Муфтій Саід Ісмагілов: Росія створила в Криму паралельне духовне об'єднання мусульман, щоб взяти під контроль кримських татар

1
Саід Ісмагілов - муфтій Духовного управління мусульман України "Умма"
13.12.2014
Оцініть статтю: 
(288 оцінки)
oleg
Зображення користувача oleg.

 

"Кримські татари – такі ж українці, хоча мають інше віросповідання", - зазначає муфтій Духовного управління мусульман України "УММА" Саiд Ісмагілов. Він переконаний, що релігійним діячам різних релігій і конфесій важливо йти на діалог, аби віруючі не боялися одне одного і були відкритими до проектів та спілкування. Одновірцям-переселенцям радить не поспішати з будівництвом мечеті в інших містах. "Поки що ми можемо обійтися молитовними будинками, а якщо громада буде зростати і органічно впишеться, то можна буде будувати мечеть", - відповів Ісмагілов на питання щодо зведення храму у Львові. Він переконаний, що більшість кримських татар мріє колись повернутися на батьківщину. Але зараз там пресинг окупаційної влади – заборона певної релігійної літератури та обшуки в мечетях, будинках та учбових закладах, каже він. "До списку забороненої увійшли навіть класичні мусульманські твори перших століть ісламу", - зауважує Ісмагілов. Про те як мусульмани реагують на російську окупацію, з ким співпрацюють найбільше та на чию підтримку покладаються, далі в розмові.

 

Окупаційна влада Криму зобов’язала релігійні громади на півострові пройти процедуру перереєстрації, яка стала свого роду "релігійною зачисткою". Так римо-католицьким священикам не продовжили дозвіл на проживання і до кінця року вони будуть змушені покинути анексований півострів. В УГКЦ також припускають, що їх чекає подібне. На території Криму залишилася лише одна церква Київського партіархату. Найбільш впевнено почуваються в теперішніх умовах УПЦ МП. А як щодо мусульман, наскільки відчутне переслідування за релігійною ознакою?

Є моніторинг міжнародних організацій, який нарахував вже 21 особу з кримськотатарських мусульман, які зникли безвісти. Потім деяких з них зі слідами катування знайшли мертвими. І це не релігійні діячі, а рядові мусульмани. Усі зниклі ніяк не пов’язані між собою. Це фізичне знищення і залякування. Росія прагне взяти під контроль релігійне життя мусульман Криму. Для цього зробила декілька кроків. Це паралельне проросійське духовне управління мусульман в Криму, яке почало займатися рейдерським захопленням мечетей. Першою захопили Ханську мечеть XV ст. в Євпаторії. Виламали сейф та забрали звідти гроші. Пізніше цю мечеть нібито повернули Духовному управлінню мусульман, але це була показова гра. Певний месидж, мовляв, ми маємо свою проросійську релігійну структуру, яка нещадно критикує Україну, усі мусульманські проукраїнські релігійні спільноти, зокрема Духовне управління мусульман України "УММА".

На міжрелігійній зустрічі більшість духовних лідерів звітували, що їхні громади мають важку ситуацію на Донбасі і трохи легшу в Криму. А в мусульман, навпаки – трохи легша на Донбасі і дуже важка в Криму.

Релігійна громада нашого об'єднання в Криму перебуває в цілковитій невизначеності. Є певні "підкилимні" циркуляри, які наказують – або релігійна громада проходить перереєстрацію за російським законодавством, або її заборонять. Наглядатимуть, щоб люди не збиралися і не проводили релігійних обрядів. Напевно, усвідомлюючи потребу зберегти мечеть і релігійні громади у Криму, муфтій під тиском прийняв рішення пройти перереєстрацію, адже без неї закриють всі мечеті, релігійні навчальні заклади і культурні пам’ятки. Цікаво, що в самій Росії дозволили існувати релігійним громадам закордонних об'єднань. Наприклад, православна церква Київського Патріархату в інших регіонах поза межами Криму має дві свої єпархії і їх ніхто не забороняє. Але в Криму релігійне питання кримських татар лежить у політичній площині. Припускаю, що деякі релігійні спільноти підуть у підпілля. Деякі перереєструються. Велика кількість вимушена емігрувати. На міжрелігійній зустрічі більшість духовних лідерів звітували, що їхні громади мають важку ситуацію на Донбасі і трохи легшу в Криму. А в мусульман, навпаки – трохи легша на Донбасі і дуже важка в Криму.

Ви сказали, що Росія створила паралельне проросійське духовне управління як такий собі спланований проект. Про яке саме управління йде мова?

Ще влітку звучали заяви про створення окремого духовного управління мусульман Криму "Таврійський муфтіят". Навіть називалося Всеросійське управління мусульман. Туди увійшли певні громади хабашитського напрямку в ісламі. Це нова релігійна течія, яка як всі молоді течії, не дуже терпляча до інших мусульман. Це проросійська релігійна структура. Вони відразу заявили, що люблять Росію і виступають за неї. Зареєструвавши своє об'єднання, ці люди відразу почали дуже нетолеранто висловлюватися про муфтія Криму. Очевидно, що ними маніпулюють політики.

А чи багато таких проросійських мусульман і чим можна пояснити їхню прихильність до Росії?

Їх небагато. Я не знаю, що їх зацікавило у співпраці із Росією. Підозрюю, що впродовж декількох років Росія організовувала це об'єднання як проросійський мусульманський проект у Криму. Вони офіційно зареєструвалися в Україні у 2010 році. Муфтій Криму виступав проти цього, зауваживши, що не треба ніяких окремих об'єднань. Усі віруючі повинні бути в нашому духовному управлінні. Ми категорично не погоджували появу цього напрямку. Однак попри відсутність нашого дозволу, вони таки створили релігійну структуру. Як тільки почалася окупація, ці люди відразу присягнули Росії. Тому вважаю, що це був проросійський проект.

На вашу думку, чи боїться Росія кримських татар? Чому їх витісняють з півострова?

Будь-який абсолютизм боїться свободи. Росія будує вертикальну модель влади, де треба контролювати все і в тому числі релігійне життя. Кримські татари з самого початку показали, що вони "мають свою голову на плечах" і прислухаються до керівництва Меджлісу. Тому цим лідерам і заборонили в'їзд до Криму. Приклад непокори влади та існування протилежної позиції – це завжди небезпечний виклик для абсолютистської влади.

До чого більше схиляються кримські татари, оцінюючи причини анексії Криму – це агресія і силове захоплення Росією чи недоопрацювання української влади?

Мені важко сказати, бо я не є кримським татарином. Тим паче думки різні, але загалом стикався з тим, що кримські татари розцінюють анексію як агресію Росії, яка роками готувалася. Хоча більшість кримських татар дивується, чому Україна так мало зробила, щоб захистити Крим. Чому українська влада не зупинила російських солдат, коли вони ще в порівняно невеликій кількості окупували Крим? Я також не маю відповіді. Мабуть, там у високих кабінетах політичного керівництва знають щось більше. Отже, кримські татари тримаються двох позицій. Анексія як російська агресія і малодієвість України у питанні захисту кримських татар.

Глава Меджлісу Рефат Чубаров звертався до Євросоюзу з проханням захистити кримських татар і вплинути на російського президента Володимира Путіна. Чи вірите ви в підтримку Європи?

Ні, не вірю. Якби Євросоюз міг якось вплинути, то вже б це зробив. Євросоюз дуже боязко реагує на кримський конфлікт. Вони виявляють різні види стурбованості, але рішучих кроків не роблять. Є певні санкції, але вони поки що не дуже лякають російську владу. Я не впевнений, що хтось стане на захист кримських татар. Рятування потопаючих – справа рук самих потопаючих.

Чубаров просив створити міжнародну місію спостерігачів, які б моніторили умови життя кримських татар на півострові. Чи привело б це до якихось змін?

У мене немає подібного досвіду. Вперше стикаємося з проблемою анексії. Не впевнений, що Росія дозволить створити якусь міжнародну місію для збирання інформації про події на півострові. Тому що будь-яка така місія за умов чесної роботи відкриє багато неприємних фактів, а це завжди прагнуть заховати.

У Туреччині - 2 млн кримських татар, а на півострові приблизно 300 тис. Кримські татари обурюються не тільки на Україну, але ще й на Туреччину.

Як вважаєте, чи можуть кримські татари покладатися на підтримку Туреччини. Ця країна якось здатна вплинути на Путіна?

Кримськотатарський народ дуже сподівався на допомогу Туреччини і бачив її своїм головним союзником. Тим більше, що там проживає більше кримських татар ніж в Криму. У Туреччині - 2 млн кримських татар, а на півострові приблизно 300 тис. Кримські татари обурюються не тільки на Україну, але ще й на Туреччину. Ця країна ще ніяк помітно не впливає на російську владу і світову політику, щоб допомогти. Туреччина і Україна – це дві країни-союзники кримських татар, і вони очікують від них допомоги.

А на кого надіються зараз кримські татари?

На Всевишнього Господа. Всевишній Господь ніколи не покинув і не покине віруючих людей. Народ вистояв в період депортації. Їх не вдалося зламати і вірю, що й зараз вистоять.

Деякі із представників кримськотатарського народу погодилися обіймати посади в представництві самопроголошеної влади Криму. Це все-таки певне роздвоєння. Однією рукою зі своїм народом, який переслідують, а іншою – з "окупаційною владою". Що скажете з цього приводу?

Це питання дуже тяжке, бо ми не маємо уявлення про глибину процесів. Дуже неприємно, що є лідери, які відразу переметнулися до окупаційної влади. Якщо цьому передує пресинг, залякування, то людина може злякатися, але якщо відразу, коли ще ніхто нікого не лякав, - то це зрада. Ми не маємо права нікого засуджувати, бо, по-перше, ми не судді. По-друге, ми не знаємо, що там насправді відбувається. Кожна людина буде відповідати перед Всевишнім Господом Богом по справедливості.

Як багато кримських татар переселилося до Львова?

Тут проживає близько 2 тис кримських татар. Точної цифри не маю. Раніше було близько 2 тис не лише кримських татар. Мусульманська громада Львова різна. Тут є і татари, і араби, і представники інших народів.

Знаю, що у Львові є кілька напрямків мусульман – шиїти, суніти і навіть хабашити. Спілкуючись з ними, помітила, що між мусульманами є певна роз'єднаність. Чи це тільки доктринальні відмінності в релігії?

Так, це доктринальні відмінності. З шиїтами це багатовікові відмінності. А щодо хабашитів – це новий релігійний напрямок, який є не дуже толерантним до інших мусульман. Тому стосунки напружені. А наше Духовне об'єднання мусульман України "УММА" – це традиційні мусульмани-суніти. Маємо багатовікову історію. Зараз це одне з духовних управлінь, яке залишилося після окупації Криму. Мусульманський світ також неоднорідний і роздроблений. Однак віруючі не повинні загострювати якісь відмінності.

Деякі із мусульман-переселенців у Львові кажуть, що їм не вистачає мечеті?

Думаю, що вони занадто поспішають. Були такі прецеденти, коли побудували мечеть, а всі віруючі змінили місце проживання. Мечеть стала нікому не потрібна.

Якщо у Львові з'явиться така постійна міцна громада мусульман, тоді й можна буде піднімати питання про будівництво мечеті. А так можна обійтися і молитовними будинками.

Мечеть – це відповідальність за ремонт, сплату комунальних платежів. Вона має бути красивою. А зараз невизначеність. Знаю, що самі кримські татари мріють повернутися на батьківщину. Якщо це станеться в майбутньому, то що тоді робити з мечеттю? Спочатку треба укорінитися, зайняти свою нішу у Львові. Мене завжди турбує, як пересічні мешканці відреагують на це. Адже Львів – це християнське релігійне місто, і не всі будуть раді бачити тут мечеть. Може, тут мусульман сприймають, а культову споруду не сприйматимуть. А нам не потрібно суспільство напружувати. Навпаки, треба, щоб нас органічно прийняли. Треба, щоб мусульманська громада стала постійною і стала своєю для Львова. Так як юдеї, які вже є своїми для Львова, і тільки після цього можна піднімати питання про будівництво мечеті.

У якому регіоні найбільше релігійних громад вашого Духовного об'єднання "УММА"?

На Донбасі найбільше. Маємо по п’ять громад у Донецькій та Луганській областях. Зараз більшість територій, на яких вони знаходяться, під окупацією. Лише по одній громаді залишилося на території, яку контролює Україна. У Донецькій області – це Костантинівка, а в Луганській - Сєверодонецьк. Всі інші під окупацією, і їм важко. Представники ФСБ вже побували в цих мечетях з інструктажем, що можна робити, що можна казати і що ні. Просили не згадувати в молитвах Україну. Мовляв, якщо до мечетей приходитимуть якісь підозрілі люди, то негайно сповіщати про це. Зараз поширюється тенденція взяти під російський контроль всі мусульманські громади на Донбасі.

З якими християнськими конфесіями мусульмани співпрацюють найкраще?

Не знаю, з ким найкраще співпрацюють кримські татари. Коли я приїздив у Крим, мене дивувало те, що вони живуть наче окремо від іншої частини України. Вони вирішували якісь свої містечкові проблеми, достеменно не знаючи, що діється в інших регіонах і що там все інакше ніж в Криму. Вони завжди мали сутички з російськими козаками, з православними Московського Патріархату. Кримські татари мали претензії до православних Московського Патріархату. Їхні проблеми мали суто регіональний характер, і мусульмани з інших регіонів з таким не стикалися.

Якщо говорити про мусульман України, то сьогодні найбільше розвивається діалог з УГКЦ, потім з римо-католиками і православними Київського Патріархату.

Греко-католики є першими в налагодженні діалогу, і ми в першу чергу на них розраховуємо. Вони дуже екуменічні, відкриті і толерантні. Мені це дуже подобається. Маю друга о. Тихона Кульбаку, з яким ми разом працювали, щоб створити Раду церков в Донецьку. Після переїзду до Києва я ще раз переконався, що найбільш відкриті до діалогу греко-католики. Мене навіть запросили в Патріарший собор до Києва, щоб я виступив на греко-католицькому телебаченні. Найбільш важко будувати взаємопорозуміння з протестантами і православними Московського Патріархату.

А що кажуть протестанти щодо діалогу з мусульманами?

Вони мають якесь своє уявлення про мусульман. Більшість протестантських осередків мають підтримку США та країн Європи. А там не все так добре складається у християнсько-мусульманському діалозі. Я не знаю відповіді. Мені самому цікаво це запитати у пасторів і релігійних лідерів. Ми на місцевому рівні спілкувалися з пасторами у Донецьку, але з главами об’єднань всеукраїнського рівня поки що такого діалогу не було. Ми робимо послідовні кроки. Спочатку будемо спілкуватися з тими, хто найбільш відкритий до цього, а потім ми сподіваємося, що вони допоможуть долучити до цього діалогу інших братів-християн, адже в християнських спільнотах трохи кращий діалог між собою.

Чи вірите ви, що Крим вдасться повернути?

Я вірю, що ми повернемо Крим, це наш святий обов’язок. Путін казав, що для нього Крим – це святе місце. Я теж можу сказати, що для мусульман – це також святе місце. Іслам в Україні поширився саме з Криму. Наша релігія месіанська – ми проповідуємо. Спочатку іслам вкоренився на півострові, а після впливу проповіді кримського ханства його почали сповідувати і в інших регіонах України. Була Нагайська орда, Буджакська орда. Були такі великі відомі вчені-мусульмани з Акерману. Навіть в Білорусію, Польщу і Литву іслам поширювався саме з Криму. Татари, які проживають у цих країнах, - це кримські татари, які у XIV ст. перейшли працювати до польських князів на військову службу і залишилися там. Для мусульман України Крим – це колиска розповсюдження ісламу по Україні. Тому нехай не думають, що тільки для них це святе місце. Тим більше, що в Криму збереглися мечеті XIII-XIV ст. У Криму існувала мусульманська держава – Кримське ханство. Там важливі історичні міста – Бахчисарай, Євпаторія з великою історичною спадщиною. Сподіваюся, що світова спільнота змусить Росію повернути Крим.

Джерело: iPress.ua

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.