У приміщенні київського Дому вчителя 21 червня відбулося чергове засідання «Елітарної світлиці» за участі науковців установ Національної академії наук України, представників університетів, релігійних об’єднань та громадських організацій, культурно-мистецьких кіл.
Темою дискусії була «Європа та діалог з Ісламом». Модератором — академік НАН України Ярослав Яцків, головним спікером — доктор філософії та теології, представник ватиканської Ради при Папі Римському з міжрелігійного діалогу Михаїл Венінгер. Учасники обговорювали й міжрелігійний та міжконфесійний діалог в Україні.
Про форму діалогу католицької церкви з іншими конфесіями, зв’язок прав людини, людської гідності та християнських цінностей доповів доктор філософії і теології з Ватикану Михаїл Венінгер. На заході йому було вручено медаль Національної академії наук України за сприяння розвиткові науки.
Науковець з Інституту релігієзнавства Оксана Горкуша розповіла про умови міжконфесійного діалогу, його мету та правила його ефективного здійснення з погляду науки.
Про бачення мети й умов здійснення міжконфесійного діалогу з погляду православного християнства розповів Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Він навів приклади успішних дій представників різних релігій для запобігання ядерній катастрофі в 1960‑х роках. Нині, на думку святішого, одним із напрямків такого діалогу є тема загрози миру від тероризму.
У заході взяв участь і кандидат історичних наук, координатор Таврійської гуманітарної платформи Андрій Іванець. Він зазначив, що Україна — поліконфесійна країна з високим ступенем релігійної свободи.
— Маємо чим пишатися в цій сфері. Одначе конфесійне різноманіття накладає на нас обов’язок повсякчас підтримувати міжрелігійний діалог, — сказав, зокрема, пан Іванець, додавши, що для ефективності цього діалогу варто, звісно, спиратися на засади, запропоновані науковцями, тобто на інтереси людини, україноцентризм, і вирішувати спільні для всіх земні проблеми, не порушуючи еклезіологічних питань. Серйозні досягнення маємо в налагодженні такого діалогу. Разом із тим науковець звернув увагу на потребу його більш повного інституційного забезпечення та згадав про певні недопрацювання на регіональному та загальнонаціональному рівнях. Так, наприклад, перед анексією Криму РФ діяла міжконфесійна рада «Мир — дар Божий», але, на жаль, через опір однієї з конфесій до неї не ввійшли представники Кримської єпархії Української православної церкви Київського патріархату. До речі, в контексті теми діалогу «Європа і діалог з Ісламом» Андрій Іванець нагадав, що під час агресії Росії в Криму, коли захоплювали храми Київського патріархату, Духовне управління мусульман Криму спочатку навіть пропонувало використати православним їх приміщення для служби Божої.
Також Іванець зазначив, що на загальнонаціональному рівні в Україні діє Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій і вона має позитивні напрацювання в царині міжконфесійного діалогу. Проте до її складу також не входять деякі релігійні об’єднання, що прагнуть цього і декларують повагу до українських цінностей, демонструють готовність до конструктивної взаємодії з іншими структурами громадянського суспільства і держави. З огляду на тему зустрічі Андрій Іванець навів приклад Духовного управління мусульман України «Умма», зауваживши, що також правильно було би включити до складу Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій Духовне управління мусульман Криму, нещодавно створене на материку, адже перед окупацією Духовне управління мусульман Криму було її членом.
Прозвучали побажання на адресу організаторів таких зустрічей усе-таки запрошувати представників мусульманських організацій для обговорення форм налагодження діалогу з Ісламом у Європі. Адже попри те, що рівень промовців був високий, і діалог змістовний, зустріч загалом вийшла однобічна в плані розкриття заявленої теми.
