Флот Османської імперії. Частина друга

Галеас
Галеас
Османський султан спостерігає за перекиданням флоту по суші
Османський султан спостерігає за перекиданням флоту по суші
Турецька галера
Турецька галера
Галеас
Османський султан спостерігає за перекиданням флоту по суші
Турецька галера
05.10.2018
Оцініть статтю: 
(28 оцінки)
Олександр Степа...
Зображення користувача Олександр Степанченко.

Перша половина XVI століття була епохою безроздільного панування османського флоту в Середземному морі. За часів правління султана Сулеймана Кануні турки були лідерами з впровадження технічних новинок у військовій справі. Флот Османської імперії був не тільки найбільшим в Європі, але і найсучаснішим.

Суперники османів зазнавали поразку за поразкою, при цьому потужність імперії росла за рахунок завойованих територій. Дипломат Паоло Джавіо писав: «Військова дисципліна турків йде від їх віри в правоту своєї справи і жорстокості, якими вони перевершують давніх римлян. Турки перевершують наших солдатів у трьох компонентах: беззаперечному підпорядкуванні своїм командирам, нехтуванні власним життям в бою і витривалості. Турки здатні довгий час обходитися без хліба і вина, задовольняючись ячмінним коржем і водою».

Султан Сулейман Кануні перетворив державу османів на світову імперію. У 1524 році його флот розгромив португальську ескадру в Червоному морі, а через чотирнадцять років турки заволоділи портом Аден, який став їхньою головною базою в Індійському океані. Султан планував витіснити європейців з Індії, взявши під повний контроль торгівлю з цією багатою країною. Однак віддаленість Індії і складності з перекиданням підкріплень через океан не дозволили здійснитися цим планам.

Одним із найвидатніших флотоводців Османської імперії був адмірал Хизир-реіс, більш відомий європейцям, як Хайреддін Барбаросса. В 1518 році Хизир-реіс став султаном Алжиру, одночасно з цим він прийняв турецький протекторат. Хайреддін був відмінним моряком і надійним партнером для османів. На самому початку свого правління він відбив наступ іспанців на Алжир, а потім сам перейшов у наступ.

Флот Хизир-Реіса наводив жах на середземноморські міста Іспанії та Італії. Разом з тим він ніколи не атакував французів, знаючи, що вони є союзниками Османської імперії. Султан Сулейман призначив Хайреддіна Барбароссу командувачем усіма військово-морськими силами держави. У 1534 році флот Хизир-Реіса захопив Туніс. Потім пішли операції проти Морєї та Наксосського герцогства. Найбільш гучною була перемога османського флоту під командуванням Хизир-Реіса в битві біля Превезе.

Для протистояння експансії Османської імперії Папа Римський Павло III створив об’єднання християнських держав, яке отримало назву Священна ліга. У неї входили Іспанія, Венеція, Папська область, Генуя і Мальтійський орден. Ескадрою Священної ліги командував знаменитий генуезький адмірал Андреа Доріа. Флот Хизир-Реіса налічував 122 галери, у його супротивників їх було значно більше — 157.

Перед початком морської битви османський флотоводець забезпечив собі надійний тил, взявши під контроль фортецю Превеза. Андре Доріа кілька разів намагався висадити десант на березі, щоб відбити фортецю, але щоразу зазнавав невдачі. Турки мали відмінну позицію для оборони, і ніхто не очікував, що Хизир-реіс ризикне діяти першим. Проте 28 вересня 1538 року Хайреддін Барбаросса вивів свої кораблі в море і на повному ходу атакував флот Священної ліги.

Андре Доріа не вірив своїм очам. Це була справжня удача. У нього з’являлася можливість одним махом відправити турецький флот на дно. Однак контратакувати йому не вдалося, не було вітру і його галеони ледь рухалися. В цей час галери Хизир-Реіса вже щосили громили кораблі Священної ліги. Доріа занадто повільно віддавав накази тоді, коли потрібно було діяти рішуче.

Замість того, щоб використовувати в бою всі кораблі, він кидав їх у бій поодинці. В результаті християнський флот зазнав нищівної поразки. Турки потопили 13 і захопили 36 кораблів. Ними було взято в полон більше 3000 моряків флоту Священної ліги, сам Доріа зміг врятуватися тільки втечею.

Ця перемога зробила відомим ім’я Хайреддіна Барбаросси по всій Європі. Після такого тріумфу османський флот панував у Середземному морі більше трьох десятиліть, аж до битви біля Лепанто.

Хизир-реісу доводилося довго бути відсутнім в Алжирі, виконуючи обов’язки командувача османським флотом. Намісником Алжиру під час відсутності Барбаросси був євнух Хасан, проте його влада була номінальною. Командири великих бойових кораблів Алжиру були окремою корпорацією, яка діяла на власний розсуд. Морський розбій був для них звичною справою. При цьому вони не нападали на кораблі мусульман. Їх метою було морське узбережжя Італії та Іспанії, а також будь-які кораблі, що належали християнським державам. Набіги алжирців сковували значні сили супротивників Османської імперії. Сам Хизир-реіс прихильно ставився до морських походів своїх підданих.

У 1541 році імператор Римської імперії Карл V вирішив раз і назавжди знищити гніздо алжирських піратів. Для цього походу він зібрав величезний флот з 500 кораблів. Карл V був настільки впевнений в успіху свого задуму, що навіть запросив дам, які мали б побачили своїми очима падіння Алжиру. Крім жінок, на кораблях перебувало 24 тис. солдатів. Одним із командувачів у християн був Андре Доріа, який всіляко відмовляв Карла V від цього походу.

Імператор вибрав дуже невдалий час для своєї експедиції. Осінь в Західному Середземномор’ї була сезоном сильних штормів. Вже дорогою до Алжиру кораблі були серйозно пошарпані негодою. Але все ж 19 жовтня ескадра підійшла до Алжиру, а 23-го армія висадилася недалеко від міста і почала облогу. Гарнізон алжирської фортеці налічував 800 османських вояків і 5000 арабів. З першого ж дня після початку облоги пішли проливні дощі. Крім того, мусульмани здійснювали постійні вилазки з фортеці, завдаючи серйозної шкоди супротивнику. Особливо активно діяла арабська кавалерія, яка кружляла навколо табору християн, атакуючи невеликі групи солдатів.

25 жовтня найсильніший шторм зірвав кораблі з якоря, частина з них була викинута на берег і потрапила в руки алжирців, ще 150 кораблів затонуло. На затонулих кораблях перебувала значна частина військових припасів і продовольства. Карл V був змушений віддати наказ повертатися в Європу. Більше 8000 солдатів та офіцерів армії Римської імперії загинули або потрапили в полон. Так безславно закінчилася одна з найграндіозніших військових кампаній проти Османської імперії.

Олександр Степанченко

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.