На території Національного заповідника «Софія Київська» 27 квітня відбулося відкриття масштабного музейного проекту «Чумацький шлях», присвяченого взаємовпливу двох культур — української та кримськотатарської.

Експозиції в музейних просторах центру Києва, які знайшли відображення в роботах відомих сучасних українських митців, охоплюють період від трипільської культури до сьогодення. Назва каже сама за себе: споконвіку Крим був пов’язаний із материковою Україною «Чумацьким шляхом».

Авторами та ініціаторами ідеї, як раніше анонсував Іслам в Україні, виступили кримськотатарський кераміст Рустем Скібін і засновник інтернет-видання про мистецтво In Art Георгій Браїлівський. Активну участь в його популяризації взяв Меджліс кримськотатарського народу, повідомляє QHA.

На відкритті першої виставки в галереї «Хлібня» був присутній глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, підкресливши у своїй промові, що історію українців і кримських татар неможливо розділити:

— Такі виставки допомагають політикам і громадянам країни організуватися і припинити повторювати і вірити в ті міфологеми, які вбивалися в голови українців протягом багатьох десятиліть, адже вони показують, що кримські татари та українці — це народи, які неможливо відокремити один від одного.

Він зазначив, що експозиція залишить в серцях гостей столиці, які відвідають нашу країну в рамках «Євробачення», частку культур українського і кримськотатарського народу.

Георгій Браїлівський підкреслив, що автори проекту намагалися не робити його політизованим, оскільки для них головним була культурна єдність двох народів.

— Цим проектом ми показуємо, що насправді наші культури багато в чому перетинаються, але що головне — кожна зберегла свою самоідентифікацію, — зазначив він.

Проект розділений за тематиками — мілітарія, побут, декорування, музика і топоніми.

У галереї «Хлібня» представлені експозиції предметів з колекцій музеїв Олександра Фельдмана та Олексія Шереметьєва. В іншому залі відвідувачі можуть побачити роботи сучасних українських і кримськотатарських майстрів Рустема Скібіна, Марини Курукчі і Павла Сахна.

Для кожного окремого приміщення парфумери створили особливий аромат, що додає реалістичності. У залі «мілітарі» відчувається запах шкіри і дьогтю, які супроводжували козаків, чумаків і кримських татар під час військових або торгових походів. У протилежному ж залі, присвяченому предметам побуту, відчувається пряний аромат Бахчисарая.

Враженнями від експозиції на своїй сторінці в соцмережі Facebook поділилася одна з перших відвідувачок виставки — кримськотатарська художниця Феріде Мішарова:

— Для того, щоб зрозуміти, наскільки близькі культури українського і кримськотатарського народів, досить було поглянути на інсталяцію, створену в рамках виставки, завдяки роботам художників Рустема Скібіна, Павла Сахна і Марини Курукчі. Поглянувши на розміщення предметів побуту в експозиції, можна зробити висновок, що ідеєю було максимальне порівняння і прояв схожості культур, де килими визначали територію, а розставлені на них предмети чітко показували, що зрозуміти, де кримськотатарські, а-де українські предмети побуту, було практично неможливо. Прикро і боляче за те, що тільки зараз, в цей тяжкий для наших народів час, ми починаємо усвідомлювати, наскільки ми близькі і наскільки близька нам культура один одного, — додала Феріде.

Проект «Чумацький шлях» буде реалізований на п’яти музейних майданчиках — заповідник «Софія Київська», Музей Івана Гончара, Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Музей української діаспори та Національний художній музей України.

3 травня в Музеї Івана Гончара відбудеться відкриття другого етапу проекту — виставки «Символи безкрайньому степу» на основі експонатів з приватного музею Олександра Фельдмана і робіт сучасних українських художників.

5 травня в Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкриється третій етап — виставка «Гіпероніми». Експозиція підготовлена ​​на основі збірки музею, інсталяцій Зінаїди Ліхачової та Антона Логова, робіт сучасних кримськотатарських майстрів.

Четвертий етап — виставка «Зруйнована казка», присвячена темі депортації кримськотатарського народу 1944 року, — почне свою роботу в Музеї української діаспори в річницю трагедії, 18 травня. В основу експозиції лягли ілюстрації Ірини Заруби до кримськотатарських народних казок, фотодокументи, сімейні архіви з історії депортації, роботи сучасних українських і кримськотатарських майстрів.

А в рамках проекту в Національному художньому музеї України запланований науково-практичний семінар і лекторій, на якому буде розглянута тема взаємовпливу української та кримськотатарської культур.

Довідково:

Свого часу професор Київського національного університету імені Т. Шевченка Костянтин Тищенко поділився з журналістами УНІАН результатами унікального дослідження. Вивчаючи топоніми Європи, учений вийшов на проблему арабського впливу на наших предків. Професор заявив, що саме слово «шлях», ймовірно, арабського походження, а не німецького, як прийнято вважати. Серед значень німецького слова Schlag немає жодного, яке позначало б дорогу. Та й не були шляхи дорогами в сучасному сенсі: навіть у козацький час слово «шлях» означало напрямок, рухаючись яким, можна було дістатися до того чи іншого місця. Це і є первинне значення слова. А арабською «селях» якраз і означає «рекомендований, найкращий» … Чумацький шлях — це не його назва від чумаків, а якраз навпаки, тому що він давніший, ніж вони. Інша назва Чумацького шляху — Кримський, а його відгалуження — Ромодановський. Виявляється, тут тричі йдеться про одне й те ж: шлях куди? В Крим. Там вам і Рамадан (мусульманський піст), там і «джума» (п’ятниця, мечеть). Український професор-тюрколог Бушаков в своєму етимологічному словнику «Лексичний склад історичної топонімії Криму» показав, що «чумак», тобто «п`ятничник, мечетник», — це назва мусульманина в устах тюрка-немусульманина (наприклад, гагаузи). Ви ходите в Крим? Ну і кличуть вас «кримчанин», «рамаданник», «чумак», навіть якщо ви і не мусульманин, і ходите тільки за сіллю…