Історичний нарис «Курултай 1917р. Як це було» видано українською

«Помирають держави, уряди й люди, але нації продовжують жити й шукають шляхи порятунку від гніту…», — про це наприкінці 1917 року писала кримськотатарська газета «Миллет», повідомляючи про урочисте зібрання у ханському палаці в Бахчисараї, — «…Подібно до своїх предків, які тримали в одній руці перо, а в іншій — меч, кримські татари сьогодні, будуючи з одного боку культурні установи, з іншого — засновують національні органи».

Історичний нарис дослідника Юнуса Кандимова «Курултай 1917 року. Як це було», що його було оприлюднено в 1991 році кримськотатарською, нарешті доступний україномовному читачеві завдяки відомому науковцю, сходознавцю та перекладачу Юрію Косенку, що здійснив переклад за виданням «1917 сене Къурултай. О насыл олгъан эди».

Презентація нарису відбулась у Київському Будинку Вчителя, в читальному залі сектору обслуговування Державної науково-педагогічної бібліотеки ім. В. О. Сухомлинського під час публічного заходу, присвяченого відзначенню 98-ї річниці Кримського походу військ УНР.
Презентований історичний нарис є наддоречним, бо згадувати події майже вікової давнини без розуміння ситуації та настроїв, які панували тоді в Криму — справа намарна, тоді як переклад заповнює прогалини в знаннях та лакуни в усвідомленні значущості прагнення корінного народу півострова до самоуправління й скликання першого Курултаю.

— Курултай 1917 року — це подія надзвичайної історичної ваги в долі кримських татар та в житті всього півострова, — стверджує автор перекладу Юрій Косенко. — Після тривалого періоду занепаду, кримські татари прокинулися й розпочали активне громадське життя, бажаючі покращити своє становище. Яскраво вирізняється на фоні тих подій видатна особистість національного героя кримськотатарського народу Номана Челебіджихана, який віддав життя за свої переконання.

Юрій Косенко переконаний, що видання праці Юнуса Кандимова, присвяченої першому Курултаю, сприятиме глибшому розумінню сутності історичних процесів того часу, що особливо важливо, зважаючи на анексію Криму Росією та репресії російських окупантів по відношенню до кримських татар.

— Для того, щоб якнайшвидше повернути Крим до складу України, необхідно ретельно вивчати історію півострова і робити відповідні висновки, — стверджує автор перекладу.

Довідка:

Юнус Уразович Канди́мов (Yunus Qandım; *04.09.1959 г. — 20.03.2005 г.) — кримськотатарський поет, прозаїк, перекладач, публіцист, літературознавець, історик, заслужений діяч мистецтв України. Народився в селі Аккурган Аккурганського району Ташкентської області (Узбекистан) Проходив службу в армії (1981–1983), де зацікавився українською мовою та літературою, історією українсько-кримськотатарських суспільно-культурних взаємин. 1989 року повернувся у Крим. Діяльність у Криму: 1989–1993 — кореспондент газет «Достлукъ» («Дружба»), «Янъы дюнья» («Новий світ»), 1993–1996 — голова Кримськотатарського фонду культури, 1996–2001 — завідувач відділу газети «Янъы дюнья», 2001–2005 — завідувач редакційно-видавничого відділу Всеукраїнського інформаційно-культурного центру в Криму, викладач кафедри кримськотатарської і турецької філології Кримського інженерно-педагогічного університету. Очолював Кримськотатарський фонд культури. З 2001 по 2005 рік був співробітником Всеукраїнського інформаційно-культурного центру. Помер у Симферополі 20 березня 2005 року.