Серед українських капеланів з’явилися мусульмани

9 листопада, в департаменті у справах релігій Міністерства культури України було розглянуто методологію та методику підготовки військових капеланів до роботи в багатоконфесійному середовищі
Cемінар «Зцілення травми: як Церква може допомогти»
10.11.2015
Оцініть статтю: 
(387 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

У Києві завдяки Християнському центру «Реаліс», НПУ ім. Драгоманова та Eleos-Ukraine відбулися семінари з міжнародними спеціалістами для капеланів різних релігій, волонтерів та психологів. До спілкування та обговорень долучились священнослужителі від різних релігійних течій, представники громадських організацій та Міністерства оборони.

Так, у рамках семінару «Зцілення травми: як Церква може допомогти», що відбувся в суботу, 7 листопада, у Київській православній богословській академії, представники різних церков та віровчень обговорювали роль капеланів та церкви в подоланні психологічних посттравматичних, постстресових розладів; а в понеділок, 9 листопада, в департаменті у справах релігій Міністерства культури України було розглянуто методологію та методику підготовки військових капеланів до роботи в багатоконфесійному середовищі, яким є сьогодні українська армія та добровольчі об’єднання.

В роботі цих заходів брали участь і послідовники Ісламу: муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов та імами-капелани Тімур Берідзе (м. Сєвєродонецьк) та Хаджи-Мурат Путілін (м. Харків).

Зазначимо, що імами-капелани від ДУМУ «Умма» вже давно опікуються мусульманами, що несуть службу на передовій. Але, як розповів нашому кореспонденту шейх Саід, наразі відчувається гостра потреба в капеланах, підготовлених належним чином:

− За радянських часів влада замовчувала існування мусульман, офіційно їх нібито й не було. З набуттям незалежності українські послідовники Ісламу вибудовували мирне життя в своїх релігійних громадах, потреби в капеланах просто не було, тому підготовкою осіб, які були б здатні надавати духовну і моральну підтримку саме у війську, тим більше за умов реального збройного протистояння, фактично війни, ніхто не займався. Сучасна Україна донедавна не мала досвіду війни, окрім миротворчих операцій у світі. Події останнього часу примусили багатьох мусульман стати на захист своєї країни, і вони як віруючі люди потребують й релігійної настанови, і моральної підтримки, і слова розради, а інколи, на жаль (війна є війна), і поховання за мусульманськими обрядами. Тому питання імамів-капеланів актуалізувалося лише нещодавно, − розповів Саід-хазрат, − При цьому надзвичайно важливо, аби особистісні якості потенційного капелана, його сила духу, стресостійкість були достатніми для того, щоб дійсно надавати розраду й підтримку військовослужбовцю в складних умовах бойових дій.

Муфтій ДУМУ «Умма» загострив увагу на необхідності професійної підготовки капелана:

− Погодьтеся, не можна допустити, щоб капелан проявив розгубленість, страх чи впав у розпач, а то й в паніку при обстрілі… Тобто його психологічні характеристики й витримка мають бути такими, що дозволяють без перешкод здійснювати капеланське служіння. Тож потрібен ретельний відбір потенційного військового капелана-мусульманина й підготовка, причому цим мають перейматися не лише релігійні організації та церкви, а й Міноборони — тим більше, що це визначено чинним законом, − заявив муфтій та сказав, що цю точку зору висловлювали й представники інших церков та віровчень під час обох семінарів, що відбулися.

Також Саід Ісмагілов розповів, що звернувся до капеланів інших релігій, які вже працюють у війську, аби вони повідомляли ДУМУ «Умма» про мусульман, які є в тому чи іншому підрозділі, щоб імами-капелани знали, де в них є потреба.

Саід-хазрат також розповів, що під час зустрічей присутні зверталися до різних аспектів роботи капелана в багатоконфесійному середовищі. Зокрема, представники Української православної церкви Київського патріархату наголошували на вимозі не підміняти капеланство місіонерською діяльністю, не «перенавертати» вірян інших віросповідань чи атеїстів на бік своєї церкви, в той же час надавати ту духовну підтримку та настанови, які необхідні людині за надскладних воєнних умов.

Щодо відновлення бійця після повернення з передової до мирного життя, подолання післястресових розладів та наслідків психологічних травм, то, на думку муфтія, мечеті для мусульман і є майданчиком і для зцілення, і для допомоги.

Докладніше про перебіг семінару «Зцілення травми: як Церква може допомогти» пише РІСУ. В публікації, зокрема, йдеться про те, що учасники зустрічі мали змогу у неформальній розмові поставити запитання гостям, які прибули до столиці в рамках двох курсів від НПУ ім. М. П. Драгоманова — Психотерапія та капеланське служіння, а також Соціально-політична етика та теологія. Окрім доктора Сейпла, на запитання відповідали експерт з подолання травми, представник міжнародної організації SIL Патриція Мієсма та фахівець з подолання конфліктів та ведення переговорів від Юридичної школи (США, Лос-Анджелес) та Університету Пепердін (Відень, Австрія), доктор Тім Повнел.

Ми навіть не уявляємо обсягів травми, які починаються після війни та будь-якого конфлікту. Особливо, якщо ми говоримо про ситуацію, яка склалась в Україні. Вже на рівні наукової спільноти США ми розробили поняття «моральної рани» − вона може існувати окремо від проявів ПТСР (посттравматичного стресового розладу) та зачіпати ключові поняття моралі та віри: чим є добро та зло, чому Бог допустив таку ситуацію, де тепер моє місце і чи можливе добро як таке, − поділилась Патриція, яка має досвід роботи з психотравмованими людьми у Південній Африці, Азії та на Близькому Сході. Свого часу вона сама подолала травму після повернення з В’єтнамської війни, де служила медсестрою.

Окрім питань психологічних проблем та змін у суспільстві, учасники звернулись до проблеми устаткування єдиної Капеланської служби в Україні.

Міжнародні експерти разом з представниками українських активістів погодились, що необхідно починати діалог на всіх рівнях суспільства. Основний фокус має бути саме на подолання кризи, яка стоїть перед кожним з нас, замість вирішення проблем ієрархії та доступу до влади. Тому подібні регулярні зустрічі з представниками усіх сфер суспільства матимуть вплив на будівництво нового майбутнього.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.