Доповідь В'ячеслава Шведа на пленарому засіданні ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Принцип аль-Васатийа в Ісламі». м. Донецьк, 19 вересня 2013 р.
Надзвичайно складні, суперечливі проблеми, пов’язані із тими широкомасштабними процесами, які відбуваються сьогодні у просторі Арабського світу продовжують знаходитись в епіцентрі уваги світового експертного середовища.
На перший план вийшли такі питання як висновки та уроки першого етапу нинішньої революційної хвилі, роль та майбутнє політичного ісламу, уроки перебування при владі в Єгипті протягом 1 року президента М. Мурсі як представника «Братів-мусульман», роль та співвідношення внутрішніх і зовнішніх чинників у цих подіях, тощо.
Дозвольте поділитись з Вами своїми роздумами з цих питань.
1. Перші три роки Арабського пробудження довели — це не одномонолітний, швидкий процес, а надзвичайно складний і довгостроковий процес, який розтягнеться, можливо, на десятиліття. На його шляху зустрінуться не лише перемоги і тріумфи, а й поразки, гальмування, відступи. Мабуть, можна погодитись із думками тих аналітиків, які закликають до закінчення використання для аналізу цього складного процесу метафор та порівнянь, заснованих на порах року — весна, літо, осінь, зима. «Ми повинні припинити використання сезонних метафор. Ми знаходимось у революційному процесі, який продовжуватиметься щонайменше декаду», — відзначає К. Бітар, експерт із Арабського світу у Паризькому Інституті Міжнародних і Стратегічних Досліджень.
2. Які ж визначальні, першочергові, найбільш важливі особливості першого етапу Арабського пробудження, який закінчився насильницьким відстороненням від влади законно обраного президента Єгипту М. Мурсі?
По-перше, доволі очевидним виявилась основна сутність усього довготривалого періоду трансформацій. ЇЇ головним змістом є всеосяжна реісламізація регіону, цивілізаційна натуралізація арабського простору на основі Ісламу, його принципів та цінностей. На нашу думку, тимчасова поразка «Братів-мусульман» у Єгипті аж ніяк не зможе «закрити» цей процес, його відмінити, скасувати. Може лише відбутись певне ускладнення його проходження, з’явитися новий баланс сил в ісламському дискурсі, нові обставини та сили цього процесу.
По-друге, визначальною особливістю першого етапу стало виокремлення самостійного ісламського демократичного проекту, який було представлено передусім панарабською асоціацією «Брати-мусульмани». Протягом першого етапу Арабського пробудження «Брати-мусульмани» розгорнулись у широке поле національних політичних партій і рухів, стали справжнім авангардом «Арабської весни». У країнах, які, фактично, розпочали сучасну арабську революцію, — Тунісі та Єгипті, «Брати-мусульмани» прийшли до влади.
У червні 2012 р. єгипетський народ обрав на перших демократичних президентських виборах, перших за десятиліття новітньої історії цієї країни М. Мурсі, якого висунули «Брати-мусульмани» та їхнє політичне крило — Партія свободи і справедливості. За рік його перебування на президентській посаді єгипетські «Брати-мусульмани» збагатились безцінним політичним досвідом практичного управління найбільшою в Арабському світі країною. «Брати-мусульмани», Партія свободи і справедливості разом із всенародно обраним президентом М. Мурсі розпочали надзвичайно складну роботу щодо витягування Єгипту із тієї важкої кризи, в якій він опинився після десятків років правління попереднього режиму.
Як відомо, на початку липня 2013 р. внаслідок військового заколоту президента М. Мурсі було усунено й заарештовано, в крові потоплені всенародні виступи протесту, загинули сотні і сотні мирних єгиптян. Нарешті нинішня влада Єгипту намагається взагалі заборонити діяльність «Братів-мусульман» в країні, саме у якій народився цей загальноарабський рух.
3. Особливої актуальності у цьому контексті набуває об’єктивне, неупереджене й правдиве осмислення уроків та значення набулого практичного досвіду «Братів-мусульман», причин та обставин їхньої тимчасової поразки.
Потрібно зазначити, що на наш погляд, «Братам-мусульманам» просто не дали розгорнутися у часі, набути необхідний досвід, створити дійсно всенародну політичну партію — Партію свободи і справедливості. Вороги успішного розвитку ісламської демократії прекрасно розуміли, що час працює на «Братів-мусульман», вони позбавляються помилок та ілюзій, набувають професіоналізму та необхідних знань і навичок. Саме тому заколотники та їхні хазяї так поспішали із організацією заколоту.
Звичайно ж, «Брати-мусульмани», як і президент М. Мурсі зробили чимало помилок, про що, до речі, М. Мурсі сам відкрито і мужньо заявив незадовго до перевороту. Відсутність необхідної кількості професійних кадрів, досвіду практичної роботи у державних структурах, неспроможність кардинально змінити управлінський апарат, обмежити роль армійської верхівки тощо - все це значно послабшало силу всенародно обраного президента. Негативно позначилось і те, що «Брати-мусульмани» протягом десятиліть перебували у глибокому підпіллі, працювали в умовах репресій та переслідувань. Все це позначилось на фактичній відсутності внутрішньопартійної демократії, критики і самокритики, гальмувало створення сучасної демократичної політичної організації.
Також, потрібно зазначити й такий чинник, який має безпосереднє відношення до головної проблеми нашої конференції — принципу аль-Васатийя в ісламі. Можна стверджувати, що серед політичних партій і рухів поміркованого ісламу в арабських країнах, і в першу чергу, серед «Братів-мусульман» лише розпочався процес засвоєння принципів аль-Васатийї як методологічної основи їхньої політики та ідеології, лише розпочався процес «підведення» цих принципів під їхню практичну діяльність. Достатньо гострою постала проблема невідповідності рівня інтелектуальної зрілості, небажання і невміння навіть найбільш «просунутих» політичних партій і рухів в Арабському світі, які орієнтуються на поміркований іслам, етичним нормам і принципам «аль-Васатийї».
Хочеться вірити і сподіватись, що ісламський демократичний проект в Арабському світі достойно переживе нинішні виклики і випробування, знайде мужність, політичну волю й інтелектуальну зрілість для опрацювання найбільш оптимальної стратегічної лінії. Така лінія має забезпечити необхідні організаційно-політичні, теоретико-ідеологічні та інтелектуальні передумови нового прориву та нових перемог.
Без сумніву, наша конференція є тією важливою цеглинкою, яка додається нами до побудови нового Арабського Дому, який базуватиметься на таких великих принципах Ісламу як Справедливість, Гідність, Повага до прав релігійних та національних меншин, Терпимість, Толерантність та інших. Українські ж ісламознавці мають активно працювати і стати важливою складовою всесвітнього експертно-аналітичного простору досліджень перспектив та проблем розвитку ісламського демократичного проекту на новому етапі його розвитку.
В`ячеслав Швед, провідний науковий співробітник відділу Азії і Африки Інституту світової економіки і міжнародних відносин НАН України, віце-президент ВГО «Український центр ісламознавства».
