Заново прослуховуючи і перечитуючи промову Барака Обами, звернену до мусульман усього світу з Каїрського університету, просто диву даєшся. Чи то американський лідер раптом спалахнув новою любов'ю до релігії свого батька, яку він колись залишив. Чи то мусульман у черговий раз намагаються втопити у солодкому сиропі, як це вміють робити американські демократи. І які перспективи це відкриває перед уммою?
Саід АБДУСАМАДОВ
Солодкі слова
Обама зробив усе, щоб сподобатися. Промову свою він почав з мусульманського привітання «Ас-саляму алейкум», нагадав, що його звуть Барак Хусейн Обама, цитував аяти з Корану, говорив про те, що зобов'язаний захищати Іслам, називав Коран Священною книгою, вдягнув свого держсекретаря Хіларі Клінтон у хіджаб під час відвідування мечеті Султана Хасана.
До цього, під час свого візиту у Саудівську Аравію, Обама розсипався у компліментах саудівському монархові і народу. Стверджував, що він вважав правильним і важливим почати своє турне по арабських країнах саме із Саудівської Аравії, де «зародився і досяг своєї величі Іслам».
Барак Обама також сказав, що сучасна цивілізація у боргу перед Ісламом, який проніс світло вчення через багато століть і продемонстрував можливості релігійної терпимості і релігійної рівності. Іслам із самого початку був частиною американської історії, підкреслив він. Більше того, Обама назвав самі США мусульманською країною, тому що на її землі проживає кілька мільйонів прихильників Ісламу.
Як відзначив президент США, він хоче бачити новий початок: США й Іслам не є взаємовиключними, насправді у них багато спільного, і вони розділяють спільні принципи. Але, щоб рухатися вперед, сказав Обама, сторони повинні слухати один одного, говорити один з одним і шукати точки дотику.
Проте, Обама своїм кроком назустріч мусульманам не був оригінальним. У нього виявилося відразу декілька попередників...
Символічні кроки
Варто нагадати, що американці ще при президенті Джорджеві Буші молодшому, наслідуючи Росії, також направили свого представника і в Організацію Ісламська конференція (ОІК). Джордж Буш під кінець свого другого терміну через представлення США в ОІК намагався відновити втрачений авторитет Вашингтона у мусульман після подій 11 вересня і готовність до діалогу.
Нагадаємо, що представником США в ОІК у минулому році був призначений 57-річний бізнесмен пакистанського походження Седа Кумбері. У своєму інтерв'ю з цього приводу Джордж Буш сказав, що суть його місії полягає у тому, щоб показати, що Америка є другом свободи, миру й Ісламу.
Експерт Університету Джорджа Вашингтона Мерва Кавакчі тоді заявляла, що представлення США у міжнародній ісламській організації може завершитися зменшенням антиамериканських настроїв у мусульманському світі. «Цей крок покликаний відновити авторитет серед мусульманських країн після подій 11 вересня», - відзначила вона.
На її думку, представлення США в ОІК слід оцінювати як пропаганду своєї думки в ісламському світі. Однією з найбільших проблем Америки є те, що у мусульманських країнах ця держава відома, як загарбник: «В Америці здійснюється ряд проектів для підвищення авторитету США серед мусульман. Запрошення США є одним із кроків, вжитих для відновлення взаємного діалогу і відносин», - сказала Кавакчі.
Крім того, до американського Конгресу вже не перший рік входять представники мусульман, а сам Обама призначив одним зі своїх радників мусульманку єгипетського походження Далію Могахед. Але мусульмани після всього того жаху, у який США втягнули ісламський світ, чекали від лідерів цієї країни не просто слів і символічних жестів, а реальних справ, які могли б довести, що США готові змінити свою політику.
Крок вперед, два назад
Що стосується реальних справ, то Обама в Каїрі висловив своє бачення вирішення палестино-ізраїльського конфлікту. «Становище палестинського народу нестерпне, - заявив він. - Америка не буде ігнорувати законні устремління палестинців домогтися поваги, можливостей для просування вперед і створення своєї власної держави». «Повинні існувати дві держави: ізраїльська і палестинська», - заявив президент.
Крім того, Обама обіцяв незабаром вивести війська з Іраку і навіть заявив про можливе у майбутньому виведення військ з Афганістану. Але роблячи крок назустріч мусульманам, американська адміністрація завжди робила крок, а то й два, назад. Приміром, роблячи крок назустріч палестинцям ще при Ясірі Арафаті, США робили два кроки назустріч «Ізраїлю».
Таким чином, мусульмани у результаті американської політики, начебто зовні дружньої стосовно мусульман, завжди опинялися у програші. Обама - не виняток. Приміром, визнавши помилки США, він, торкаючись причин того, чому, взагалі, американці вторглися в Ірак, поклав провину за це на екстремістів, явно маючи на увазі під останніми представників ісламського світу, а не американських або ізраїльських радикалів.
Що ж стосується «Ізраїлю», то Обама заявив, що зв'язки Сполучених Штатів з «Ізраїлем» нерушимі, чим у черговий раз підтвердив прихильність своєї країни до одніє сторони близькосхідного конфлікту. Потім він знову обрушився з критикою на екстремістів, заявивши, що вони користуються напруженістю, яка історично існувала між Сполученими Штатами і мусульманами.
На його погляд, екстремісти - це взагалі корінь усіх зол у відносинах між США та ісламським світом. Американські сили були змушені ввійти в Афганістан, сказав Обама, «щоб перемогти «Аль-Каіду» і талібів». Але при цьому він запевнив, що Америка не хоче тримати свої війська в Афганістані, і не прагне створювати там військові бази.
«Ми не повинні миритися з екстремістами, які погубили ні в чому не винних людей. Священний Коран говорить нам: хто вб'є одну людину, той ніби вбив цілий народ», - заявив Обама. Але при цьому він не сказав ні слова про те, ким же вважати Джорджа Буша, який убив більше мільйона іракців і зробив кілька мільйонів людей біженцями заради власної примхи.
Нездатність Обами
Підсумовуючи свій виступ, президент Обама сказав, що вирішити всі ці проблеми буде непросто: багато людей, як мусульман, так і немусульман, сумніваються в тому, що новий початок взагалі можливий - через великий страх і взаємну недовіру. «Однак, - сказав він, - якщо ми не позбудемося кайданів минулого, ми ніколи не просунемося вперед». Однак у здатності Обами щось реально змінити виникають великі сумніви.
Взагалі, з примирливим зверненням Барака Обами до ісламського світу, про яке він заявив ще під час виборів, сталася дивна історія. Спочатку він обіцяє його зробити - всі гадають, звідки ж він виступить; потім він виголошує цікаву промову в Туреччині - всі вирішують, що це і є його історичне звернення; але раптом з'ясовується, що президент США звернеться все-таки до умми з Каїра, як і припускала більшість експертів.
Швидше за все, це свідчить про внутрішні протиріччя у нинішній адміністрації США. Адже навіть напередодні каїрської промови, Обама заборонив обнародувати фото звірств Абу-Грейбу. Крім того обіцяне і розпіарене закриття бази Гуантанамо так і не відбулося.
Ще й Апеляційний суд США заборонив колишнім ув'язненим в'язниці Гуантанамо подавати в суд на американське міністерство оборони. Існує й ряд інших моментів, які змушують ставити під сумнів його бажання, а, можливо, здатність, реально виконати те, що він обіцяв у ході передвиборної кампанії.
Першим був Путін
До речі, росіяни освоїли цю політтехнологію завоювання любові мусульман набагато раніше Обами. Приміром, той заявив, що «Америка - одна з найбільших мусульманських країн у світі» лише днями, а Володимир Путін, ще будучи президентом, говорив про це стосовно Росії на весь світ ще кілька років тому назад.
Виступаючи у 2003 році у Малайзії на саміті ОІК, Путін висловив знакову історичну річ. Він назвав Росію «і мусульманською країною». Вперше за весь час існування російської держави її глава офіційно визнав, що Росія є якоюсь мірою мусульманською країною. До нього цього не робив ні цар, ні генсек, ні президент.
Однак, сьогодні, через 6 років, російські мусульмани змушені відзначити, що ця фраза Путіна, на жаль, так і залишилася багато в чому красивою декларацією. Непослідовна політика Росії приводить до того, що держава багато обіцяє ісламському світу, Палестині, ХАМАС, але реально поки що нічого не зроблено. Москва “трясе повітря”, але реальних ініціатив і пропозицій у неї, як виявилося не так і багато.
Про те ж саме, але стосовно Обами, попереджає й «Guardian». Відповідно до цієї газети, незважаючи на те, що таку промову, яку виголосив Обама, не міг виголосити більше жоден з нинішніх президентів, важливо інше. А саме той факт, що наскільки даний виступ важливий для світу, стане ясно тільки якщо всі 6 тисяч промовлених ним у Каїрі слів будуть підкріплені реальними справами.
Принц Чарльз Аравійський
Однак і Володимир Путін у спробах досягти прихильності ісламського світу не був першим. Британський принц Чарльз, будучи одним із основних представників західноєвропейської еліти, набагато раніше прославився своїм інтересом, принаймні, на словах, до Ісламу і мусульман. Вперше про свої симпатії він заявив під час виступу в Університеті Оксфорда у 1993 році.
З тих пір його відносини з мусульманською громадою Великобританії стали нерозривні, він брав участь практично у всіх заходах і церемоніях, організованих мусульманами, і щоразу відкрито говорив про своє захоплення віровченням Ісламу. Виступ у 1996 році у парку Уілтон став, мабуть, відкритим визнанням принцом Чарльзом своєї глибокої симпатії до Ісламу і поясненням причин цього почуття.
Він заявляв, що Коран вразив його до глибини душі. Крім того, принц Чарльз через діяльність свого Благодійного фонду фінансує багато ісламських освітніх проектів. Ще у 1997 році в журналі «Middle East Quarterly», вийшла стаття під заголовком «Чарльз, принц Аравійський». Автори матеріалу досліджували докази того, що принц Чарльз міг таємно прийняти Іслам.
Крім принца Чарльза, багато інших британських політиків і громадських діячів відкрито зізнавалися у своїх симпатіях до Ісламу і твердили про необхідність все більшого врахування британським суспільством особливостей цієї релігії. Британія, як спадкоємиця найбільшої Імперії, що підкорила величезну кількість мусульманських земель, була історично першою у цій боротьбі за серце Ісламу. Лише згодом до її показових і демонстративних жестів відносно мусульман та ісламської релігії приєдналися Росія і США.
Не знищувати, а осідлати
Таким чином, на наших очах у цей ярмарок само-піару, у це змагання, хто краще всіх розповість про свою любов до Ісламу, втягується все більша кількість господарів цього світу. За словами керівника Центру «Росія - Ісламський світ» Шаміля Султанова, США, зрозумівши безперспективність політики придушення того процесу, який у експертному співтоваристві прийнято називати Ісламським пробудженням, намагаються якщо не «осідлати» і очолити цей тренд, то хоча б взяти участь у його розвитку.
Промова президента Барака Обами у Каїрі - це лише початок даної кампанії-змагання на «звання кращого друга Ісламу», вважає експерт. За його словами, це починання не позбавлене перспективи. До речі те ж саме заявив і посол з особливих доручень, директор центру партнерства цивілізацій МДІМВ МЗС Росії Веніамін Попов. За його словами, останні десять років спостерігається значне зростання релігійного, насамперед ісламського фактора у міжнародних справах.
Очевидно, що провідні країни світу, одна за одною, усвідомлюючи зростаючий потенціал Ісламу і мусульман, а ще більше відчуваючи гостру зацікавленість у його нафтових ресурсах, поспішають заручитися їхніми симпатіями і підтримкою. На Великий Близький Схід спрямовані інтереси не лише провідних держав, які традиційно беруть участь у регіональних процесах, але й таких держав, як Японія, Китай, Індія та навіть «молодих азіатських тигрів». За словами Михайла Маргелова, голови Комітету Ради Федерації у міжнародних справах, досить подивитися на те, скільки об'єктів у Рамаллі відбудували, наприклад, японські компанії, як усе стає гранично зрозуміло.
У зв’язку з цим, американська еліта, яка зробила ставку на Барака Хусейна Обаму, і згуртувалася навколо нього, представляється цілком проникливою. Очевидно, що Обама зараз у поті чола виконує замовлення цієї еліти за його спиною на якнайшвидше поліпшення відносин з ісламським світом.
Крім того, і той факт, що Британія однією з перших країн західного світу зважилася на часткову легалізацію Шаріату і включення шаріатських судів у систему британського судочинства - з тієї ж сфери. Британія, маючи найбагатший досвід управління мусульманським світом і маніпуляціями енергією умми, усвідомлює, що настав час осідлати цю енергію, що відроджується, і поставити її на службу власним інтересам.
Прийняти Іслам заради збереження влади
Цей принцип управління, що говорить «якщо ти не можеш протистояти якому-небудь руху або процесу - очоль його», давно відомий світу. Згадаємо хоча б епізод із фільму «Мухаммад - Посланник Бога» Мустафи Аккада. Це епізод, у якому колишній правитель Ясрібу, який втік після пам'ятної хіджри мусульман у це місто з Мекки, розмовляє з її правителем Абу Суф’яном.
У цей епізод режисер фільму вставив досить знакову фразу - «Медина варта того, щоб прийняти Іслам». Незалежно від ступеня історичної достовірності цієї фрази, вона приголомшливим чином передає суть правителів цього світу - якщо заради збереження влади буде потрібно зробити вигляд, що ти приймаєш Іслам, треба йти і на цей крок.
Очевидно, що і британська, і американська еліти сьогодні усвідомлюють, що подальше збереження влади над цим світом варте того, щоб приспати пильність мусульман солодкими словами, готовністю одягти хіджаб на Хілларі Клінтон, назвати США - великою ісламською країною і навіть готовністю обрати президентом країни Хусейна.
Можливо, з волі Аллаха, прийде такий час, коли мусульмани оволодіють більшим впливом і міццю, і правителі цього світу будуть готові навіть прийняти Іслам, заради того, щоб зберегти свій статус і владу. Історія знає такі прецеденти, як імператор Риму Костянтин, чиї попередники жорстоко придушували християн, усвідомивши зростаючий вплив Християнства, сам прийняв цю колись ворожу Риму релігію.
Нова Худайбійя
Але, поза всяким сумнівом, цей процес багато в чому сприятливий і для мусульман. Принаймні, з публічного й інформаційного простору зникнуть звинувачення у всіх смертних гріхах, до іміджу умми додасться більше позитиву, знизиться хвиля ісламофобії, мусульман менше переслідуватимуть по надуманих обвинуваченнях.
І якщо у нас вистачить мудрості, терпіння і знань, ми могли б використати цей період, як був використаний Пророком Мухаммадом (мир йому) період Худайбійського мирного договору - з величезною користю для ісламського заклику і зміцнення ісламської громади.
Адже перемир'я в Худайбійї поклало початок новому періоду розвитку Ісламу. З початком цього етапу після підписання перемир'я з курайшитами перед мусульманами відкрилися великі можливості для поширення заклику. На цьому етапі мусульмани подвоїли свої зусилля у цьому напрямку, що дозволило їм приділяти більше увагу заклику ключових фігур, лідерів племен, вступити у переписку з сусідніми царями і правителями.
Коли встановилося перемир'я, припинилася війна, люди почали довіряти один одному, зустрічатися один з одним, вести розмови, сперечатися. Кожний, хто заводив мову про Іслам, неодмінно приймав його, коли починав що-небудь розуміти. За два роки перемир'я Іслам прийняли стільки людей, скільки було мусульман до цього або навіть більше того.
Сьогодні Аллах дає мусульманам ще один шанс...
За матеріалами Іслам.ру
Посилання на тему:
Новини
Обама зОбама звернувся до мусульманського світу
Президент США порадився із саудівським королем перед зверненням до мусульман світу
