму, але вже в 1913 р. покидає його, щоб поступити на юридичний факультет Санкт-Петербурзького інституту психоневрології.
Перший муфтій мусульман Криму
З початком Першої світової війни (1914-1918), Номан Челебіджихан повертається до Криму, де разом із Джафером Сейдаметом розробляє стратегію кримськотатарської національної боротьби.
Після Лютневої революції 1917 р. в Росії, політичне життя Криму набуває нового характеру: національні політичні організації виходять з підпілля, серед народу ведеться відкрита пропаганда боротьби за національне відродження.
У березні 1917 року в Сімферополі відбувся перший Всекримський мусульманський з'їзд, на якому було засновано Тимчасовий кримсько-мусульманський виконавчий комітет. Головою комітету було обрано Номана Челебіджихана. Одночасно його обрали тоді й першим муфтієм мусульман Криму, Литви, Польщі та Білорусії.
Під керівництвом Челебіджихана, мусульманський виконком переходить до широкомасштабної діяльності: створюються духовні й земельні управління кримських татар, реформуються національні установи просвіти, активізується робота провінційних органів управління.
Тоді ж побачили світ такі видання, як «Міллет» («Нація») кримськотатарською мовою та «Голос татар» — російською.
Челебіджихан закликає до формування мусульманських збройних сил, у липні він виступає проти відправки на фронт трьох запасних мусульманських полків.
Створюється національна партія Міллі Фірка, основною метою якої є національне самовизначення кримських татар.
Ця активність у Криму не подобається Тимчасовому уряду Росії, який готується до її пригнічення.
Через три місяці — 23 червня 1917 р., Номан Челебіджихан був заарештований севастопольською контррозвідкою, але незабаром його були вимушені звільнити, оскільки кримські татари висловили протест на захист свого лідера, закріпивши його 5 тис. підписів.
I Курултай і створення Кримської Народної Республіки
У листопаді 1917 р. (за старим стилем) у Криму проходить I Курултай кримськотатарського народу, підготовлений Номаном Челебіджиханом із соратниками.
Челебіджихан входить до комісії з розробки проекту Конституції Кримської Народної Республіки.
Курултай затверджує представлений комісією проект Конституції і проголошує створення КНР, а Номана Челебіджихана обирають головою Директорії (національного уряду) і паралельно — міністром юстиції.
У представленому на сторінках газет «Millet» і «Голос татар» програмному повідомленні створеного уряду йшлося:
«Кримськотатарський національний уряд покликаний забезпечити щастя і нормальну життєдіяльність не лише корінного народу, але й захищати всіх земляків, мешканців півострова від узурпації, анархії і заколоту, захищати їх життя і гідність, і вважає це своїм священним обов'язком».
Номан Челебіджихан виступав за рівноправ'я всіх народів, що живуть у Криму.
«Наше завдання, — говорив він, — створення такої держави, як Швейцарія. Народи Криму є прекрасним букетом, і для кожного народу потрібні рівні права й умови, бо нам іти пліч-о-пліч».
Проте Жовтнева революція в Росії і прихід більшовиків до влади, які не визнавали кримськотатарський уряд, поставили під загрозу існування молодої Кримської Народної Республіки.
«Ант еткєнмен!» («Я присягнувся!»)
26 січня 1918 року більшовицькі озброєні загони з Севастополя вдалися до активних військових дій. Кримськотатарський уряд був повалений, а контроль над Кримом тимчасово перейшов до більшовиків.
Голова кримськотатарського уряду Номан Челебіджихан був заарештований більшовиками і 27 днів утримувався у Севастопольській в'язниці.
23 лютого 1918 року Челебіджихан був розстріляний, його тіло кинули в Чорне море.
Так завершується трагічна доля неабиякої особи, патріота свого народу, поета, просвітника — Номана Челебіджихана.
Національний герой немов передбачив свою смерть у пророчому вірші «Ант еткєнмен!» («Я присягнувся!») рядками: «Ант еткєнмен, сьоз бєргенмен...»:
«Я присягнувся перед народом
його горе остудити
Скільки можна гнити живими
і під вічною тлінню жити?
Якщо ж я зможу спокійно
цей біль перенести –
Хай захолоне чорною кров'ю
серце у мене в грудях».
