Роль діалогу в зміцненні безпеки релігійних громад та громад, які дотримуються певних переконань, стала ключовою темою круглого столу в Одесі, що мав статус регіонального, але фактично був міжнародним — з огляду на склад учасників, серед яких було чимало міжнародних експертів з питань свободи релігій та переконань.

Проект спрямований на створення потенціалу громадянського суспільства, релігійних громад та громад, які дотримуються певних переконань, відповідних державних установ з питань свободи релігії або переконань і злочинів на ґрунті ненависті, а також сприяння діалогу з і між такими громадами та іншими зацікавленими сторонами.

У зустрічі, що її було організовано Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини (БДІПЛ) 3 листопада 2015 року в Одесі, взяли участь більш як 40 представників церков і релігійних громад, організацій громадянського суспільства, обласної державної адміністрації та офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а також міжнародних та національних експертів у сфері свободи релігії та переконань.

До роботи «круглого столу» приєдналися й імам Ісламського культурного центру Одеси Білял Хамзі та керівник відділу ВАГО «Альраід» зі зв’язків з громадськістю Олег Гузик.

Як розповів нашому кореспондентові пан Олег, асоціація «Альраід» і Духовне управління мусульман «Умма» вже не вперше беруть участь в подібних заходах, в тому числі й в тих, що проводяться за підтримки ОБСЄ:

— Смисл в тому, що ми завжди прагнемо бути відкритими, інформувати суспільство про свою діяльність і те, що відбувається в нашій громаді, про те, що ми відчуваємо від оточення. Ну і тим більше, що така непроста тема, як міжрелігійний діалог є доволі актуальною в наш час. Вона дійсно цікава для розгляду як всередині нашої общини, так і на рівні усього українського суспільства.

Під час обговорень пролунали думки, в яких зазначалось, що альтернативою діалогові може бути лише конфлікт:

— Тобто якщо діалог не є повсякчасною практикою, способом мислення, то завжди формуватимуться стереотипи, якісь упередження і таке інше, — підкреслив співрозмовник «Ісламу в Україні». — Загалом уявлення про діалог у багатьох досить розмите. Часто-густо воно хибно асоціюється с таким собі примусом до «гри в піддавки», з вимушеною відмовою від своїх принципів, розмиванням кордонів між переконаннями і таке інше. Але насправді діалог завжди передбачає, що є дві сторони, що мають протилежні точки зору, різні способи мислення, але, в той же час, вони готові до того, аби не лише слухати, але й чути одна одну, шукати точки дотику заради спільної діяльності, при цьому не порушуючи меж того, що формує світогляд тієї чи іншої сторони, виявляючи повагу до поглядів та переконань одне одного.

Олег Гузик впродовж бесіди неодноразово акцентував увагу на тому, що діалог має допомагати людям побачити буденні питання під іншим кутом зору.

— Діалог допомагає краще зрозуміти, побачити на якомусь іншому рівні і сенс того, що відбувається, і закономірності, і підґрунтя подій. Наприклад, в діалозі, який, припустимо, відбувається на рівні общин, груп людей, треба підключати всіх членів суспільства, всі вікові та гендерні категорії: і жінок, і молодь з різним рівнем та способом мислення.

Співрозмовник процитував думку, яку висловив доктор релігієзнавства та різноманіття освіти, викладач коледжу Странмілліс (Белфаст, Північна Ірландія) Норман Річардсон щодо важливості лідерства і ролі лідера в діалозі:

— Лідерство визначається не кількістю чи домінуванням групи, а якістю та рівнем свідомості, рівнем усвідомлення та розуміння того, що відбувається, смислу тих проблем, що виникають і готовністю та здатністю йти на їх вирішення, − відзначив Олег Гузик та уточнив. − Мається на увазі не конкретний харизматичний лідер, пасіонарна особистість, що очолює групу, а сама група, готова відкрити свій розум, розширити межі свого сприйняття, розглядати питання з різних кутів зору, при цьому не втрачаючи своєї самобутності, ідентичності.

Іноді люди не йдуть на діалог, вважаючи, що в ньому криється певна небезпека — тобто, зрозумівши точку зору іншого, хтось може не лише сприйняти його спосіб мислення, але й прийняти її, відмовившись від власних переконань. Це, на думку Олега Гузика, є досить розповсюдженою помилкою у розумінні смислу діалогу:

— Передусім треба зрозуміти й прийняти точку зору іншого, але ставлення з повагою до думки опонента й унеможливлення перетинання меж не означає, що при цьому треба поступатися своїми переконаннями. Справа в пошуку точок дотику, в пошуку того, що об’єднує, а не роз’єднує. Загалом, діалог — це постійний процес, що відбувається на засадах розуміння та поваги усіх учасників діалогу одне до одного, що має підкріплятися не лише словами, але й діями.

Повертаючись безпосередньо до обговорення під час засідань «круглого столу» в Одесі, Олег Гузик розповів, що учасники не лише слухали лекторів з різних країн світу, а й самі активно підключилися до формування визначення діалогу, його цілей і форм; факторів, що сприяють підтриманню довгострокового, відкритого, всеосяжного і прозорого діалогу; кращих практик проведення діалогу в зоні ОБСЄ; оцінки того, як діалог може посприяти підвищенню безпеки релігійних організацій та громад.

Серед іншого учасники круглого столу приділили час проблематиці розпалювання релігійної ворожнечі у ЗМІ, зокрема через неправдиві або неякісні журналістські матеріали. Також було акцентовано увагу на необхідності кращої комунікації церков і релігійних громад із суспільством, в тому числі через медіаресурси та своєчасне коментування резонансних подій.

Представники церков запропонували практичні питання, щодо яких можна вести діалог та об’єднати спільні зусилля: допомога бездомним особам, перевиховання засуджених, мінімізація конфліктів під час проведення публічних заходів тощо.

Окрему увагу було приділено питанню про всеосяжність діалогу. Зокрема, врахування думки релігійних меншин та участь нечисленних, недавно створених релігійних громад у процесі діалогу.

Директор Департаменту у справах релігій і національностей Міністерства культури України Андрій Юраш відзначив, що Міністерство має намір разом із ОБСЄ БДІПЛ провести у Києві 8–9 грудня цього року Всеукраїнський міжрелігійний та міжетнічний форум.

Нагадаємо, що мусульмани активно беруть участь в освітніх заходах ОБСЄ/БДІПЛ. Наприклад, імам харківського ІКЦ Євген Глущенко був одним з учасників дводенного семінару, що проходив 19–20 жовтня в Харкові.