Європейські компанії мають право запроваджувати обмеження на носіння хіджабу на робочому місці за певних умов — такий висновок можна зробити з рішення найвищої судової інстанції Євросоюзу. Суд у Люксембурзі розглянув позови двох жительок Німеччини. Одна з них працювала вихователем у центрі для дітей з особливостями розвитку, інша — касиром в аптеці. Обидві не носили хіджаб з моменту працевлаштування до декретної відпустки. Але повернулися з неї вже у мусульманській хустці, й за це їх усунули від роботи.
Як повідомляє Euronews, судді не побачили в цьому порушення прав жінок на віровизнання. У рішенні сказано:
«Внутрішні правила підприємств, що забороняють співробітникам носити на робочому місці символи, які демонструють політичні, філософські або релігійні переконання, не є прямою дискримінацією — за умови, що ці правила поширюються на всіх і без винятків».
Водночас наголошено, що такі заходи мають бути «виправдані намірами роботодавця створити нейтральний образ своїх співробітників щодо клієнтів», щоб таким чином «запобігти виникненню соціальних суперечок».
У 2017-му Суд ЄС визнав за правомірну заборону на носіння видимих релігійних символів на роботі, наприклад, натільних хрестиків або ярмулок (кіпа, традиційний єврейський чоловічий головний убір). Це викликало негативну реакцію представників різних релігій.
Особливо різко на нинішнє рішення відреагувала влада Туреччини, назвавши його проявом ісламофобії та нетерпимости до мусульман, заявивши, що це «удар по правах мусульманських жінок», що це рішення «легітимізує расизм» — про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на The Guardian.
Прессекретар президента Туреччини Ібрахім Калин заявив, що цей крок сприятиме зростанню ісламофобії. Він сказав, що це «зіграє на руку підбурювачам війни проти ісламу в Європі», і запитав: «Чи тепер концепція релігійної свободи виключає мусульман?»
Фахреттін Алтун, директор зі зв'язків з громадськістю президента Туреччини, назвав це рішення неймовірним і «спробою легітимізувати расизм»:
«Замість засуджувати своє темне минуле, Європа тепер прагне прийняти його. Ми засуджуємо цю постанову, що утискає людську гідність».
Також «Європейська правда» з посиланням на LE Figaro/AFP повідомляла, що у Франції Національна асамблея своїм голосуванням 23 липня остаточно схвалила проєкт закону проти «ісламістського сепаратизму». Депутати віддали 49 голосів «за», 19 «проти» і 5 утрималися. Документ називають спірним, адже він містить кілька заходів із «нейтральности» у сфері держслужби та публічних послуг, з боротьби з мовою ненависті онлайн, захисту держслужбовців і вчителів, посилення контролю за громадськими організаціями та їхнім фінансуванням, обмеження випадків, коли діти можуть здобувати шкільну освіту вдома — щоб вона не перетворювалася на чисто релігійну, а також із боротьби з такими явищами як «свідоцтво про незайманість», полігамія та примусові шлюби.
Після повернення проєкту з Сенату більшість таки пом’якшила заходи щодо носіння хіджабу та нейтральности в університетах. М’якшими від початкових виявилися й обмеження на здобуття домашньої освіти.
Ще з моменту появи французький законопроєкт різко критикували в мусульманському світі. З державних лідерів особливо часто висловлювався президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган.
