Тимчасова повірена у справах США в Україні дізнавалася про життя мусульман Дніпра

Тимчасова повірена у справах США в Україні дізнавалася про життя мусульман Дніпра
Кристан Квін із імамом мечеті Ісламського культурного центру Дніпра Едґаром Девлікамовим і головою мусульманської громади «Відродження» Павлом Федосовим
17.01.2022
Оцініть статтю: 
(29 оцінки)
Власкор
Зображення користувача Власкор.

Минулого тижня тимчасова повірена у справах США в Україні Кристина Квін, перебуваючи з ознайомчим візитом до Дніпра, зустрілася з представниками мусульманської громади. 

11 січня дипломатка мала бесіда з заступником муфтія ДУМУ «Умма», імамом мечеті Ісламського культурного центру Дніпра Едґаром Девлікамовим і головою мусульманської громади «Відродження» Павлом Федосовим, під час якої щиро цікавилася життям українських послідовників ісламу, дотриманням їх релігійних прав і свобод, взаємодією з владою та суспільством, зокрема міжрелігійними відносинами та міжконфесійною співпрацею.

— Ця зустріч відбулась з ініціативи посольства США в Україні. Представник американського посольства був з візитом в імама мечеті Дніпро й запросив його та мене на цю зустріч як представників мусульманської громади,  — розповідає пан Павло. — Пані Кристина Квін була з візитом у Дніпрі з метою ознайомлення з регіоном. У програмі її візиту були заплановані зустрічі з представниками місцевої влади, громадських та релігійних організацій <…>. Це не було якоюсь спільною для всіх зустріччю. Тимчасова повірена віддала перевагу спілкуванню з представниками різних гілок влади та організацій окремо, щоб розмова була відвертіша. І справді, атмосфера зустрічі була дуже тепла, що сприяло щирому обміну думками.

За його словами, теми розмови можна умовно поділити на кілька груп: ставлення мусульман до зовнішньої загрози та війни на сході країни, до окупації; настрої в мусульманському середовищі, права послідовників ісламу на окупованих територіях і на вільних теренах.

— По-перше, пані Кристина цікавилася ставленням українських мусульман до ситуації в Україні та навколо України, думкою послідовників ісламу про окупацію частини українських територій, війни та потенційної загрози повномасштабного вторгнення Росії — як узагалі мусульмани оцінюють цю ситуацію. Імам Едґар Девлікамов розповів, що мусульмани України взагалі ставляться до будь-якої агресії дуже негативно, надто коли це відбувається під гаслами насадження «русского міра» та супроводжується окупацією нашої Батьківщини. <…> Мусульмани безумовно підтримують територіальну цілісність і незалежність України. По-друге, тимчасову повірену цікавили настрої в мусульманському середовищі: чи готові мусульмани України обстоювати її, боронити державу. І ми розказали, що здебільшого так, хоча є окремі люди, що мають іншу думку — як це, власне, є й поміж немусульман. Ми говорили про це відверто, не приховуючи окремих фактів, але донесли до дипломатки інформацію, що все-таки послідовники ісламу в нашій країні налаштовані дуже патріотично. Розказали, що серед мусульман є багато тих, хто мусив виїхати з окупованих Росією територій, як от присутній на зустрічі імам або муфтій ДУМУ Саід Ісмагілов; що частина імамів українських мечетей теж родом з окупованих територій. Навели приклади порушення релігійних прав і свобод у загарбаних Криму та частині Луганської та Донецької областей. До речі, пані Кристина цікавилася дотриманням релігійних прав і свобод мусульман як на окупованих територіях, так і в підконтрольних українській владі регіонах, — каже Павло Федосов.

З його слів, вони звернули увагу тимчасової повіреної на те, що в Україні в цілому права вірних, у тому числі мусульман, дотримуються ліпше, ніж у деяких країнах Європи:

— Ми зауважили, що в плані дотримання прав вірних Україна є розвиненіша за багато розвинених країн Європи, що в нас дуже ліберальні закони та існує дуже багато релігійних громад різних віровчень і конфесій, які вільно створюють й розвивають. Водночас не приховували, що є, безумовно, й негативні моменти, які ще не подолані. Наприклад, що існує проблема з представництвом усіх релігійних організацій та церков у Всеукраїнській Раді Церков та релігійних організацій (ВРЦіРО), бо існує опозиція певних кіл. Ми зазначили, що часто ці релігійні та політичні кола є проросійські і їхня протидія — прояв гібридної війни, спроби окупації духовного простору та намагання розколу суспільства. Казали і про те, що в українському ісламському просторі також існує ситуація, коли одне духовне управління намагається перешкодити входженню інших духовних управлінь не лише до ВРЦіРО, а й до інших організацій та структур високого рівня, а очільник цього управління отримував «ярлик на правління» від московських структур і має давні зв’язки з Кадировим.

Як доказ деструктивної діяльности згаданого духовного управління в контексті української державності та безпеки наведено приклади того, як під час війни воно критикувало й деморалізувало захисників України, що визнають іслам, докоряючи їм за участь в обороні Батьківщини, за те, що вони добровільно пішли воювати з агресором. Мовляв, вони можуть убити мусульманина, що воює з іншого боку, а це не дозволено. Розповіли і про те, що це управління звинувачувало весь кримськотатарський народ, який створив батальйон оборони Криму; що це управління намагалося стати на заваді капеланству мусульман у війську.

— Ми згадували, що імами нашого Духовного управління мусульман України «Умма» з початку агресії на Сході створили Управління військового капеланства мусульман України. І нам у цьому намагалося стати на заваді це проросійське управління, але вони надто пізно цим зайнялися, бо наші волонтери вже від 2014 року стали імамами-капеланами, ба більше — брали участь у розробці законопроєкту про військове капеланство та в численних заходах з організації капеланського служіння у війську, у процесі його формування. Імами-капелани весь цей час перебувають на фронті, допомагають і забезпечують релігійні потреби захисників, — пояснює Павло Федосов.

На прохання тимчасової повіреної у справах США в Україні їй передано звіт, підготовлений правозахисною організацією «Разом з законом», про ситуацію з дотриманням прав і свобод, у тому числі релігійних, в Україні — як на вільних, так і на окупованих територіях.

Під час розмови американська дипломатка дізналася про проєкти та програми, спрямовані на досягнення міжрелігійного миру та злагоди, що їх ініціювали українські мусульмани, а також про численні заходи з протидії ксенофобії та расизму, організаторами та/або учасниками яких були послідовники ісламу.

На завершення Кристина Квін подякувала Едґарові Девлікамову та Павлові Федосову за зустріч і висловила свій захват від рівня освічености й культури представників мусульманської спільноти. Вона заявила, що має бажання й намір відвідати Ісламський культурний центр Дніпра з візитом, щоб закріпити знайомство та сприяти плідній співпраці та дружнім взаєминам. 

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.