Окупація Криму і воєнні дії на Сході країни
змусили людей покинути свої будинки, речі,
а найголовніше − пам’ять, яку вже тут, на мирних територіях,
вони намагаються відновити через творчість.
Минулого літа донецький культурний фонд «Ізоляція», що розміщувався на території заводу ізоляційних матеріалів, змушений був переїхати до Києва, за традицією влаштувавшись у промзоні − в будівлі на Набережно-Луговій, де колись була лабораторія і складські приміщення одного із заводів.
Днями у ньому відкрилася виставка «Відновлення пам’яті», присвячена проблемам переселенців, повідомляє Агентство Кримські Новини QHA.
Кожен з учасників проекту розповів про досвід втрати рідної землі за допомогою художнього інструментарію. Для художників − це можливість показати той світ, який вони втратили і в який не можуть повернутися, адже, як вони кажуть самі, «в ситуації відірваності від свого коріння, втрати власного минулого і невпевненості в майбутньому неможливо рухатися далі, поки ця втрата не буде усвідомлена, описана, проаналізована, а порожнеча − заповнена».
Більшість інсталяцій залишає після себе якийсь тяжкий осад, оскільки відчувається напруженість, неймовірна туга за рідним домом. Однак є твори сучасного мистецтва, які несуть з собою світло, сонце і теплі спогади.
Юлія Полуніна-Бут родом із Сімферополя. У співавторстві з Лією Достлєвою вона представила інсталяцію «Пляж» як пам’ять про найдорожче, що у неї було − рідний Крим. Як розповідає художник, камені і мушлі для твору збирали по всій Україні − від Харкова до Ужгорода.
− Цю інсталяцію ми створювали так, щоб вона об’єднувала людей, і кожен міг вкласти в неї щось своє. Ми подумали: камені з Криму − це, напевно, те, що є у кожного, адже хто відпочивав на півострові, на пам’ять обов’язково брав черепашку або якийсь камінь, − розповіла Юлія Полуніна-Бут.
На початку виникнення ідеї автори переживали, що українці не захочуть віддавати останнє, що об’єднує їх з Кримом, проте сталося якраз навпаки. Саме переселенці, крім необхідних речей, брали з собою частинку рідної землі і допомогли в реалізації задуму.
Через фотографію закутки своєї пам’яті представив один з кураторів виставки Андрій Достлєв. Художник родом із Луганської області, в останні роки проживає в Польщі. Саме з його інсталяції почався цей проект. Він відтворив свої сімейні фотоальбоми, які залишилися в Донецьку. Для цього художник збирав чужі фотографії, купував на блошиних ринках, і вже з них вирізав, склеював, фарбував і відтворював свої знімки, які закарбувалися в пам’яті.
− Моя сім’я постійно переміщається, тому тут представлені відновлені фотографії з Абхазії (м. Сухумі), є фотографії відпочинку в Криму, старого будинку в Брянці в Луганській області, з Донецька, дитячі фото з Кишинева якраз того часу, коли була Придністровська війна, − поділився спогадами автор інсталяції.
Він підкреслив, що головним завданням виставки було відтворити матеріальну пам’ять речей, з якими пов’язані спогади конкретних людей.
− Для цієї виставки нас цікавили саме персональні втрати, реконструкція персональних речей, − підкреслив Андрій.
Всього на проекті представлені роботи 11 художників. Виставка працюватиме щодня з 4 лютого по 4 березня з 12:00 до 20:00 за адресою: вулиця Набережно-Лугова, 8.
