Понад шістдесят осіб вщерть заповнили один із конференц-залів Інституту імені Юнуса Емре в Києві (Yunus Emre Enstitüsü Kyiv) 27 листопада 2019 року.

Інтерес аудиторії до заходу, який організував і провів Інститут Емре, виправданий — і не лише через актуальність теми, якій присвячена подія («Турецько-українські союзи в історії»), а ще й тому, що доповідачі є не тільки авторитетними вченими, безсумнівними знавцями історії і міждержавних відносин, а ще й харизматичними яскравими особистостями, які володіють вміннями перетворювати наукову лекцію на захоплюючу подорож у часі, викликавши у слухачів відчуття реальної включеності у той далекий період.

Тож не триматимемо інтригу — про союзництво України і Туреччини у різні історичні періоди розповідали такі поважні українські науковці: професор, доктор наук, Надзвичайний і Повноважний Посол Юрій Кочубей; професор, доктор історичних наук Туранли Ферхад Ґардашкан Оглу і доктор історичних наук, антрополог, професор, провідний науковий співробітник Інституту народознавства НАН України Сергій Сегеда.

Слухачами були історики, сходознавці, тюркологи, українознавці, арабісти, іраністи, етнологи, релігієзнавці; викладачі і студенти гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів, а також поціновувачі історії.

Спікери нагадали, що Туреччину й Україну можна вважати сусідами вздовж Чорного моря, беручи до уваги кордони Османської Імперії, які свого часу тяглися до меж України.

Об’єднані спільними інтересами, турки й українці були союзниками у різних історичних подіях.

Відомі гетьмани України — Петро Дорошенко, Богдан Хмельницький, Пилип Орлик, Іван Мазепа і Павло Скоропадський — співпрацювали з Османською Імперією.

Наприклад, перемога у надзвичайно важливому для історії Османської Імперії Прутському поході стала можливою завдяки союзу між Падишахом Ахмедом ІІІ і гетьманом Іваном Мазепою.

Не обійшлося на заході без традиційного для гостинної турецької культури частування гостей, які змогли ознайомитися зі стравами сучасної й історичної анатолійської кухні.

Недарма кажуть, що національна кухня є відзеркаленням духу народу і може чимало розповісти про країну, а також про взаємовплив і взаємопроникнення культур. 

Тож наші співгромадяни, смакуючи турецькі страви, знаходили багато спільного з українським.