Вже майже рік в Україні завдяки Указу Президента від 25.08.2015 № 501/2015 діє Національна стратегія у сфері прав людини на період до 2020 року. Згідно з цим документом, органи виконавчої влади взяли на себе зобов’язання вдосконалити нормативну базу щодо дотримання прав і свобод людини в різних сферах. Відповідно, громадськість контролює реалізацію зазначеної стратегії, а зв’язок між урядом і громадськими організаціями забезпечує омбудсмен.

7 червня на базі Міністерства юстиції України відбулося засідання тематичної підгрупи «Політичні права» в межах виконання Плану дій з реалізації Національної стратегії.

— Український інститут стратегій глобального розвитку і адаптації (УІСГРА) за програмою моніторингу Нацстратегії відстежує виконання пункту, присвяченого удосконаленню процедури державної реєстрації релігійних організацій та погодження мирних зібрань, тому доцільно коротко повідомити про цей пункт, — пише експерт Українського центру ісламознавчих досліджень, президент «Молодіжної асоціації релігієзнавців» Руслан Халіков, автор публікації під назвою «Як за півроку перереєструвати 35 тис. релігійних організацій».

— Пункт 43 Плану дій передбачає створення проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру, — нагадує науковець. — У подальшому мають бути зроблені також інші кроки на законодавчому рівні, і зрештою до ІІІ кварталу 2016 року процедури набуття релігійною організацією статусу юридичної особи мають бути узгоджені між собою. На сьогодні існує проблема паралельної реєстрації релігійних організацій у підрозділах Міністерства культури та державного реєстратора, а після введення в дію згаданої постанови з’явиться бюрократична процедура на шляху до реєстрації.

Постанова розроблена ДФС та Міністерством фінансів України і має бути ухвалена протягом місяця, але наразі не враховує рекомендацій Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій та Експертної ради з питань свободи совісті та діяльності релігійних організацій при Мінкультури. Серед зауважень особливо важливими є такі:

— неможливо нормально перереєструвати статути всіх релігійних організацій України протягом 2016 року. Прагнення відправити більш як 35 тисяч релігійних організацій України на перереєстрацію стало ніби манією українського законодавця — тільки нещодавно група нардепів зареєструвала скандальний законопроект № 4511, який передбачає термінову перереєстрацію третини релігійних організацій держави, а тепер скандал супроводжує небажання чиновників внести зміни до вже прийнятого Закону України № 652-VIII, який зобов’язує всі релігійні організації перереєструвати статут до кінця поточного року. Інакше вони будуть позбавлені статусу неприбутковості. Як зауважив у своїх дописах релігієзнавець Максим Васін, навіть російська адміністрація в Криму за два роки не спромоглася змусити українські релігійні організації перереєструватися, і в тому, що українська влада буде успішнішою, є сумніви;

— існує небезпека тлумачення видозміненої статті 133 Податкового кодексу як заборони вести благодійну діяльність серед вірян. Тобто церква, отримуючи, наприклад, пожертви, не може розподіляти їх серед своїх парафіян, інакше вона також буде викреслена з реєстру неприбуткових організацій. Експерти і релігійні діячі коментують цю норму досить жваво, тим більше що вона лобіювалася як механізм поліпшення ведення релігійними організаціями благодійної діяльності.

Зважаючи на жорстку критику проекту постанови, яка має регулювати діяльність релігійних організацій, протягом обговорення 7 червня виникла закономірна пропозиція залучити до удосконалення проекту представників Міністерства культури України або експертної ради при ньому. Через те, що політикою держави стосовно релігійних організацій наразі займається саме Мінкульт, представники якого якраз розробляють рекомендації щодо законодавства про свободу совісті та мають спільно з Мінюстом представити їх протягом наступного кварталу, представники Міністерства юстиції, що відповідає за виконання Плану дій, теж погодилися залучити колег до розробки відповідної нормативної бази. Своєю чергою, УІСГРА має надати рекомендації щодо оптимізації проекту постанови.