Арабська середньовічна математика і поезія

1
Арабська мініатюра “Літературне зібрання біля водойми”
12.01.2010
Оцініть статтю: 
(403 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Математика - точна, абстрактна і строга наука. Дехто помилково вважає - говорила великий російський математик-жінка С. Ковалевська, що математика - це суха наука. Вони плутають математику з арифметикою, у якій виконуються обчислення, часом важкі і нудні, над числами. Але для того щоб бути правжнім математиком, додала С. Ковалевська, потрібно бути поетом у душі. Поетами були багато східних вчених-енциклопедистів середньовіччя.

Достатньо згадати лише таких великих мусульманських учених, як Ібн Сіна (Авіценна) (X-XI ст.), аль-Хайям (XI ст.), аль-Беруні (XII ст.), Ібн аль-Ясмін (XII ст.), Ібн аль-Хаім (XV ст.) та Ібн Газі (XV ст.). Вони зробили багато у науці взагалі і в математиці особливо. До того ж вони були фахівцями світового масштабу і в інших областях знання - медицині, фізиці, філософії, богослов'ї, арабській мові, астрономії, географії, історії та ін. Але тут хотілося б підкреслити їхнє відношення як вчених-природників до літератури взагалі і поезії зокрема [1].

По-перше, майже всі мусульманські вчені починали свої твори зі вступу, що містив слова релігійного характеру: в ім'я Аллаха, хвала Аллахові, хай допоможе нам Аллах, Аллах більше всіх знає, якщо побажає Аллах; і ще багато висловів про те, що тільки Аллах може зробити так, щоб нам щастило, і про те, що науку і знання потрібно, виходячи з принципів ісламу, поширювати людям. Ця добра справа приносить щастя у цьому житті і в іншому світі, як авторові, так і читачам. Писали вони на високій літературній арабській мові, ніби це був художній, а не строгий науковий твір.

Арабські вчені традиційно починали свій науковий шлях з поглибленого вивчання Корану, основ релігії, арабської мови і літератури. Це диктувалося іноді негативним ставленням правителів до точних, не пов’язаних із релігією наук. Наприклад, в Андалусії в один час були знищені всі книги, крім релігійних і гуманітарних. Таким чином були втрачені арабські варіанти праць (вони збереглися на латині) великого арабського філософа XIV ст. Ібн Рушда (Аверроеса).

По-друге, відомо, що лексика арабської мови дуже багата. Вона була мовою передової науки у всьому світі протягом багатьох століть. Це мова священної книги мусульман - Корану. І, нарешті, арабською мовою написана величезна кількість творів художньої і наукової літератури. Користуються заслуженою славою у всьому світі арабські казки, не лише «Тисяча і одна ніч», але й багато інших, а також вірші арабських поетів, як давніх, до ісламу, так і більш пізніх. Прекрасно відомо, настільки розвинена і різноманітна романтична і лірична арабська поезія.

Повернемося назад, у часи створення граматики арабської мови Сібавейхом, який учався у великого арабського філолога Х. ал-Фарахіфі (VIII ст.). Він застосовував математичні методи комбінаторики для розробки фонетичного принципу побудови словника арабської мови «Книга ал-айн» [2]. Це була одна з перших спроб (зроблена 1200 років тому) зв'язати математику з лінгвістикою, хоча деякі сучасні фахівці вважають, що математична лінгвістика була створена лише на початку минулого століття.

Великий математик і філософ Омар аль-Хайям був відомий у Європі спочатку як поет. Навіть існувала думка про те, що є два Хайям: один математик, а інший поет. Потім з'ясувалося, що це та сама особистість [3]. Він писав прекрасні вірші, але в основному про життєву мораль, міркуючи філософськи. У його особистості поєдналися дві різні якості: він був великим математиком і обдарованим поетом. Але хотілося б нагадати, що існували й поети зовсім іншого роду, або, скоріше, математики, що складали математичні вірші. Тобто такі поеми, у яких описувалися математичні формули і завдання, а також їхні розв’язання.

Найвідомішими арабськими математиками-поетами у середні століття були Ібн аль-Ясмін, Ібн аль-Хаім та Ібн Газі аль-Фасі.

Звернемося до Ібн аль-Ясміна Абу Мухаммада 'Абдуллаха ібн М. ібн Хаджаджу ібн аль-Ясміні аль-Адріні ал-Ішбілі (пом. у 1204 р.)[4]. Він був вихідцем з берберів, що проживали у районі Феса, працював у Севільї і Фесі при султані Марокко, у Марокко ж він був у кінці кінців задушений. Головна його математична праця - «Поема аль-Ясміна про аль-джабре і аль-мукабале». Ця поема складається з 54 віршів (рядків). У ній викладені шість видів (за класифікацією аль-Хорезмі) алгебраїчних рівнянь і методи їх розв’язання, множення і ділення степенів і правило знаків. Дослівний переклад декількох віршів приводимо нижче:

1. Алгебра лежить на трьох: аль-маль, числа і корінь

2. Аль-маль - будь-який повний квадрат, одна з його сторін є корінь

3. Абсолютне число - те, що не відноситься до малю або кореню, зрозумій

В арабській поезії необхідно дотримуватися рим і мелодійності. Тому щоб написати у віршах математичний твір, потрібно бути талановитим поетом і серйозним математиком. Таким був Ібн аль-Ясмін, що прославився не лише своєю знаменитою поемою, а й іншими досягненнями у математиці, наприклад, застосуванням (на думку таких істориків математики, як М. Абаллаг) алгебраїчної символіки.

Інший західно-арабський математик - Ібн Газі аль-Фасі аль-Мікнасі (1437-1513 р.) - уродженець Мекнаса в Марокко[5]. Він відомий не лише як математик, а й як фахівець в області історії, мусульманського права й арабської філології. Його поема «Бажання обчислювачів» складається з 333 віршів. Вона присвячена коментарю до трактату Ібн Аль-Банни (XIII-XIV ст.) «Короткий виклад арифметичних дій». Робота Ібн Газі, хоч і опублікована на сучасній арабській мові, на жаль майже не вивчена з погляду математичного змісту. Для роз'яснення поеми Ібн Газі написав інший великий трактат (близько 300 сторінок) під назвою «Ціль вивчаючих у роз'ясненні бажання обчислювачів». У цей рукопис він включив всі основні розділи арифметики і методи алгебри, у тому числі «правило чаш ваг» з новими способами його розв’язання. Слід зазначити ще одну важливу якість його коментаря: він приводить вірші, потім обґрунтовує структуру віршів з погляду філології і, нарешті, пояснює математичний зміст і наводить величезну кількість різноманітних прикладів.

Література:

1. Аль-Хамза М.Х. Короткий нарис історії математики і її філософський розвиток. Тайз, Вид. Аль-Ярмук. Ємен. 2002 (арабською мовою).

2. Рошди Р. История арабской математики – арифметика и алгебра. Изд. Муассасат аль-Вахда аль-арабия. Бейрут. Ливан. 1985.

3. Юшкевич А.П. Математика в ее истории. М. Янус. ИИЕТ РАН.1996.

4. Mahdi Abdeljaouad. 12th century algebra in an Arabic poem: Ibn al-Yasamin's urjuza fi'l-jabr wa'l-mukabala. LLULL. Vol. 28 (№ 61). Zaragoza. Espana. 2005.

5. Аль-Хамза М.Х. Ибн Гази аль-Фаси аль-Микнаси и его трактат «Цель изучающих в разъяснении желания вычислителей». Научная годичная конференция ИИЕТ РАН. М. 2005. С. 299–301.

Махмуд Аль-Хамза, старший науковий співробітник Інституту історії природознавства і техніки РАН, Москва

За матеріалами «ІсламНьюз»

Посилання на тему:

Вплив ісламської філософії на західну культуру

Ібн Фарис: філолог між знанням і вірою

Забутий батько політекономії, соціології та політології. Ібн Хальдун про причини занепаду цивілізацій

Економічні погляди Ібн Таймійі

Економічні ідеї аль-Газалі

Світло зі Сходу. Європейський Ренесанс як породження мусульманської культури

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.