Правозахисники повідомляють про незаконне затримання владою і взяття під варту чотирьох узбецьких біженців, а також про загрозу їх екстрадиції на батьківщину, де на них чекають тортури. Міжнародні організації протестують.
Узбецькі біженці в Україні повинні бути готовими до важких часів. Як повідомив Deutsche Welle один з координаторів Української ради з питань біженців Максим Буткевич, 15 червня був затриманий і взятий під варту Умід Хамруєв, що прибув з Узбекистану і подав прохання про надання статусу біженця. Причиною було названо те, що Хамруєв «оголошений у міждержавний розшук республікою Узбекистан».
Абсурдні звинувачення
Протягом трьох тижнів, як каже Буткевич, те ж повторилося ще з трьома біженцями із Узбекистану, які, так як і Хамруєв, були поміщені в СІЗО № 13 у Києві. Правозахисник підкреслив, що всі затримані після прибуття в Україну вказали у своєму проханні про надання притулку, що їх переслідують правоохоронні органи Узбекистану і саме тому шукають притулку. «Іронія полягає в тому, що саме за це їх і затримали в порядку екстрадиційної процедури, і зараз готується їх повернення до Узбекистану», - зазначив Буткевич.
Екстрадиція цих біженців означатиме велике порушення міжнародних конвенцій, до яких приєдналася Україна, а також цілої низки нормативно-правових актів самої України, нагадав правозахисник. «Затримання та взяття під варту шукачів притулку за те, що вони його шукають за звинуваченням органів тієї країни, від яких вони рятуються втечею, - це абсурдна ситуація», - сказав він.
«Міжнародна амністія» закликає до протестів
За даними Української ради з питань біженців, Європейський суд з прав людини неодноразово підтверджував, що екстрадиція біженців до країн, де послідовно порушуються права людини, є порушенням норм міжнародного права. Адже в цих країнах, як сказав Буткевич, існує серйозна загроза того, що вони будуть піддані тортурам з релігійних чи політичних мотивів. Однією з таких країн Європейський суд неодноразово визнавав Узбекистан.
Дії української влади вже викликали реакцію міжнародної правозахисної громадськості. 6 липня із заявою, що засуджує ці дії, виступила «Міжнародна амністія». Виконавчий директор українського відділення цієї організації Тетяна Мазур повідомила, що сьогодні екстрадиція загрожує узбекам, які перебувають не тільки на Україні, але і в Казахстані.
Крім закликів до влади цих держав утриматися від протизаконних дій, «Міжнародна амністія», за словами Мазур, має намір закликати тисячі своїх членів і прихильників по всьому світові направити свої протести владі цих двох країн і закликати приєднатися до цих протестів інші впливові міжнародні організації, а також політиків.
Ціна свавілля - півмільйона євро
Керівник програми «Право на притулок» Інституту прав людини Росії Олена Рябініна повідомила, що схожі процеси по відношенню до біженців вже багато років відбуваються і в Росії. За словами Рябініної, російські правозахисники виробили ефективну методику захисту за екстрадиційними справами тих людей, яких влада намагається видати в так звані країни «тортур». «Узбекистан серед таких країн є однією з перших», - заявила Рябініна.
За її словами, така методика застосовується для будь-якої держави, яка намагається видати біженців туди, де їм загрожують тортури і нелюдське ставлення. Полягає вона в тому, що в певний момент робиться звернення до Європейського суду з прав людини з проханням призупинити екстрадицію у зв'язку з наявністю реальної загрози застосування тортур до особи, яку намагаються видати. Як правило, Європейський суд наказує не видавати заявника до розгляду справи, повідомила російська правозахисниця.
Рябініна проінформувала, що таких справ виграно вже досить багато. Тільки за останні три роки з десяти рішень Європейського суду «Росія повинна виплатити більше чотирьохсот тисяч євро в порядку компенсації за завдану заявникам нематеріальну шкоду за той час, що вони провели під вартою під загрозою видачі», а також у вигляді «компенсації витрат на забезпечення захисту». Ще не менше п'яти справ, за словами Рябініної, пройшли всі попередні стадії і чекають свого розгляду в Страсбурзі. Все це означає, що «тупцювання на тих же граблях вже обійшлося російській скарбниці у півмільйона євро».
Біженців «витискають» з правового поля
Максим Буткевич нагадав, що раніше в історії України вже були прецеденти незаконної екстрадиції біженців. У тому числі, в 2006 році була видана група з 11 біженців із Узбекистану. Як наслідок, всі вони були негайно засуджені до різних термінів ув'язнення. Ще 13 етнічних тамілів - громадян Шрі-Ланки - дещо пізніше також були видані владі цієї країни. Усі ці випадки, як зазначив Буткевич, отримали широкий міжнародний резонанс і не залишилися без уваги міжнародних структур.
«Нам дуже не хотілося би бачити, як Україна опиняється в епіцентрі скандалу як країна, що порушує своє власне законодавство, норми міжнародного права й елементарні права людини», - сказав Буткевич. Він також заявив, що правозахисники не залишать без уваги і спроби української влади «витиснути з правового поля» інших біженців з Узбекистану, які тепер бояться звертатися до української влади за продовженням терміну перебування в країні, очікуючи надання притулку.
Спалах нетерпимості українських правоохоронних органів до узбецьких біженців в червні цього року, на думку Буткевича, навряд чи можна пояснити ініціативою однієї зі структур МВС. На його думку, тут замішані вказівки відразу з декількох джерел. Інші правозахисники не виключають, що рішення приймалося на найвищому політичному рівні.
За матеріалами Deutsche Welle
Посилання на тему:
Amnesty International закликає забезпечити дотримання прав людини в Україні
У Києві презентували дитячу книжку про біженців
Одна з головних проблем в Україні - безкарність у порушенні прав
