Саід Ісмагілов висловив надію, що держава зможе однаково рівно ставитися до громадян різної віри

Саід Ісмагілов висловив надію, що держава зможе однаково рівно ставитися до громадян різної віри
Муфтій Саід Ісмагілов: Тиждень міжконфесійної гармонії — час згадати, що ми всі є мешканцями Землі й нам треба вчитися жити у взаємній повазі
Саід Ісмагілов висловив надію, що держава зможе однаково рівно ставитися до громадян різної віри
Саід Ісмагілов висловив надію, що держава зможе однаково рівно ставитися до громадян різної віри
Саід Ісмагілов висловив надію, що держава зможе однаково рівно ставитися до громадян різної віри
Саід Ісмагілов висловив надію, що держава зможе однаково рівно ставитися до громадян різної віри
Саід Ісмагілов висловив надію, що держава зможе однаково рівно ставитися до громадян різної віри
Саід Ісмагілов висловив надію, що держава зможе однаково рівно ставитися до громадян різної віри
Саід Ісмагілов висловив надію, що держава зможе однаково рівно ставитися до громадян різної віри
01.02.2020
Оцініть статтю: 
(50 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

У прес-центрі інформаційного агентства «Главком» (Київ) 30 січня презентували програму заходів, ініційованих Всеукраїнською радою релігійних об’єднань (ВРРО) з нагоди Всесвітнього тижня гармонійних міжконфесійних відносин. На брифінгу йшлося й про релігійні права та свободами в Україні, міжрелігійні та міжетнічні відносини, взаємодію церков і релігійних організацій з державою та суспільством. 

Перед присутніми виступили нинішній очільник ВРРО (голову Ради обирають щороку) — головний рабин Громад прогресивного юдаїзму Києва та України Олександр Духовний; релігієзнавець, старший науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Сковороди НАНУ, керівник Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків Ігор Козловський; представник Департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України, кандидат філософських наук Іван Папаяні; лідер українських мусульман — муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов.

Шейх Саід, відповідаючи на питання журналістів про досвід багаторічної діяльности українських послідовників Ісламу в розбудові міжрелігійної співпраці та діалогу, розповів про важливість об’єднання громад одного віровчення:

— Коли починається Тиждень міжрелігійної гармонії — це як меседж усім релігіям світу, України, кожного регіону про те, що ми маємо подолати певні проблеми й певні стереотипи, що, на жаль, існують. Існують фобії, існують внутрішньорелігійні конфлікти, іноді міжконфесійні конфлікти, і заснування такого тижня — не одного дня, а цілого тижня! — спрямоване на те, щоб працювали над діалогом, над подоланням фобій та стереотипів. Цей процес, по-перше, дуже складний, а по-друге — багатовекторний. Не просто між собою мають домовитися представники однієї релігії чи конфесії про мирне співіснування, не просто представники різних релігій мають подолати якісь стереотипи заради плідної співпраці — до цього мають бути залучені й державні органи. І я завжди кажу, що все починається з державних органів: якщо вони однаково рівно й толерантно, враховуючи інтереси всіх вірних своєї країни, ставляться до всіх [релігійних громад] — це запорука миру, взаємної поваги й міжрелігійної гармонії. А якщо одні дискримінуються, а інші у фаворі — це, звісно, призводить до незадоволення. Навіть не [з боку] єрархів, не кліру, а з боку простих людей. Якщо, наприклад, єпископ, муфтій, рабин, імам розуміють і знають, що наш шлях — шлях до Бога, і ми не маємо вже дуже перейматися проблемами цього життя, то прості люди завжди запитують: «Чому одним надаються переваги, чому з одними відбувається діалог [з боку держави, влади], а з іншими не відбувається? Чому одні релігії та конфесії можуть отримати, наприклад, землю під будівництво культової споруди, а інші не можуть? Як державні чиновники вираховують, з’ясовують, кому треба сприяти й допомагати, кому можна сказати „так“, а кому — „ні“ і на яких підставах?» Пересічні люди цього не розуміють, і коли відбувається фаворитизація певних релігійних організацій і дискримінація інших релігійних організацій — саме це призводить до незадоволення простих віруючих громадян, що не розуміються чи не глибоко розбираються в церковній чи державній політиці. Але вони бачать: одним щось можна, а іншим не можна. 

Саід Ісмагілов висловив надію, що держава зможе однаково рівно ставитися до громадян різної віри, до релігійних організації та церков — і це не менш важливо, ніж міжрелігійний та міжконфесійний діалог:

— Є дуже велика надія, що спочатку держава почне ставитися однаково рівно й толерантно до всіх релігійних організацій, до всіх конфесій. По-друге — звісно, має бути діалог між релігійними організаціями й діалог широкий. Кожного разу я про це кажу: не можна замикатися на певних церквах, релігійних організаціях — треба проводити діалог з усіма громадянами, з усіма вірними та намагатися зрозуміти всіх. Бажання служити Україні й народові України треба спрямовувати в конструктивне русло, залучаючи всі релігійні організації до важливих проєктів національного рівня й благодійних проєктів, і волонтерських, і освітніх, і культурних. Треба залучати всіх, щоб разом будували майбутнє України та майбутнє українського суспільства. 

Як зауважив муфтій, нині надзвичайно гостро стоїть питання внутрішньоконфесійного діалогу: 

— Пані журналіст згадала про Хартію мусульман України, яку ми ініціювали. На жаль, до Хартії долучилися не всі. Коли ми підписували три роки тому цей документ, мали надію, що декларуватимемо позицію мусульман України щодо держави, законів України, щодо культури, іновірців. Тобто сподівалися домовитися про певні правила й норми існування мусульман в України. Багато організацій долучилися, але є й такі, що не бажають долучатися та, відповідно, не бажають іти на внутрішньоконфесійний діалог. І знаєте, внутрішньоконфесійний або внутрішньорелігіний діалог — він є найбільш актуальним. Якщо всередині мусульманської спільноти мусульмани не можуть порозумітися, то де ж ми будемо шукати ту міжконфесійну гармонію? Якщо не можуть порозумітися православні або юдеї, або послідовники інших релігій, якщо ми одне з одним не можемо розмовляти й робити разом добрі справи — як ми робитимемо з іншими й на рівні всієї країни? Тиждень міжконфесійної, міжрелігійної гармонії — це дуже добрий час, щоб нагадати: по-перше, ми всі є громадянами України, по-друге, ми всі є мешканцями Землі — втекти нам нікуди не вдасться, нам все одно треба жити разом, спільно. Треба знаходити спільну мову, відбудовувати міжрелігійний діалог, піклуватися про національні інтереси України,  про ту країну, в якій ми живемо, про майбутнє України, українського суспільства. І цей тиждень кожного року має бути меседжем усім релігійним організаціям, щоб ми долали свої фобії та стереотипи, щоб були готові співпрацювати, розмовляти одне з одним.

У своєму слові головний рабин Громад прогресивного юдаїзму Києва та України Олександр Духовний підкреслив важливість Всесвітнього тижня гармонійних міжконфесійних відносин для всього суспільства  та, зокрема, для ВРРО, бо Всеукраїнську раду релігійних об’єднань створено для вибудовування ефективного міжрелігійного та міжконфесійного діалогу та співпраці:

— Рада заснована для того, щоб ми разом — і релігійні діячі, і релігієзнавці, і співробітники відділення релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, Українська асоціація релігієзнавців — щоб ми разом створювали оте гармонійне суспільство <...> Чому це важливо? Тому, що коли хтось із людей каже: «Я не релігійна людина, я не вірю в Бога» — я завжди ставлю одне запитання: «Ви вірите в любов? Ви вірите у справедливість? Ви вірите в чуття єдності?» І мені відповідають: «Так!» — і я кажу: «Оце і є Бог!» І тому ми з вами знаємо, що релігією можна маніпулювати, а вірою — ні. Оці міжконфесійні відносини — вони дуже важливі для становлення суспільства.

Як наголосив Олександр Духовний, згадавши біблійну історію про вихід народу з рабства, важливіший за вихід з фізичного рабства вихід з рабства духовного — і цей вихід дарує всім народам Бог, даючи можливість кожному йти до Творця.

Після виступів спікерів і відповідей на питання журналістів відбулася спільна молитва. Її читали християнський священник, рабин і муфтій.

З програмою заходів Тижня гармонійних міжконфесійних відносин можна ознайомитися за посиланням

Довідка: Всесвітній тиждень гармонійних міжконфесійних відносин (World Interfaith Harmony Week) привертає увагу до зусиль релігійних лідерів, міжконфесійних рухів та окремих людей в усьому світі з метою сприяти взаємоповазі та порозумінню між послідовниками різних релігій та конфесій. ООН закликає всі держави цього тижня підтримувати з доброї волі поширення ідей міжконфесійної гармонії. Центрами подій стають церкви, мечеті, синагоги та молитовні будинки.

Уперше Тиждень гармонійних міжконфесійних відносин провели 1–7 лютого 2011 року — після того, як 20 жовтня 2010 року на своєму 34-му пленарному засіданні Генасамблея ООН визнала потребу розвитку діалогу між різними конфесіями та релігіями у справі зміцнення порозуміння, злагоди та співпраці між людьми. Була підписана відповідна резолюція, що проголосила перший тиждень лютого Всесвітнім тижнем гармонійних відносин між усіма релігіями, віровизнаннями та конфесіями. У документі підкреслюється, що моральний обов'язок проповідників будь-яких релігій та переконань — спонукати до миру, толерантности, порозуміння.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.