7 липня в Стамбулі (Туреччина) розпочала роботу VIII Міжнародна літня школа ісламознавства, що її Український центр ісламознавчих досліджень цього разу проводить у партнерстві з турецьким просвітницьким фондом «Медресе Сінана-паші».
Цьогорічна школа зібрала досить потужний склад учасників. Як зазначив у вітальному слові муфтій ДУМУ «Умма» Саід Ісмагілов, «на науковому заході присутні 10 докторів наук (серед них — три професори), 12 кандидатів наук, сім магістрів, три журналісти, один муфтій й навіть кандидат у народні депутати; у нас є спеціалісти з багатьох гуманітарних наук і навіть учасник-фізик». Представлені три країни: Туреччина, Україна (Київ, Львів, Одеса, Чернівці, Тернопіль, Острог, Кам’янське, Одеса, Ірпінь) і Польща.
Представник комплексу Сінана-паші Ахмед Тевке розповів про історію та діяльність їхнього вакфу, про те, що основний напрям роботи — видання Корану та його перекладів різними мовами, але крім цього вони ініціюють і підтримують інші просвітницькі проєкти, тож радо стали партнерами української сторони в проведенні Міжнародної школи ісламознавства. Він висловив сподівання, що ця співпраця буде плідною.
Муфтій Саід Ісмагілов підкреслив, що, заснувавши школу 2012 року разом з Ігорем Козловським, вони мали намір проводити її в Криму — і втілювали цей задум перші два роки, аж до російської окупації півострова 2014-го. Це було важливо, бо ісламознавці не просто обговорювали теорію, а мали певне занурення в культуру, історію, відвідували визначні місця та бачили те, про що вони читали, на власні очі. Можливість провести цю школу в місті, що протягом сторіч відігравало роль серця ісламського світу, надзвичайно цінна, й шейх Саід закликав релігієзнавців максимально з неї скористатися.
Відомий релігієзнавець Ігор Козловський, своєю чергою, додав, що вони поставили собі мету «сформувати коло ісламознавців та розповідати правду про Іслам, спростовувати міфи, які розповсюджують в ЗМІ й навіть деякі науковці, — ці завдання ми успішно вирішили та вже вийшли на новий рівень». Він зазначив, що є перспектива наступного року розширити географію наукового заходу на Грузію, Батумі: «Це було б чудово: що ширша географія, то більші перспективи».
Професор Інституту Філософії НАН України Людмила Филипович подякувала організаторам за те, що вони запросили такий потужний склад фахівців і що так чудово прийняли учасників, створили просто неймовірні умови. Вона зауважила міжкультурність і міжрелігійність заходу — серед учасників є мусульмани й християни, — а також зазначила, що Стамбул має величезне цивілізаційне значення не тільки для українських мусульман, а й для українських християн: саме в цьому місті турки-мусульмани дали змогу християнам зберегти резиденцію Патріарха Константинопольського, що зіграв важливу роль для України, зокрема останніми роками.
Після привітань почалися доповіді. Про актуальність порушених доповідачами тем свідчить те, що сесії «питання-відповідь» найчастіше переходили в тривалі дискусії, де релігієзнавці колективно шукали нові ідеї і пропонували способи розв’язання нагальних проблем.
Муфтій Саід Ісмагілов розповів про історію та сучасний стан ісламських громад України, проаналізувавши структурні об’єднання українських мусульман та їхню присутність в інформаційному просторі країни.
Ігор Козловський розповів про суфізм у Туреччині та його вплив на погляди турецького мислителя Саїда Нурсі — навіть учасники, що були непогано обізнані з життям і творчістю Нурсі, зізнавалися, що почули багато нового для себе.
Пан Абдулла Гехан Акар з Університету Мармара звернув увагу учасників на цікаву особливість Корану: у ньому можна шукати натяки на найвищі межі людських можливостей та прагнути цього. Як приклад він навів історію пророка Сулеймана (мир йому), що йому Бог підкорив вітер, і він переміщався на великі відстані за дуже короткий час — чи не сучасний літак? Самого науковця надихнув аят про пророка Юсуфа (мир йому), де сказано, що його батько відчув запах сина на відстані, що її караван долав щонайменше за місяць, — тому його наукова робота (він інженер телекомунікаційних технологій. — Ред.) була присвячена можливостям передачі запаху на великі відстан. Сьогодні він уважає за найперспективніший напрям аналіз запаху на вході та передачу сигналу до мозку людини на другому кінці дроту за допомогою електронних імпульсів, себто фізично запаху в просторі перебування цієї людини немає, а вона його відчуває.
Професор Алла Бойко розкрила тему Ісламу в українських медіа та подолання стереотипів — ця доповідь спричинила бурхливу дискусію про проблеми української релігійної журналістики та способи їх розв’язання.
Розмову органічно продовжила доповідь Вікторії Назарук про релігійні стереотипи в ЗМІ: учасники обговорювали важливість визнання журналістських стандартів на кшталт посібника BBC та механізмів контролю за їх додержанням.
Тема отримала подальший розвиток у доповіді Тетяни Ястремської «Іслам та міжрелігійний діалог в епоху нових медіа». Говорили й про розроблення програм з релігієзнавства, й про потребу запровадження їх як обов’язкового елементу навчальних програм будь-яких спеціальностей, щоб підвищити рівень порозуміння в суспільстві.
