Поки є у пам’яті старшого покоління киримли така цінна інформація про фітоніміку Криму, є сенс її зібрати

 Поки є у пам’яті старшого покоління киримли така цінна інформація про фітоніміку Криму, є сенс її зібрати
Скріншот. Юлія Красиленко: Флора Криму була і залишається моїм захопленням та об’єктом наукового дослідження
11.08.2017
Оцініть статтю: 
(3 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Під час Днів Криму в «Укрінформі» кандидат біологічних наук, науковий співробітник лабораторії клітинної біології та біотехнології Інституту харчової біотехнології та геноміки НАН України Юлія Красиленко презентувала виставку арт-гербаріїв кримських рослин і розповіла, що готує до видання словник із їх найменуваннями кримськотатарською мовою.

У 2013 РОЦІ Я БУЛА НАЛАШТОВАНА ПЕРЕБРАТИСЯ У КРИМ

Юліє, ви з великим натхненням розповідали про експонати виставки кримської флори під час Днів Криму в «Укрінформі». Напевно, виросли серед цих трав і дерев?

— Ні, я виросла і живу в Києві, біолог, закінчила Києво-Могилянську академію. А флора Криму була і залишається моїм захопленням та об’єктом наукового дослідження. Я дуже хотіла жити в Криму, й у 2013 році була серйозно налаштована, щоб туди перебратися і працювати в Карадазькому природному заповіднику з метою дослідження флори Криму на більш глибокому рівні, але відомі події зламали мої плани.

Чи давно ви працюєте з кримською флорою і скільки загалом найменувань кримських рослин вам вдалося зібрати?

— Фітоніми почали накопичуватися з 2012 року і продовжують до сьогодні. А до досліджень рослинного світу Криму я причетна з 2002 року — першої поїздки на студентську екологічну практику на Карадаг.

У чому особливість кримської флори?

— Загалом у Криму 117 видів і підвидів вузьких ендеміків. Більшість із них занесені до Червоної книги України. Кримський півострів вважають географічним фокусом Причорномор’я. На відносно невеликій площі в 27 тис. кв. км розмістилися дуже різнорідні ландшафти. Тут більше 2500 видів вищих (судинних) рослин.

ПРО НАЙБІЛЬШ КРИМСЬКУ РОСЛИНУ

На ваш погляд, які найбільш кримські рослини?

— Звичайно ж, ялівці, полин, суничне дерево. І, звичайно ж, відомий у Криму чобан чай (пастуший чай — з кримськотатарської) або татар-чай, загойник, (рід Sideritis), а також каперці трав’янисті, які, до речі, були представлені у нашій виставковій колекції не гербарієм, а прекрасною аквареллю наукового ботанічного ілюстратора Ольги Моргун. Це споконвічні кримські рослини, каперці кримськотатарською мовою — «ер кулагъы», дослівно «вухо землі».

Флора Криму дуже незвичайна і цікава тим, що в її складі є передньоазіатський, балканський, середземноморський компоненти.

Мені відомо, що ви зібрали величезний матеріал для створення словника рослин Криму кримськотатарською мовою? Чия це ініціатива?

— Це моя особиста ініціатива. Я прийшла до цього з великої любові до Криму, до його народу, до мелодики кримськотатарської мови, яку дуже хотілося б знати. А кримськотатарська фітоніміка малодоступна зараз і серед кримських татар. І я вирішила, що поки є у пам’яті старшого покоління киримли така цінна інформація про фітоніміку Криму, є сенс її зібрати для всіх нас як елемент унікальної культурної спадщини.

500 НАЗВ КРИМСЬКИХ РОСЛИН П’ЯТЬМА МОВАМИ

Хто вам допомагає в реалізації вашої ідеї видання словника?

— Насамперед, звичайно, самі носії лексики. Поки ще є старожили, які пам’ятають назви рослин і можуть з нами поділитися ними, ми повинні зробити все, щоб ці знання не зникли. Крім того, мій колега з Криму Гірей Баіров, чудовий етнограф і великий ентузіаст своєї справи, відвідує старожилів, яким за 90 років. Він розмовляє з ними, показує фотографії і розпитує, як що називається, і вони йому розповідають. Потім ми разом із ним слухаємо записи і визначаємо вид рослини, обробляємо інформацію і додаємо до словника.

Крім лінгвістичної достовірності, для видання важлива й наукова — чи той це вид, про який ми говоримо, чи ні. Професійні ботаніки, дослідники флори Криму допомагають порівнювати знайдені назви рослин з конкретними родами чи видами. А лінгвісти роблять правки з точки зору мови. Наприклад, ми співпрацюємо з відомим автором і упорядником кримськотатарських словників Сейраном Усеіновим. Сейран-оджа був настільки добрий і уважний, що вичитав першу чернетку словника, в якому було близько 500 назв рослин.

Так у вас уже зібраний та укомплектований словник?

— Він майже готовий. Плануються ілюстрації, ми хочемо, щоб рослини були легко впізнавані, для цього ми готуємо їх фотографії та акварельну вклейку, що супроводжуватимуться короткими ботанічними описами видів. Для цього потрібен час, тому ми очікуємо видання нашого словника наступного року.

Можете розповісти детальніше про формат видання. Це буде все-таки альбом чи суто академічне видання?

— У словнику використано п’ять мов — кримськотатарська, українська, російська, англійська, а також латина, якою вказується назва рослин відповідно до Ліннеївської номенклатури. Основна частина словника — ботанічні описи — українською мовою. Видання матиме всі академічні ознаки, з посиланням на основоположні ботанічні публікації в зарубіжних і вітчизняних наукових виданнях, складене в алфавітному порядку із зазначенням наголосів курсивом. Рослини, занесені в Червону книгу України і Криму, будуть виділені червоним кружечком, а ендемічні види — помаранчевим. Ілюстрована частина словника, зокрема фотографії, містить важливу інформацію про рослину й у вигляді піктограм: опис, родову та видову приналежність, тривалість життя, ландшафти, на яких виростає, властивості, використання та інші характеристики.

Що дає виданню тлумачення рослин кримськотатарською мовою?

— Буквальні і дослівні переклади з кримськотатарської мови розкривають «сутність» рослини, її особливості та застосування.

Аналіз досить серйозний…

— Я дуже вдячна фахівцеві з кримськотатарської мови і літератури, кандидатові філологічних наук Едібе Меджитовій. Вона є дослідником північного (степового) діалекту кримськотатарської мови і допомогла нам на ранніх етапах проекту з дослівним, буквальним перекладом фітонімів із кримськотатарської. Це дало можливість глибше вникнути в суть назви, зрозуміти, за яким принципом відбувається номінація. Завдяки їй і дослідженням Айдера Меметова і Наріє Сеідаметової я зрозуміла, що в кримськотатарській ботанічній номенклатурі переважає мотиваційний тип номінації з прозорим і метафоричним змістом.

Хто буде спонсорувати словник?

— Дуже хотілося б заручитися підтримкою Кримського дому в Києві. Також ми продовжуємо шукати гранти.

А до Криму їздити вдається сьогодні?

— Так. Я дуже стараюся витримувати максимальний нейтралітет. Не можу без Криму, дуже прив’язана до його природи, до землі… Їжджу туди в експедиції зі збору гербаріїв, щоб не втрачати зв’язок, продовжувати дослідження.

Який сьогодні стан охоронюваних червонокнижних рослин в Криму, як відобразиться згадування їх у вашому словнику?

— Кількість видів судинних рослин, що охороняються в Криму, не рахуючи мохоподібних, лишайників і водоростей, досягає 300 найменувань. Думаю, що їхнє згадування у словнику може послужити на користь збереження природи Криму. У зв’язку зі сформованою на півострові політичною ситуацією, правові та законодавчі норми України в галузі охорони рослин нині не виконуються, проте такий важливий документ, як Червона книга України все ж має силу. Також у 2015 році вийшла двотомна праця «Червона книга» так званої «Республіки Крим», яка теоретично посилює охорону кримських рослин, внесених до Червоної книги України. Крім усього іншого, багато кримських рослини внесено в списки Міжнародного союзу охорони природи (International Union for Conservation of Nature and Natural Resources).

Бездоганне законодавство в Росії, зокрема і в галузі охорони природи, не завжди гарантує його виконання…

— Я б не говорила в цій ситуації про законодавство. Залишається сподіватися (на жаль, досить наївно!), що лісники й інші співробітники охоронюваних природних територій, які повинні накладати штрафи та санкції за адміністративні правопорушення і вилучати зірвані рослини, робитимуть це за будь-яких обставин. Нині питання про наявність правових норм у Криму є, скоріше, риторичним. Стан кримських рослин, внесених до списку Міжнародного союзу охорони природи, теж під питанням, оскільки доступ організації International Union for Conservation of Nature and Natural Resources на півострів проблематичний.

Юліє, розкажіть, хто буде читачем вашої книги, кому вона адресована?

— Ми сподіваємося, що наш словник сприятиме збереженню культурної спадщини кримських татар і завдяки йому відновлені назви з часом стануть більш активно використовуватися. Можливо, з’являться ілюстровані дитячі книжки з кримськотатарськими фітонімами. Видання також може бути корисним тим, хто цікавиться природою та етнографією Криму. Ми рекомендуємо його викладачам навчальних закладів, студентам-біологам, які вивчають флору Кримського півострова, мандрівникам, фотографам, натуралістам, екскурсоводам.

ЩО МОЖЕ БУТИ КРАЩЕ, КОЛИ «СЛОВА ТА МУЗИКА — НАРОДНІ»

Юліє, історія показує, що книги, які представляють культурну спадщину кримських татар, по-варварськи знищувались, а сліди їх культурної присутності на півострові стиралися. Що потрібно, щоб ваша книга і багато інших книг про Крим, які видаються сьогодні, не були знищені?

— Знищення кримськотатарської культурної спадщини відбувається, на жаль, з ювелірною точністю — цілеспрямованим спотворенням, перебріхуванням і замовчуванням спільної історії Російської імперії та Кримського ханства. Завдання сучасних авторів видань, подібних до нашого словника, — максимальна об’єктивність і наукова чесність.

Що додає оптимізму вашій роботі?

— Сучасні технології дозволяють «увічнити» будь-яке друковане слово. А можливість перекладу іноземними мовами допоможе максимально поширювати інформацію. Крім друкованого видання книги з гарною поліграфією, подарункових та навчальних примірників, словник матиме безкоштовну електронну версію. Її можна буде завантажити на планшет, на мобільний телефон, що значно полегшить використання словника. Репости в соціальних мережах, рекомендації друзям — усе це допоможе зробити словник «народним».

А слава творця такого трудомісткого витвору вас не хвилює?

— Що може бути краще, коли «слова та музика — народні». Знеособлення авторів означатиме, що їхні зусилля не марні, а відновлені нами назви таки «прижилися».

Кримськотатарсько-український міні-словничок фітонімів Укрінформу:

Акбардак — підсніжник
Армут — груша
Істанбулсельві — кипарис
Ляле — тюльпан
Шербет оту — хміль
Юшан — полин

Гульнара Курталієва, Київ.

Джерело: Укрінформ 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.