Російська влада Криму не припиняє переслідування кримських татар. Так, за даними міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch від 2015 року щонайменше 63 особи притягнуто до відповідальности за сфабрикованими звинуваченнями.
У «Всесвітній доповіді 2020» — документі, підготовленому Human Rights Watch, підкреслено, що цілий 2019 рік російська влада в окупованому Криму гнобила кримських татар, десятки людей притягнуто до кримінальної відповідальности за надуманими звинуваченнями у злочинах терористичної спрямованості.
У доповіді Human Rights Watch наведено яскравий приклад одномоментного затримання 27 березня 2019 року 24 осіб, більшу частину яких становили активісти «Кримської солідарности» — групи, що надає правову та соціальну допомогу сім'ям заарештованих за політичними мотивами. Усіх їх звинуватили в участі в русі «Хізб ут-Тахрір», забороненому в Росії як «терористична організація», але легальному в Україні.
У доповіді також сказано, що принаймні четверо затриманих піддали тортурам або зазнали недозволеного поводження з боку співробітників російських силових структур. У червні 2019 року за аналогічними звинуваченнями в Криму заарештовано вісім осіб.
Як нагадує Human Rights Watch, у червні 2019 року Європейський суд з прав людини приписав російській владі негайно госпіталізувати Едема Бекірова — кримськотатарського активіста, що від грудня 2018 року був у СІЗО. Росія проігнорувала припис, звільнивши Бекірова аж у серпні. У вересні його вивезли до Києва в рамках обміну взаємно утримуваними особами.
У грудні 2018 року російський Мін'юст зажадав від Кримської центральної колегії адвокатів виключити адвоката-правозахисника Еміля Курбедінова через його нібито причетність до «екстремістської діяльности». Давніше, того ж місяця, Курбедінову дали п'ять діб арешту за його допис у «Фейсбуці» 2013 року — тобто за дії, вчинені ним ще перед окупацією Криму! — про захід «Хізб ут-Тахрір».
Заклопотаність погіршенням становища з правами людини в окупованому Криму 2019 року висловлювали й правозахисники Amnesty International. Відтоді, як ця міжнародна організація подала звіт у ЮНЕСКО в березні 2019 року, ситуація лише погіршилася, зокрема є проблеми й випадки, що безпосередньо відносяться до компетенції ЮНЕСКО. Подробиці можна дізнатися з попередніх заяв Amnesty International.
Політика утисків, погроз і залякування активістів і представників кримськотатарської громади, проукраїнських активістів і громадських діячів, відкритих критиків російської окупації півострова фактично зберігається. Унаслідок суворого обмеження прав на свободу об'єднань і свободу мирних зібрань останніми роками в Криму можливість людей реалізовувати інші права, зокрема культурні, серйозно постраждала.
Де-факто влада й далі безпідставно переслідує мусульман, передусім кримських татар, а також інших мусульман, використовуючи російське законодавство проти екстремізму та ще суворіше законодавство для боротьби з тероризмом. Утисків насамперед зазнають активісти та члени активних місцевих громад, що, як думають, дуже критично чи не досить лояльно ставляться до окупаційної російської влади. Приводами можуть бути зберігання релігійної літератури чи інших матеріалів з переліку «екстремістських» у Росії, пропаганда «екстремістських» символів і матеріалів онлайн (зазвичай у соцмережах) або, в разі особливо серйозних репресій, непідтверджені звинувачення в участі у спільнотах, заборонених у Росії як терористичні. Варто відзначити, що в Україні ці матеріали та діяльність цих груп не вважають за незаконні.
Конкретні форми репресій: примусові обшуки будинків, що проводять збройні правоохоронці в масках, а також адміністративні та кримінальні провадження, штрафи та затримання на період слідства, а ще — в разі, коли людину підозрюють в участі в рухах «Хізб ут-Тахрір» і «Таблігі Джамаат», що вважаються за терористичні в Росії, — до тривалих термінів (до двох десятків років. — Ред.) ув’язнень після несправедливої розправи.
Приклади таких репресій можна знайти також у попередніх заявах Amnesty International. Відтоді зафіксовано багато нових випадків, зокрема ситуації, коли окремих осіб переслідували за дописи в соцмережах, зроблені ще 2013 року — перед анексією Криму.
Як повідомляло видання «Крим.Реаліі», в липні 2019 року регіональний директор міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch (Європа і Центральна Азія) Х’ю Вільямсон заявив: «Російська влада намагається виставляти кримських татар, що не прийняли окупацію півострова, „терористами“ та „екстремістами“. Звинувачення у злочинах терористичної спрямованости стають зручним інструментом репресій».
Давніше представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір засудив арешт активістів після масових обшуків 27 березня 2019 року в Криму та закликав негайно їх звільнити з російського СІЗО. Міністерство закордонних справ Росії у відповідь заявило, що такі заклики «викликають подив».
Нагадаємо, як писав «Іслам в Україні», так звані «суди» на окупованому півострові працювали в режимі конвеєра: понад 70 процесів над кримськотатарськими активістами відбулися 18 грудня 2017 року — активістів судили за участь в індивідуальних пікетах проти репресій силовиків щодо кримських татар, мусульман у Криму.
Свого часу видання «Гордон» підготувало матеріал про деякі кричущі факти порушень прав кримських татар, зокрема й на життя, що мали місце за перший рік окупації півострова (викрадення, вбивства, позасудові розправи тощо.)
