У нас арабські гроші все ще практично не помітні. Але поки Київ усюди метушливо шукає інвесторів, арабський бізнес тихо стоїть під дверима української економіки і чекає, коли ж йому нарешті відкриють.
Високий, смаглявий, одягнений у традиційну білу арабську туніку Махрус Бесісо, віце-президент кувейтської групи компаній Al-Bader Trading Co., разюче виділявся в оточенні чоловіків у костюмах і жінок у спідницях. Але стати найпомітнішою фігурою на україно-арабському форумі “Інвестиційні перспективи в Україні”, проведеному у жовтні, йому допоміг не імідж, а “одкровення” щодо інвестиційних планів Кувейту в Україні. Наприклад, тільки один із проектів, до яких придивляється сьогодні його компанія, передбачає будівництво нового повноцінного міста на площі до дев'яти мільйонів квадратних метрів за тридцять - сто кілометрів від української столиці.
З початком кризи у питанні пошуку інвесторів Київ різко переключився із країн Заходу на країни Далекого Сходу. Але при цьому залишив без уваги ту можливість, яка сама йде йому в руки. Сьогодні колеги Бесісо - бізнесмени із Близького Сходу і Північної Африки - активніше всіх інших штурмують офіси українських консалтингових компаній. Вони пильно розглядають український ринок, придивляються до можливостей для роботи на ньому, зважують шанси на успіх інвестицій. І хоча поки заходять в Україну лише зі скромними інвестиціями, у перспективі готові вкладати будь-які суми. Втім, для цього їм потрібна й допомога самого Києва.
У потрібному місці у потрібний час
Коли нагрянула криза і світова економіка почала скорочуватися, а західні компанії - банкрутувати під тягарем боргів, арабські інвестори серйозно обпеклися на інвестиціях у західні активи. Тому, не довго думаючи, вони почали коректувати свої інвестиційні стратегії. І, виводячи з американської економіки значну частину коштів, почали інвестувати у проекти всередині власних держав, а ще частину коштів (щоб диверсифікувати інвестиції) вкладати в альтернативні ринки країн, що розвиваються.
Україна виявилася у числі держав, що потрапили у сферу арабського “дослідження”. Представники близькосхідного світу й раніше дивилися у її сторону. Останні два роки делегації з цього регіону у складі 20-30 представників бізнесу приїжджали у нашу країну щокварталу. “Але поки український ринок переживав інвестиційний бум, арабські інвестори вважали, що його активи переоцінені, - говорить глава міжнародного департаменту юридичної фірми Integrites Катерина Кардаш (юрфірма тісно співпрацює з компаніями із країн Близького і Далекого Сходу й Латинської Америки і супроводжує значну кількість угод арабського бізнесу в нашій країні). - Коли ж ціни впали, цей ринок став для арабського бізнесу ще більш цікавим”.
Тепер підприємці із Близького Сходу пильно придивляються до українських активів. Якщо торік україно-арабську інвестиційну конференцію відвідали менше ста представників арабського світу, то на чергову, проведену у жовтні
2009-го, приїхали вже більше 270. Незабаром в Україну повинна приїхати велика делегація з Кувейту; у травні про намір відкрити у нас свій інвестиційний офіс заявила Лівія. А за словами Катерини Кардаш, арабські інвестори цікавляться можливостями інвестиційної участі в Україні набагато більше, ніж їхні колеги із Заходу, Китаю і навіть сусідньої Росії.
Жвавий інтерес
$12 млрд. - стільки може інвестувати в Україну кувейтська Al-Bader Trading Co. Принаймні, так перевели у цифри слова Махруса Бесісо, адже подібний проект у Судані коштував компанії $12 млрд.
Апетити кувейтських компаній надихають. За словами Мансура аль-Олейні, в. о. посла Кувейту в Україні, вони придивляються до інвестиційних об'єктів у Криму і Карпатах, плануючи займатися будівництвом, а також скуповувати неактивні заводи і виробництва у цих регіонах. Із цієї ж країни в Україну вже прийшла й найбільша арабська інвестиція в енергетичний сектор. У лютому минулого року компанія Kuwait Energy Co створила в Полтавській області підприємство з виробництва газоконденсату.
У цілому ж інтерес до України сьогодні проявляють більшість країн Близького Сходу й Північної Африки. Їх приваблюють український аграрний сектор, будівництво, металургія, видобуток газу й туризм.
У сільськогосподарській галузі нашої країни вже працюють ліванці, компанії з Марокко, що займаються вирощуванням фруктів, а також державна Кapo Group з Єгипту. Каїр зацікавлений у прямих інвестиціях у виробництво сиру в Україні. Бізнесмени з Лівії, Туреччини і Саудівської Аравії виявляють інтерес до придбання або оренди української землі. Зацікавлена в роботі в українському аграрному секторі й Малайзія. Правда, малайзійських інвесторів бентежить політична нестабільність в Україні. Тому у програмі двостороннього співробітництва на 2010-2015 роки, розробленого Малайзією, перспективи входу на український ринок з інвестиціями не передбачені, і взаємозв'язки між нашими країнами поки обмежені експортом-імпортом.
Єгипетські компанії працюють також у сфері будівництва. При цьому, на відміну від західних і вітчизняних будівельних компаній, араби надають перевагу будівництву житла не в центральних районах міст, а на окраїнах і у віддалених провінціях - для населення із середнім і низьким рівнем доходів.
Інтерес до металургії проявляє все та ж Al-Bader Trading Co., а також бізнес Саудівської Аравії. З літа нинішнього року у Києві працюють представники аравійських компаній. Вони досліджують можливість участі у цьому секторі, а також інвестування у розробку ноу-хау в нашій країні. Лівія, за даними уряду України, зацікавлена в будівництві НПЗ в Одеській області. Виключення зі списку зацікавлених в українському ринку поки становлять лише Оман і Катар.
Правда, інтерес до тієї чи іншої української галузі визначають не лише економічні міркування. Партнери з Близького Сходу виставляють цілий ряд етичних вимог, яким повинен задовольняти бізнес. Норми шаріату забороняють їм інвестувати у проекти, пов'язані з алкоголем, ігровим бізнесом і певними видами розваг. “Є приклад, коли арабський інвестор відмовився від надання інвестицій українській компанії тільки тому, що довідався, що в числі інших активів її власника є бізнес, пов'язаний з алкоголем”, - говорить Катерина Кардаш. Крім того, норми ведення бізнесу в арабських країнах забороняють надавати грошові кредити під відсоток. Тому й в Україні араби працюють не за відсотки, а за дивіденди, й інвестують у бізнес тільки на умовах входження в акціонерний капітал.
І все-таки ці “але” не набагато звужують перспективи залучення арабського капіталу в нашу країну. Тим більше що, як заявив Махрус Бесісо, увага арабів не обмежиться перерахованими секторами. У спробі задовольнити свої інвестиційні апетити арабський бізнес активно вивчає українське законодавство, практику й менталітет з погляду розумності капіталовкладень у всі сфери економіки.
Втім, при всьому цьому інтересі є одна особливість: якщо вже згадана кувейтська будівельна компанія зважиться вкладати гроші в український ринок, це буде перша масштабна інвестиція арабського бізнесу в Україну. Поки ж, незважаючи на жвавий інтерес, великі арабські корпорації на наш ринок практично не заходять (виключення - Kuwait Energy Co). І хоча суми угод сягають іноді десятків мільйонів доларів, вони не витримують порівняння з тими обсягами інвестицій, які здатні вкладати арабські держави.
Погана реальність, хороше (?) майбутнє
На початку жовтня за підтримки арабських грошей Узбекистан створив інвестиційну компанію зі статутним фондом $500 млн. Інвестором виступив держінвестфонд Оману, частка Ташкента у цьому проекті складе всього 25%. Роком раніше уряд Узбекистану й Dubai Holding з ОАЕ створили інвестиційну компанію “Уземіратхолдінг”. У структурі статутного фонду, розмір якого складе $1,25 млрд., Dubai Holding буде належати 80% акцій...
В економіку інших, у тому числі й пострадянських країн, активно інвестують як найбільші арабські корпорації, так і державні арабські фонди, включаючи фонди добробуту націй. За станом на жовтень, за даними дослідницької організації Sovereign Wealth Fund Institute, у “сховищах” арабських державних інвестфондів знаходилося $1,65 млрд.
Але, на відміну від Узбекистану, Україна випадає з обойми тих держав, для яких гроші цих фондів - і великих приватних арабських корпорацій - зараз доступні. “Щоб в Україну почав вкладати суверенний фонд добробуту Кувейту, Київ спочатку повинен показати, що з ним може ефективно працювати приватний кувейтський бізнес”, - говорять, приміром, у посольстві Кувейту.
Поки наша країна цій вимозі не задовольняє, адже навіть на приватному рівні співробітництво з арабськими країнами йде з великим скрипом. Арабський бізнес, як і весь інший бізнес в Україні, потерпає від коливань валютного курсу в нашій країні, непосильного оподаткування, високого рівня корупції і нарікає на високі політичні ризики. “Крім того, єгипетські інвестори були незадоволені якістю підготовки українських кадрів і скаржилися, що для успішного ведення їх агробізнесу в Україні їм доводиться привозити сюди своїх арабських фахівців”, - говорить Катерина Кардаш. Нарешті, щоб упевнено почуватися на українському ринку, арабському бізнесу не вистачає банків, робота яких узгоджується з нормами шаріату. Вірніше, таких банків до недавніх пір у нас не було взагалі. А для реалізації масштабних інвестпроектів багатьом арабським інвесторам потрібний численний середній клас у державі. В Україні ж його практично немає.
У результаті, незважаючи на очевидний інтерес до українського ринку і кількість делегацій з арабського світу, що відвідують нашу країну, за два роки Україна закрила менше 10 угод.
Тим часом якщо піти назустріч арабському бізнесу, то довго чекати участі арабських інвесторів в українських проектах не доведеться. Як розповів Халід Джасим Аль-Шамарі, тимчасовий повірений з питань посольства Іраку в Україні, уже сьогодні частина арабських бізнесменів, що приїжджають у нашу країну, їдуть сюди не як самостійні інвестори, а скоріше як посередники. Вони намагаються налагодити тут контакт, “прощупати” умови для роботи і потім привести сюди великі арабські корпорації. Другий зручний і якісний “міст” до інвестицій арабського бізнесу - посольства цих держав в Україні. Члени арабських дипломатичних місій часто є представниками правлячих партій у себе на батьківщині, а то й навіть членами правлячих родин. Приміром, посол Палестини в Україні др. Халід Арікат - родич одного з державних діячів своєї країни. А отже, співробітники посольств арабських країн мають прямий вихід на тих, хто приймає рішення у їхніх державах, і можуть буквально за руку привести арабські інвестиції в Україну. Так, як зробив це др. Арікат - він особисто привіз родича у Київ для знайомства з українським бізнесом. І якщо Київ створить сприятливі умови для роботи бізнесу в Україні, самі арабські посольства швидко донесуть інформацію про ці зміни у свої столиці.
Бізнес за законами шаріату
Процес вибору контр-агента арабською компанією включає в себе не лише цінові пропозиції й аналіз бізнесу, а й перевірку фінансових показників цього контрагента, навіть якщо мова йде, скажімо, лише про експортно-імпортні операції (у звичній Україні практиці due diligence проводиться вже на етапі переговорів про покупку бізнесу).
Нормами шаріату арабським компаніям заборонена участь у бізнесі, пов'язаному з азартними іграми, алкоголем, і певними розвагами. Тому арабські компанії стежать за тим, щоб у цих сферах не вела свою діяльність і компанія в Україні, з якою вони співробітничають.
Етичні правила ведення бізнесу забороняють арабським компаніям співробітничати з контрагентами, будь-яким чином пов'язаними з Ізраїлем.
Ісламське право забороняє компаніям нараховувати або виплачувати відсотки, тому арабський бізнес не використовує у своїй роботі процентні облігації і грошові кредити. Замість цього він використовує спеціальні ісламські фінансові інструменти, які закріплюють частку у спільній власності у певному активі або інтересі, яким володіє емітент.
За матеріалами Укррудпром
Посилання на тему:
Новини
Новий імпульс українсько-еміратського співробітництва
ОАЕ всерйоз зацікавилися українськими технологіями трансплантації стовбурних клітин
Iнвестиції за законами шаріату
У ТПП України відбудеться круглий стіл на тему українсько-арабського економічного співробітництва
В Україні незабаром з’являться ісламські банки (ВІДЕО)
В Україні планується випуск ісламських облігацій на суму 500-600 млн євро
В УНІАН відбулася прес-конференція «Інвестиційний потенціал України для країн арабського світу»
