Минулої суботи, 6 квітня 2019 року, дівчата і жінки — і мусульманки, і не мусульманки — мали можливість дізнатися про відмінності між шатами палестинки і вбранням єгиптянки; ознайомитися з тонкощами арабської кухні, зрозуміти особливості поєднання смаків тієї чи іншої східної страви, з’ясувати, як готувати деякі з них, зокрема хумус чи традиційний хліб. Учасницям розповіли про таємничу «ніч хни», яку наречена проводить перед весіллям у колі подруг, а також презентували багато інших культурних особливостей арабського світу на Дні арабської культури в Ісламському культурному центрі української столиці.
Культура, створена протягом існування арабомовних народів, їхня архітектура, наука, мистецтво, народні традиції й іслам як релігія, сутність якої полягає у покірності Богові, що не обмежує свободу особистості, не підпорядковує одну людину іншій; релігія, у якій закладено підвалини соціальної справедливості, що встановлює морально-етичні засади людинолюбних відносин… Але крім математики, хімії, фізики і медицини, астрономії й механіки, глибокої літератури й філософії, а також релігії, яку арабський світ подарував світові, араби мають й чудове прикладне мистецтво, фольклор, вишукану кулінарію. Безумовно, національна кухня тих чи інших народів є часткою культури, а обряди і традиції, вбрання є віддзеркаленням чеснот і цінностей, які плекаються цим народом. Тому етнокультурні заходи, спрямовані на ознайомлення з походженням різних народів, їхньою етнічною історією, розселенням, особливостями побуту й етнопсихологічною своєрідністю — особливо, якщо про культуру і традиції розповідають представники цих народів, носії культури — завжди приваблюють можливістю почути не спотворену, не перекручену інформацію. Зокрема про ті ж народні костюми, національну кухню чи народні обряди…
Як розповіли кореспондентові нашого видання організатори, захід проводився винятково для жінок і дівчат, адже, погодьтеся, дефіле у національному вбранні, яке представниці прекрасної статі надягають не лише поза стінами своєї оселі, але й удома, або ж майстер-класи з нанесення декоративної косметики чи мехенді навряд чи мусульманки будуть демонструвати стороннім чоловікам. Так само, як не будуть готувати у їх присутності їжу, засукавши рукави й оголивши аурат.
А ось для представниць прекрасної половини людства без огляду на їх конфесійну приналежність цей захід був вільним для відвідування.
Хорошою тенденцією є те, що Днем арабської культури зацікавилися християнки і юдейки, які охоче брали участь у всіх запропонованих подіях у межах цього заходу. Дівчата різних національностей і віросповідань із задоволенням приміряли хіджаб і залюбки фотографувалися у сукнях, характерних для країн арабського світу.
Для максимального комфорту жінок-матерів і надання їм можливості поспілкуватися з сестрами і гостями ІКЦ, організатори побдали про дитячий міні-садочок, вихователі і їх помічники якого забезпечили затишну атмосферу для малюків, які залюбки гралися і ласували приготованими стравами.
Почастували також усіх учасниць і гостей заходу, які, як було зазначено вище, ознайомилися з особливостями національних кухонь народів арабського світу. Але ж чи може лекція, навіть добре проілюстрована, відтворити весь смак, аромат і насолоду тієї чи іншої страви? Тому легше перелічити усе те, що дівчата не скуштували, аніж назвати усі страви, запропоновані організаторами: плов, марокканські мсамен, хумус, кшиштаук, кус-кус; незчисленна кількість різновидів пахлави, басбуса; всілякі різновиди пирогів, пиріжків й іншої випічки… Порадували гостей і різноманіттям напоїв, серед яких зелена (виявляється, є й така!) і чорна кава, кілька сортів чаю. Але марокканський м’ятний прийшовся до смаку найбільше з-поміж усіх.
Про «Ніч хни», про яку ми згадували вище, організатори не просто розповіли, а продемонстрували усі етапи цієї передвесільної церемонії гостям заходу. До того ж, три майстрині з розпису долоней хною поділилися секретами мистецтва мехенді, прикрасивши руки усіх охочих (їх було чимало) вишуканими візерунками.
Мало не кожна гостя забажала залишити на згадку про це свято пам’ятну листівку, виконану спеціалістом з арабської каліграфії, з фразою чи своїм ім’ям, написаними на ній. Ну, а всі, натхненні показом національних костюмів численних арабських народів, мали змогу придбати щось в арабському стилі в імпровізованій крамничці.
На жаль, знання наших співгромадян про арабську культуру, здебільшого, є поверхневими і мають клаптиковий характер, іноді представляючи собою суміш чуток, псевдоісторичної маячні з кінофільмів (куди заради видовищності сценаристи і режисери додають ще й якісь свої уявлення про «загадковий екзотичний схід») чи — і це ще не найгірший випадок — оповідок «Тисячі й однієї ночі», які, будучи збіркою народних фантастичних казок і пустотливих романів з впливом ще доісламської міфології, теж є частиною культури сходу, але не мають нічого спільного з реальністю (втім, заради справедливості зауважимо, що й історію і культуру свого народу часто-густо люди знають не набагато глибше). Тому неоціненним — і чи не найголовнішим — є те, що атмосфера заходу була невимушеною і приязною; бесіди плавно перетікали у лекції і навпаки; були забезпечені умови для безпосереднього спілкування, яке здійснювалося шляхом уникнення моделі «лектор-слухач» (що передбачає певне дистанціювання і пасивну роль слухачів), замість якої було реалізовано модель «рівноправні співрозмовники», яка сприяла обміну думками, знаннями і розкриттю особистості кожної з жінок у процесі бесіди, яка відбувалася в атмосфері довіри і дружби.
Як підсумок, чимало гостей-немусульманок зізналися кореспондентові нашого видання, що захід сприяв переосмисленню їх уявлень про послідовниць ісламу і роль жінки в арабському світі. Тому мало не кожна з них вважає проведення таких заходів дуже важливим і цінним. Жінки висловили побажання щодо організації подібних зустрічей у майбутньому, а також наголосили на необхідності якомога ширшого інформування громадськості про їх проведення, щоб інші дівчата і жінки мали можливість відчути багатогранність арабської культури, познайомитися з арабським світом, навколо якого — завіса, здавна сплетена з правди і вигадок, міфів й упереджень.
Експертами, наставниками майстер-класів були активістки громадської організації «Мар’ям», що входить до ГС «Всеукраїнська асоціація «Альраід», серед яких були й жінки і дівчата арабського походження або народжені від змішаних українсько-арабських шлюбів. Тому, без сумніву, все почуте на лекціях, побачене на виставках і майстер-класах, а також усе скуштоване — справжнє-справжнісіньке, автентичне.
