Корпоративна соціальна відповідальність має стати для ісламських фінансових інститутів одним з найважливіших принципів роботи, з огляду на засновану на релігії етику ісламських фінансів, яка віддає перевагу не тільки генеруванню матеріального добробуту та економічного розвитку, але також сприянню соціальної справедливості і діяльності, заснованої на наполегливій праці, ощадливості і низькому рівні обтяженості боргами.
У той час як сучасний ісламський банківський напрям переживає вже четверте десятиліття, корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) та корпоративне управління стали вимальовуватися у цьому секторі з запізненням, лише в останні кілька років. Деякі ісламські фінансові організації і звичайні фірми, що пропонують окремі ісламські фінансові продукти та послуги, розвивають у себе чимало ініціатив КСВ, зокрема, пов'язані зі збором закяту (обов'язкового відрахування на користь бідних) або таких інструментів, як садака (милостиня) або вакф (передача майна на соціально-релігійні потреби).
«Kuwait Finance House», «Islamic Bank», «Bank Islam Malaysia», «CIMB Islamic Bank» і ще ряд малазійських банків впровадили у себе активні ініціативи КСВ, починаючи з фінансування програм щодо позбавлення від наркозалежності в Кувейті і закінчуючи будівництвом клінік або жіночих коледжів у Малайзії. З іншого боку, компанія «Oasis Group» у Південній Африці, у якої є великий бізнес з ісламського управління активами та пенсійними заощадженнями, ініціювала унікальний комплекс ісламської благодійної роботи.
За словами віце-голови «Oasis Group» Назіма Ібрахіма, у компанії є 2 благодійних фонди в рамках концепції вакуфів - «Oasis Group Holdings Trust» і «Crescent Fund», які активно фінансують лікарні, спортивні установи, будинки для літніх людей та багато іншого. Один з видатних КСВ-проектів «Oasis Group» - спонсорство досліджень Тімбукту - стародавнього центру Ісламу в Африці - за підтримки південноафриканського уряду та експертів університету Кейптауна.
У рамках проекту здійснюється реставрація ісламських рукописів і артефактів, забезпечується їх зберігання в новому музеї, побудованому на кошти південноафриканського уряду і пожертви місцевих підприємств. Університет Кейптауна проводить тренінги для малійців з реставрації та бібліотекарської справи, щоб ті могли взяти справу у свої руки по завершенню формування музею.
З іншого боку, багато ісламських фінансових організацій ігнорують таку важливу функцію, як КСВ. Було навіть кілька випадків зловживання коштами КСВ та закяту.
Ця проблема частково пов'язана з відсутністю достатньої стандартизації КСВ у світовій галузі ісламських фінансів. Світовий орган стандартизації у сфері ісламських фінансових організацій (AAOIFI) наприкінці 2009 р. випустив стандарти КСВ, але уряди та фінансові організації так і не впровадили цей найважливіший соціальний елемент у себе.
Тому публікація звіту «Тенденції соціальної відповідальності в ісламських фінансових організаціях» наприкінці січня 2010 року американськими «DinarStandard» і «Dar Al-Istithmar» виявилася дуже своєчасною. За словами авторів, звіт базується на результатах дослідження КСВ в ісламських фінансових компаніях, проведеного влітку і восени 2009 р.
На жаль, масштаб дослідження дуже обмежений, тому й потенціал екстраполяції відповідний. Це розповсюджений недолік подібних досліджень. Але все-таки документ дозволяє зробити якісь висновки.
За даними звіту з'ясувалося наступне:
а) 76% респондентів повідомили, що ведуть благодійну роботу, а 17% визнали, що не роблять цього; благодійна робота повинна бути пріоритетом для ісламських фінансових організацій, але багато хто не затрудняє себе виділити кошти на добродійність або усунення наслідків надзвичайних подій (лише 34% беруть участь у останньому).
б) 55% відповіли, що займаються інвестиціями в соціальні та екологічні сфери, а 38% повідомили про зворотнє. Найменше поширення мають інвестиції в екологію (38%).
в) 100% респондентів визнали наявність політики з активного залучення і відбору потенційних клієнтів. Але наявність політики по відповідальному ставленню до роботи з клієнтами підтвердили не всі (97%).
г) 83% респондентів заявили, що ведуть політику з надання рівних можливостей усім співробітникам, 93% підтвердили наявність політики з економічної мотивації працівників, 86% повідомили про введення заборони на будь-який вид дискримінації.
Висновки звіту свідчать, як заявив співавтор Саїд Фарук з «Dar Al-Istithmar», що ісламські фінанси - дійсно етичне вирішення соціально-економічних проблем людства, але для практичного втілення всіх його принципів доведеться ще попрацювати.
Шкода, що в звіті не спробували дати визначення КСВ, особливо у світлі ісламської концепції. З приводу природи КСВ існують певні розбіжності. У сфері ісламських фінансів, наприклад, деякі шаріатські вчені виступають категорично проти інституціоналізації закяту і наполягають на тому, що закят повинен негайно розподілятися між незаможними і нужденними. Інші згодні з можливістю інституціоналізації закяту, що призведе, на їхню думку, до суттєвих результатів у соціальній сфері, в плані охорони здоров'я, освіти для жінок, лікування наркозалежних і т. д.
Ще один мінус цього звіту - незалежність і повна об'єктивність дослідження під сумнівом. Адже робота була проведена за підтримки AAOIFI.
Тим не менше, організації «DinarStandard» і «Dar Al-Istithmar» повинні продовжувати роботу в цьому найважливішому напрямку. Світова фінансова криза підкреслила деякі аспекти, пов'язані з окремими видами діяльності банків, проблемами суспільної моралі і реальної економіки.
Звичайно, наївно вважати, що сучасний ісламський банкінг володіє імунітетом проти всіх надмірностей і примх грального капіталізму, що призвели світову фінансову систему на межу краху. Насправді, глобальна фінансова криза, якого супроводжується непрозорістю корпоративного управління на деяких ринках, має стати справжнім іспитом для ісламського фінансового сектора, хоча він і вийшов зі смуги нестабільності порівняно без витрат.
Муштак ПАРКЕР
За матеріалами «Іслам.ру»
Посилання на тему:
Статті
Шаріат-банкінг: українські банки намагаються залучити фінанси мусульманських інвесторів
Ісламська економіка сильніша кризи
Бізнес по-ісламськи - порятунок від кризи?
Іслам як захист від фінансової кризи
Чи може іслам врятувати світову економіку
Наукові роботи
