Досвід Відділення релігієзнавства є неоціненним, — муфтій Саід Ісмагілов

Досвід Відділення релігієзнавства є неоціненним, — муфтій Саід Ісмагілов
Прес-конференція на тему: «„Реформування“ науки в Україні та „оптимізація“ наукових підрозділів НАНУ»
10.02.2016
Оцініть статтю: 
(383 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

9 лютого в інформаційному агентстві «Главком» відбулася прес-конференція на тему: «„Реформування“ науки в Україні та „оптимізація“ наукових підрозділів НАНУ». Як розповіла доктор філософських наук, завідуюча відділу історії релігії та практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України Людмила Филипович приводом для прес-конференції стала постанова президії Національної академії наук, яка називається «Про фінансування Національної академії наук України в 2016 році» від 20 січня 2016 року за № 11. За словами вченої, суть реформи в тому, що Відділення релігієзнавства в сучасному вигляді існуватиме до 30 квітня 2016 року, «а на літо не відомо, що буде з інституціями», але при цьому «це не буде стосуватися так званих інституцій, які доведуть свою ефективність». Пропонується створення комісії з оцінки діяльності наукових установ, але не відомо як буде формуватися ця комісія і хто туди входитиме.

— Суб’єктивність того, хто буде оцінювати нашу діяльність за 10 років має величезне значення. Якщо це будуть прихильні люди, вони подивляться на конкретні цифри, що ми видали 4654 друкованих аркушів праць, написали 130 експертних заключень, взяли участь у 158 конференціях, проголосили близько 900 доповідей і так далі, — сказала Людмила Филипович.

За її словами, до уваги треба брати не тільки зовнішні ознаки, а й те як змінилося суспільство під впливом ідей, котрі продукувалися релігієзнавцями. А саме як ми ставимося сьогодні до релігії, яку суспільство вже не розглядає як другосортне та маргінальне явище. Завдяки релігієзнавцям віруючи люди мають ті самі права та можливості як і звичайні громадяни.

В заході також прийняв участь і муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов.

— Я прийшов підтримати науковців і почути їхнє бачення стосовно реформування науки. Дякую, що ви підіймаєте такі важливі, актуальні питання. Дійсно релігієзнавство як галузь гуманітарної науки це для нашої країни дуже важливо. І важливо релігієзнавство, як таке, що дає можливість знаходити якусь спільну мову, якось поєднувати різні релігії та конфесії і саджати за один стіл, щоб вони могли розмовляти. І досвід, який науковці з Відділення релігієзнавства заробили для всієї держави є неоціненним. Фактично той мир та взаємоповагу, яку ми зараз маємо між релігіями та конфесіями в Україні започатковували та розпрацьовували саме науковці і за це їм потрібно сказати велике дякую, — сказав Саід Ісмагілов.

Під час заходу Людмила Филипович нагадала, що в системі Академії наук раніше нараховувалося близько 350 наукових установ, в котрих працювало більше 80 тисяч науковців, сьогодні залишилось 160 наукових установ, де працюють 35 тисяч науковців.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.