Паперові гроші Золотої Орди

Паперові гроші Золотої Орди
Трафаретная доска для печатания бумажных денег Китая
Паперові гроші Золотої Орди
Бумажные деньги Китая
Паперові гроші Золотої Орди
Деньги Екатерины II
Паперові гроші Золотої Орди
Паперові гроші Золотої Орди
Паперові гроші Золотої Орди
26.01.2017
Оцініть статтю: 
(516 оцінки)
О. Степанченко
Зображення користувача О. Степанченко.

Перші паперові гроші в Російській імперії було введено указом Катерини II в. 1769 році. Того ж року вони з’явилися як платіжний засіб на українських землях. Довгий час вважалося, що саме з цієї дати бере початок обіг паперових грошей у нашій країні. Але чи так це насправді?

Вважається, що найперші у світі паперові гроші були надруковані в Китаї в Х столітті, хоча є відомості про те, що вони з’явилися ще в VIII столітті. Але швидше за все, в останньому випадку йдеться не про повноцінні гроші, а про якийсь аналог векселя на пред’явника. Називалися ці векселі цзяоцзи. На підставі угоди провідних торгових домів Китаю векселі можна було обміняти на монети з металу. Згодом випуском цзяоцзи зайнялася держава, оцінивши всі переваги паперових грошей перед металевими.

На початку XIII століття Монгольська імперія Чингісхана розпочала воєнні дії проти Китаю. Під час багаторічної кампанії монгольські завойовники освоїли не тільки передову військову техніку, а й познайомилися з технологією виготовлення паперових грошей. Відвідавши з дипломатичною місією столицю монголів францисканський чернець Гійом де Рубрук писав у 1253 році: «Головні гроші в Китаї  бавовняний папір, на якому надруковані рядки, як на печатці Мунке-хана». Безумовно, Рубрук мав на увазі Монгольську імперію, яка до цього часу контролювала значну частину Китаю.

Після завоювання монголами Київська Русь була інтегрована в імперську фіскальну систему. Князі змушені були регулярно виплачувати значну данину монетами, викарбуваними завойовниками, а можливо, і не тільки монетами. Нині відомо про більш ніж 100 різновидів монгольських монет. Деякі з них випускалися спеціально для «окупованих територій».

Всього існувало три різновиди грошей Монгольської імперії. Крім монет і паперових грошей, які називалися балиши (китайська назва чоу), існували і шкіряні гроші алатаг. Розпад імперії в 60-ті роки XIII століття не зупинив миттєво внутрішню торгівлю між монгольськими державами. Ще довгий час між ними підтримувалися тісні економічні та політичні відносини.

Землі південної Русі (нинішня Україна) перебували під особливим контролем монголів. Мабуть, завойовники враховували їх стратегічне значення і прикордонний статус. У багатьох великих містах (Київ, Чернігів) на постійній основі розміщувалися гарнізони з монгольських і тюркських воїнів. З огляду на цей факт, можна припустити, що грошовий обіг на землях південної Русі і в Золотій Орді був практично ідентичним.

Карбування власної монети в Золотій Орді вперше почав хан Берке, який був мусульманином. Він намагався дистанціюватися від своїх язичницьких, буддійських і християнських родичів, які керували іншими улусами імперії. На монетах Берке згадувалося ім’я багдадського халіфа, а також писалося «Падишах Ісламу, захисник Миру і Віри». Всього монети Золотої Орди за час існування цієї держави карбувалися на 38 монетних дворах. Як мінімум три з них знаходилися на території сучасної України.

На початку XIV століття на валютному ринку Золотої Орди оберталося не менше 3 млн срібних монет (данг). Інфляція поступово обезцінювала грошову одиницю Улусу Джучі. Про це можна судити вже з того факту, що якщо середній данг, викарбуваний за хана Берке мав вагу 2.09 гр, то вже до середини XV століття вага золотоординської срібної монети зменшилася до 0,65 гр.

Очевидно, функціонування паперових грошей в Монгольської імперії було досить успішним. Це призвело до того, що один з улусів, що відкололися, вирішив самостійно почати емісію балиши. Йдеться про іранську державу ільханів. В кінці XIII століття, в період правління хана Гейхату, економічна криза змусила монголів ввести в обіг паперові гроші. Робилося це без жодних економічних розрахунків, з метою «вичавити» у населення додаткові кошти на фінансування ханського двору і державного апарату.

Друкувалися гроші в Тебрізі. Зберігся їх опис, зроблений Вассафом. На них був китайський друк, шахада арабською мовою і ханський титул Ірінджін Дорджи, отриманий ханом від тибетських лам (правитель Ірану сповідував буддизм). Населення улусу фактично оголосило бойкот новим грошам. У відповідь на це ханський уряд ввів смертну кару за відмову їх приймати.

Це призвело до того, що у всій державі була згорнута офіційна торгівля. Замість неї розцвів чорний ринок. Ситуація вийшла з-під контролю уряду, який змушений був терміново згорнути грошову реформу, відновивши у своїх правах срібні і золоті монети. Новий хан Газан наказав знищити не тільки вже надруковані паперові гроші, але навіть спалив самі друкарські верстати.

Про результати невдалої грошової реформи в державі ільханів добре знали в Золотій Орді. Ймовірно, саме в той період золотоординські хани вирішили повністю відмовитися від паперових грошей. Знову вони з’явилися в обігу на землях України лише в другій половині XVIII століття.

З іншими матеріалами з серії «Історія Ісламу в Україні» можна ознайомитися за посиланням.

Олександр Степанченко спеціально для «Іслам в Україні»

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.