Зберігся документ, продиктований Пророком Ісламу (мир йому), в якому перераховуються обов'язки мусульман стосовно захисту християн, що живуть серед них. Це нагадування про нашу колективну відповідальність за своїх сусідів.
Мусульмани і християни разом складають більше 50% світового населення, і якщо вони зможуть мирно жити пліч-о-пліч, то шлях до миру на планеті буде пройдений як мінімум наполовину. Один маленький крок, який ми можемо зробити для поліпшення мусульмансько-християнських взаємин - частіше згадувати позитивні історії з минулого і не чорнити одне одного даремно.
Я пропоную нагадати і мусульманам, і християнам про ту обіцянку, яку Мухаммад (мир йому і благословення) дав християнам. Знання цієї обіцянки може справити величезний вплив на поведінку мусульман щодо християн, і навпаки. Адже відомо, що мусульмани намагаються у всьому наслідувати спосіб життя свого Пророка.
У 628 р. делегація з монастиря св. Катерини прийшла до Пророка Мухаммада (мир йому) і попросила його захисту. Він у відповідь надав їм перелік прав, який я наведу нижче у повній версії.
Монастир св. Катерини розташований біля підніжжя гори Синай і є найстарішим у світі монастирем. У його розпорядженні знаходиться величезна колекція християнських рукописів, що поступається за величиною тільки ватиканській. Цей монастир входить до переліку об'єктів світової спадщини. Він також володіє найстарішою колекцією християнських ікон. Це справжня скарбниця християнської історії, яка протягом 1400 років зберігалася в цілості під заступництвом мусульман.
Обіцянка монастирю св. Катерини:
«Це послання від Мухаммада, сина Абдулли, нехай буде угодою з тими, хто прийняв християнство, далеко чи близько, ми з ними.
Воістину я, помічники та мої послідовники захищають їх, тому що християни - наші співгромадяни, і з волі Аллаха я виступаю проти всього, що може їх образити.
Відносно них не повинно застосовуватися жодного примусу. Як їх судді не будуть зняті зі своїх посад, так і їх ченці не будуть вигнані з монастирів. Ніхто не зруйнує будинок їх релігії і не пошкодить його і не винесе з нього жодної речі в оселі мусульман.
Якщо ж хтось візьме ту чи іншу річ звідти, він порушить Божі приписи і чинитиме непокору своєму Пророку. Воістину вони мої союзники, які заручилися моєю гарантією безпеки проти всього, що їм ненависне.
Ніхто не змусить їх переїжджати з місця на місце або брати участь у битвах. За них повинні битися мусульмани. Якщо християнка вийде заміж за мусульманина, це має відбуватися тільки за її згодою. Забороняється перешкоджати їй відвідувати церкву для молитов. Їх церкви слід поважати. Не треба заважати їм відновлювати свої церкви і підтримувати святість їх Заповітів.
Ніхто з мусульман не повинен порушувати цю угоду до самого Судного дня».
Ключові фрази тут - перша і остання. Вони роблять цю обіцянку вічною й універсальною. Мухаммад (мир йому) підкреслює, що мусульмани - завжди поруч із християнами, далеко чи близько, що означає - ця обіцянка стосується не тільки монастиря св. Катерини.
Наказуючи мусульманам дотримуватися угоди аж до Судного дня, цей документ знову застерігає віруючих від спроб обмежити його термін дії. Ці права є такими, що не можуть бути відчуженими. Мухаммад оголосив усіх християн своїми союзниками і зрівняв погане ставлення до християн із порушенням Божих приписів.
Примітний аспект цього документа полягає в тому, що він не встановлює жодних умов, обов'язкових до виконання для християн. Досить того, що вони сповідують християнство. Від них не вимагають міняти релігійні переконання, їм не потрібно нічого платити, їм не приписують ніяких зобов'язань. Це збірка прав без усіляких обов'язків!
Цей документ, звичайно, не є договором про права людини в його сучасному розумінні, але навіть незважаючи на те, що він був складений у 628 р., в ньому чітко обумовлюються права на майно, свободу віросповідання, право на працю та особисту безпеку.
Я знаю, багато читачів думають - і що з того? Відповідь проста. Ті, хто прагне підкреслити розбіжності між мусульманами і християнами, звертають увагу на їх розбіжності і роблять наголос на зони конфлікту поглядів. Але коли людям нагадують про такі речі, як обіцянка Мухаммада християнам, це усуває розбіжності і надихає мусульман піднестися над міжобщинною нетерпимістю і породжує добру волю в християнах, які, можливо, живуть у страху перед ісламом або мусульманами.
Коли я звертаюся до ісламських джерел знань, я знаходжу в них унікальні приклади релігійної терпимості. Вони змушують мене прагнути до кращого. Я переконаний, що здатність чинити добро і бажати людям добра закладена в кожному з нас. Коли ми придушуємо в собі цю схильність до добра, ми заперечуємо нашу фундаментальну властивість людяності. Я сподіваюся, що всі ми зможемо знайти час і пошукати в цінностях, культурі та історії інших народів щось позитивне та гідне захоплення.
Муктедар Хан, очолює відділення ісламських наук в університеті Делавера
За матеріалами «AltMuslim» (переклад з англійської «Іслам.ру»)
Посилання на тему:
Любов до Ісуса може об’єднати християн і мусульман
Спільне між нами і вами. Лист-заклик до християнських релігійних лідерів світу
«Давайте поговоримо». Послання ісламських духовних лідерів Папі Римському
Думки експертів: чи можливий діалог між ісламом і християнством?
