«„Ніколи знову!“ — ми чули ці слова після Другої світової війни, після декількох наступних воєн, після Боснії, але сьогодні те, що ми бачимо в Сирії, демонструє, що подібні речі відбуваються знову і знову», — сказала Діма Мусса, американська юристка і правозахисниця сирійського походження (народилася у м. Хомс), під час недавньої зустрічі учасниць «Конвою совісті» з активістками жіночої організації «Мар’ям» в Ісламському культурному центрі м. Києва.
— Лікнеп для тих, хто, можливо, не знає, що відбувається в Сирії: 7 років тому молодь вийшла на вулиці, вимагаючи свободи і гідного життя. У відповідь режим Асада відкрив вогонь у демонстрантів, вбиваючи всіх без розбору: молодих і старих, чоловіків і жінок, — сказала Діма Мусса. — Це не було чимось принципово новим для режиму. Я покинула Сирію в 1993 році, тому що мою сім’ю вважали опозиційно налаштованими громадянами, і ми повинні були виїхати з країни, щоб моїх батьків не заарештували.
Я юрист і більшу частину свого життя живу в США, але події в Сирії змусили мене приїхати і приєднатися до боротьби проти режиму.
Протягом останніх 7 років світ знав про те, що відбувається в Сирії, зі ЗМІ, але ніхто не бачить, що на місцях порушення прав людини відбуваються у нас щодня.
Сьогодні більшість людей, почувши про Сирію, думають про тероризм на кшталт ІДІЛ або ж про сирійських біженців. Про що не думають — так це про те, що половина громадян Сирії стали вимушеними переселенцями всередині країни, а ще кілька мільйонів втекли за кордон. І, головне, люди не думають про тих забутих в’язнів асадівських в’язниць, де кілька тисяч — жінки, яких заарештували тільки за їх громадську активність. Кілька мільйонів людей загинули під бомбами, артилерійськими обстрілами і від інших типів зброї, зокрема хімічної, що її застосовує режим Асада і його союзники — Іран і Росія.
Ці ув’язнені вмирають щодня, знову і знову, тому що щодня піддаються тортурам — фізичним, психологічним, сексуальним. Це стосується як чоловіків, так і жінок. Я — в політичній опозиції, але моя основна мета не політика, а наполеглива праця над звільненням всіх ув’язнених в сирійських застінках, щоб вони могли безпечно вийти з них.
Хочу запевнити всіх вас: єдине, чого ми хочемо в Сирії — це мир. Ніхто з нас не хоче війни, ніхто не хоче битися, вбивати одне одного. Все, що нам потрібно, — це свобода, мир і справедливість для Сирії, для всіх людей у світі.
Певною мірою ми розчарувалися в міжнародному співтоваристві і міжнародних організаціях — в тому, що вони щось вирішать, але ми ще можемо по-людськи розраховувати один на одного, разом домагатися миру і справедливості. Сподіваюся, одного разу, можливо, наступного року, іншаАллах, ми прийматимемо вас у Сирії, — сказала Діма Мусса.
Нагадаємо, Міжнародний «Конвой совісті» зібрав жінок більше 50 національностей в 55 автобусах. Він проїхав із зупинками в турецьких містах Ізміт, Сакар’я, Анкара та Адана, а 8 березня, у Всесвітній жіночий день, прибув в провінцію Хатай, що межує з Сирією.
