Майбутні магістри «Могилянки» поглибили знання з ісламсько-арабської культури

Майбутні магістри «Могилянки» поглибили знання з ісламсько-арабської культури
Зустріч зі студентською молоддю тривала понад дві години.
Майбутні магістри «Могилянки» поглибили знання з ісламсько-арабської культури
Майбутні магістри «Могилянки» поглибили знання з ісламсько-арабської культури
Майбутні магістри «Могилянки» поглибили знання з ісламсько-арабської культури

Магістранти Національного університету «Києво-Могилянська академія» в понеділок, 29 січня, знову зустрічали гостей з Ісламського культурного центру м. Києва. Мусульмани відгукнулися на прохання викладача ВНЗ, доктора історичних наук Ферхада Туранли поспілкуватися зі студентами, відповісти на їхні запитання щодо Ісламу, а також прочитати лекцію «Ісламсько-арабська культура і вплив арабської мови на розвиток і поширення релігії, науки, культури і мистецтв у світі».

Як розповів кореспонденту нашого видання завідувач відділу ознайомлення з культурою Ісламу Громадської спілки «Всеукраїнська асоціація «Альраід» Тарік Сархан (а саме йому довелося взяти на себе левову частку програми візиту), зустріч зі студентською молоддю тривала понад дві години.

— Лекція тривала дві години, але, крім самої лекції, ми приготували презентацію з потужним ілюстративним матеріалом, а для ближчого ознайомлення з культурою народів, які сповідують Іслам, традиційно привезли з собою частування, східні солодощі, чай і каву.

У зустрічі взяла участь й одна з мусульманок — дівчина, одягнена у вбрання з дотриманням релігійних приписів, доповнювала відповіді Таріка Сархана, а частіше сама відповідала на запитання, що стосуються прав жінки в Ісламі, її обов’язків і ролі в родині, можливостей реалізувати свій потенціал у професійній і громадській діяльності тощо.

— Присутні на подібних зустрічах традиційно цікавляться «жіночим питанням». Нам хотілося, щоб про це розповіла саме дівчина, щоб магістранти отримали цікаву для них інформацію і почули відповіді з перших вуст, що допомагає позбутися багатьох упереджень і стереотипів.

Що ж стосується безпосередньо тематичної палітри розмови, то, за словами Таріка Сархана, в рамках лекції йшлося про арабську мову, її виникнення і поширення, про історію народів, які розмовляють нею, і про те, як вона впливала на їх культуру, якими видами мистецтв вони славилися. Торкнулися і того, заради чого жили араби, що вважали сенсом існування і своїми основами ще в доісламські часи — а це щедрість, мудрість, хоробрість і красномовство.

Розповів завідувач відділу ознайомлення з культурою Ісламу і про те, яким чином Іслам як релігія завоював серця і душі не тільки арабських народів, а й поширився практично по всьому світу. Для цього лектору довелося зробити екскурс в далеку історію, розповісти слухачам про те, якими мистецтвами славилися араби ще з доісламських часів:

— В арабському світі цінувалися мудрість (філософія — ред.), поезія і притчі, поети вважалися елітою суспільства. Як же трансформувалися мистецтва після зіслання Корану, і чи вплинули вони на релігійність? Всевишній послав таке писання, краса якого змусила арабів відмовитися від віршування і століттями після цього займатися тільки Кораном, на чому далі вже була побудована ця цивілізація. Святе Письмо перевершило арабів у поезії з точки зору його краси, воно перемогло арабів і в мудрості. Як ми знаємо, знання йдуть щаблями — розум, знання, мудрість та істина. І навіть ті з арабів, які славилися до того своєю мудрістю, зіткнулися з істиною, проти якої вони не могли нічого заперечити — і їм залишилося тільки її прийняти і широко розповсюджувати. А коли приймати Іслам почали неараби, звершилося пророцтво, про яке колись пророк Мухаммад (хай благословить його Аллаг і вітає!) казав язичникам, що більш ніж 14 років боролися з ним і з його ідеєю.

Під час зустрічі йшлося і про те, що не тільки країни арабського світу, де переважна більшість жителів є мусульманами, а й народи тих країн, де жителі сповідують інші релігії, «у великому боргу перед ісламською цивілізацією, яка принесла в середньовічну Європу, що погрузла у безпросвітній темряві, знання, науку і мистецтва — і цей час став золотим століттям».

Тарік Сархан зазначив, що ця зустріч сприяла тому, що у студентів проявився більш ґрунтовний, глибокий інтерес до історії і культури арабського світу:

— З’явився інтерес і до вивчення арабської мови. А дізнавшись, що у нас в ІКЦ на Дегтярівській, 25-а є лінгвістичний центр Salam, де вивчаються як західні мови, зокрема українська і російська, так й арабська та турецька, студенти почали запитувати про методики викладання, про те, як вступити на мовні курси. Також вони виявили бажання зібрати групу, щоб відвідати Ісламський культурний центр, можливо, прослухати якусь лекцію про основи ісламської культури безпосередньо тут в центрі, ознайомитися з мечеттю… Я думаю, що з цими студентами в недалекому майбутньому ми ще зустрінемося!

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.