Забюрократизовані українські процедури — на заваді незалежній правовій діяльності в Криму

Керівник Центру інформації з прав людини Тетяна Печончик
Координатор проектів Центру громадянських свобод Олександра Романцова
Правозахисник (Російська Федерація), який з березня 2014 року бере участь у роботі Кримської польової місії з прав людини Дмитро Макаров
Адвокат, експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський
В’їзд іноземців до Криму є довгою, забюрократизованою процедурою, яка перешкоджає незалежній правозахисній, адвокатській та журналістській роботі на півострові — вважають експерти-правники

В’їзд іноземців до Криму є довгою, забюрократизованою процедурою, яка перешкоджає незалежній правозахисній, адвокатській та журналістській роботі на півострові  вважають експерти-правники.

На жаль, на території окупованого Криму Україна як держава не може самостійно захищати права своїх громадян. Однак вона часто ставить непереборні бар’єри перед тими, хто готовий це робити, наприклад, перед правозахисниками та адвокатами,  заявила під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі Тетяна Печончик, керівник Центру інформації з прав людини.

На території півострова-де-факто захищати права українських громадян можуть лише російські адвокати, нагадала вона:

Їх взагалі немає у переліку категорій громадян, яким Україна може надавати спеціальний дозвіл на в’їзд до Криму. Тому всі поїздки російських адвокатів на півострів є поза законом та українським правовим полем.

Для того, щоб адвокати і представники міжнародних організацій могли заїхати до Криму, вони повинні отримати звернення Міністерства закордонних справ України до Державної міграційної служби (ДМС), нагадала Олександра Романцова, координатор проектів Центру громадянських свобод.

Вже перше таке звернення до МЗС оброблялося більше місяця,  зауважила вона.  Отримавши його, стикнулися з іншими проблемами: для того, щоб подати свої документи до ДМС, людина має приїхати особисто. Неможливо зробити це дистанційно чи іншою мовою, всі форми  винятково українською,  наголосила експерт.

Ще однією проблемою вона назвала видачу дозволу лише на 90 днів, причому відраховуються вони від дати проставлення останнього штампу в’їзду людини на територію Криму. Наступний дозвіл слід отримувати вже за новим листом від МЗС.

 Людям, які поважають наш закон, ми чинимо перепони, а ті, кого це взагалі, вибачте за вислів, «не парить», просто використовують літак «Москва-Сімферополь»,  заявила Олександра Романцова.

Дмитро Макаров, правозахисник (Російська Федерація), який з березня 2014 року бере участь у роботі Кримської польової місії з прав людини, а пізніше  Польового правозахисного центру, розповів, що однією з вимог закладу є збільшення кількості міжнародних спостерігачів. Проте, за його словами, звернувшись у лютому цього року за черговим спеціальним дозволом для в’їзду в Крим, він отримав відмову від Державної міграційної служби, бо не мав нового листа від МЗС. Тому у випадках термінових звернень з Криму люди радше полетять через Росію, аніж проходитимуть довгу та вартісну процедуру, каже Макаров, і додає, що порядок має бути змінено:

 Саме законодавство про захист прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях також має бути доповнено одним простим пунктом: в екстрених випадках за узгодження з МЗС заїзд можливий, в тому числі і з території Росії, як це ми бачимо у випадках з візитами дипломатів та російських адвокатів.

Роман Мартиновський, адвокат, експерт Регіонального центру прав людини, заявив, що експерти добиваються відміни урядової постанови про порядок в’їзду на територію Криму, зокрема і щодо українських громадян. За його словами, у законі про окуповані території сказано, що громадяни України мають право вільно і безперешкодно в’їжджати і виїжджати з тимчасово окупованих територій, представивши документ, що засвідчує особу. Він додав, що у разі негативного результату в українських судах звертатиметься до Європейського суду з прав людини.

Керівник Центру інформації з прав людини Тетяна Печончик заявила, що учасники брифінгу вимагають вилучити з порядку те, що стосується громадян України, а стосовно іноземців вимагають спростити процедуру. Зокрема, змінити її з дозвільної на повідомну без тривалого оформлення, дозволити іноземцям подавати документи не тільки українською, а й англійською мовою, дати їм можливість подавати їх не тільки приїжджаючи на територію України і витрачаючи гроші й час, але й через консульські установи України за кордоном і розширити перелік категорій іноземців, яким може буде наданий такий дозвіл.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.