Українські мусульмани по праву пишаються вихідцем зі Львова Мухаммадом Асадом, видатним ісламським мислителем і журналістом. Набагато менше у нашій країні відомий інший уродженець столиці Галичини, який прийняв Іслам і в свій час був європейською знаменитістю. Звали цю людину Алі Уфка Бей.

Він народився в 1610 році у Львові. У себе на батьківщині Алі Уфка був відомий як Войцех Бобовський. Ще підлітком він потрапив в полон до татар і, як колись легендарна Роксолана, був проданий у Стамбул.

Існує безліч версій того, ким за національністю був Войцех Бобовський. На думку деяких дослідників, він походив з родини львівських вірмен. Досить аргументованою є версія про його польське походження. У 1954 році французький дослідник Ж. Дені у доповіді на конгресі сходознавців висловив думку про те, що Бобовський був українцем.

У столиці Османської імперії його відправили на навчання в престижну придворну школу іч-огланів (пажів). Ймовірно, вже в молоді роки, перебуваючи на службі у знатного вельможі, Алі Уфка побував в різних кінцях величезної держави. Прагнення до знань дозволило йому опанувати 18 мов, серед яких були арабська, перська, грецька, латина, німецька, французька, польська, вірменська, а також українська.

Прийнявши Іслам, Алі Уфка здійснив хадж, відвідавши Мекку і Медину. Кілька років прожив у Єгипті. У 1671 році, під час правління султана Мехмеда IV він отримав при дворі почесну посаду баштерджюмана (драгомана) − офіційного перекладача у спілкуванні з європейськими державами. Згідно з інформацією польського історика А. Мухлінського, тільки завдяки посередництву уродженця Львова вдалося на час заспокоїти конфлікт між польським урядом і служивими татарами-липками, яких Варшава підозрювала у зраді і бажанні перейти на службу до Османської імперії.

Великий інтерес представляє творчий доробок Алі Уфки Бея, значна частина якого зберігається у Національній бібліотеці Франції. У 1664 році він вперше в історії перевів турецькою (османською) мовою Біблію. У Бодлеянській бібліотеці знаходиться рукопис семимовного словника, імовірно, для дипломатів або перекладачів, укладачем якого був Алі Уфка.

Він добре відомий європейським музикознавцям і як композитор і теоретик османської музики середини XVII століття, автор трактату з теорії музики «Mezmurlar». Довгий час Алі Уфка працював у резиденції султана − Топкапи. Завдяки цьому залишив цікавий його опис, що є неабияк цінним для істориків і в наш час.

У музеях Швеції і Німеччини зберігаються альбоми мініатюр із зображенням типів султанського двору, сцен з життя Стамбула, одягу та озброєння солдатів і придворних, автором яких є львів’янин. Один з альбомів, що знаходиться в колекції сходознавця Ф. Таєсхнера, був виданий не так давно у Німеччині.

У сучасній Туреччині ім’я Алі Уфки Бея добре відомо. Його музика виконується провідними музикантами країни, видаються книги, вивчається спадщина. У його творчості відбилося прагнення за допомогою літератури і музики досягти взаєморозуміння між народами Сходу і Заходу, що є найбільш цінним у посланні львівського мусульманина нашому часу.

З іншими матеріалами із серії «Історія Ісламу в Україні» можна ознайомитися за посиланням.