У жовтні минулого року розпочала роботу Українська академія лідерства — навчальний заклад з новим форматом для випускників середніх шкіл. Її завдання — відібрати молодих людей з високим потенціалом до лідерства і дати інструменти для особистісного розвитку.
Тому не є дивним, що студенти академії прагнуть дізнаватися, з яких саме людей, спільнот, представників яких національностей та з послідовників яких віровчень складається українське суспільство, які морально-етичні цінності шануються тими чи іншими співгромадянами.
Тому на прохання молодих людей керівництвом навчального закладу для проведення ознайомчої лекції з Ісламу та ісламознавства було запрошено муфтія ДУМУ «Умма» шейха Саіда Ісмагілова та доктора філософських наук, професора, зав.відділом історії релігії та практичного релігієзнавства Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України Людмилу Филипович.
Цю зустріч було приурочено до початку священного для мусульман місяця Рамадан.
Як розповів нашому кореспонденту шейх Саід Ісмагілов, попри попередню домовленість про тривалість зустрічі в одну академічну годину, спілкування зі студентами тривало кілька годин. І його, і професора Филипович дуже потішила щира зацікавленість з боку студентів, тому вони й не зупиняли лавину запитань, що стосуються Ісламу.
— Молодих людей цікавило геть усе, пов’язане з Ісламом: суть та історія виникнення й поширення релігії, факти з життя Пророка Мухаммада. Цікавила слухачів і різниця між сунітами та шиїтами. Не обійшлося й без традиційних запитань щодо суспільно-правового статусу жінки в мусульманському середовищі. Студенти ставили запитання навіть про те, чому мусульмани обов’язково перед молитвою здійснюють омовіння. Тож питанням і духовної, і тілесної чистоти, до якої прагне кожен мусульманин, теж довелося приділити багато часу, — розповів Саід-хазрат.
За словами муфтія, юнаки і дівчата також цікавились взаєминами мусульман з послідовниками інших релігій, нюансами дотримання посту в священний місяць Рамадан і його сенс.
Шейх Саід задоволений тим, що в репліках студентів наприкінці спілкування почали лунати думки про необхідність об’єднання зусиль послідовників різних релігій заради ствердження та посилення загальних цінностей, пошуку точок дотику у співпраці заради злагоди.
