До переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України внесено кримськотатарський орнамент «орнек».

Про це йдеться у відповідному наказі Міністерства культури від 12.02.2018 № 105.

До списку, крім орнаменту «орнек», увійшли ще 8 найменувань. Серед них петриківський розпис, косівська кераміка, пісенна традиція села Лука та інші.

Як йдеться на сторінці громадської організації «Алем», яка спеціалізується на збереженні кримськотатарської культури, «орнек» вперше було внесено до цього переліку завдяки зусиллям як самої організації, так і творчого об’єднання «Чатир-Даг»:

— Друзі! Раді поділитися з вами незвичайною подією! Загальними зусиллями та великим бажанням нашої дружньої команди «Алем» спільно з майстрами з Криму та творчим об’єднанням «Чатир-Даг» на чолі із заслуженим художником України Мамутом Чурлу, кримськотатарський орнамент ОРЬНЕК уперше було внесено до національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Для нас це велика радість та черговий крок у збереженні кримськотатарської культурної спадщини! — йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, в Криму здавна існували цехові об’єднання вишивальників «кезаджів», які обслуговували ханський двір, знать і духівництво. Частину їхньої продукції також експортували у країни Середземномор’я, Малу Азію, Росію. Вироби кінця XIX — початку XX століть відрізнялися розмаїттям технік і високим рівнем виконання. Однак, вже у 20-ті роки ХХ століття традиційні ремесла пережили серйозну кризу, викликану суспільно-політичною ситуацією. «Червоний» і «білий» терор 1918–21, організований штучно масовий голод 1921–22 завдали серйозної шкоди традиційним народним промислам. Центром національної художньо-ужиткової кустарної промисловості у Криму було місто Бахчисарай, де у 1920-30-ті роки діяв Кустарно-промисловий технікум на­родів Сходу (згодом Кримська обласна татарська художньо-промислова школа) з навчальними майстернями: килимоткацтва, вишивальництва та іншими. У 1930-ті у Криму створювалися різноманітні художньо-кустарні артілі, що займалися вишивкою та шит­тям на експорт. У м. Бахчисарай було засновано першу кооперативну артіль кримськотатарської вишивки «Ильк адим», гончарну артіль «Илери»; у м. Єв­паторія — артіль «Эски орьнек».

Під час репресій 1928 і 1937–38 років радянська влада знищувала інтелектуальну еліту кримських татар. Етап від­родження кримськотатарської культури загалом і декоративно-ужиткового мистецтва зокрема почалось від 1990-х років.

З моменту нової трагічної сторінки в історії Криму — російської окупації 2014 року — більшість кримськотатарських митців були вимушені виїхати з загарбаного півострова й розпочати творчу діяльність на материковій частині України, в самому ж Криму зараз пам’ятки кримськотатарської історії і культури наражаються на небезпеку знищення — так, внаслідок варварської «реставрації» Хансараю людство втрачає одну з перлин культурної спадщини кримських татар…