Учасники археологічної експедиції, які нині розкопують ділянку в Цивільному дворі Білгород-Дністровської фортеці, дістали із землі паперовий тумар (оберіг —  згорнутий у трикутник клаптик паперу з рядками з Корану), що зберігся до наших днів,  який має не менше 300 років.

Про це виданню «Думська» повідомив головний консультант експедиції доктор історичних наук Андрій Красножон.

«Папір зберігся чудово, що свідчить про унікальність знахідки. Особливо на цьому пам'ятнику. Умовою такої збереженості предмета є і якість матеріалу, з якого він зроблений, і властивості ґрунту. Попереду — робота, під час якої доведеться повністю розгорнути амулет і прочитати текст, але вже зараз бачимо арабську фразу: «Написано від страху [перед Аллагом?]...» і три цифри: 007 (велика спокуса побачити в них фрагмент дати за хіджрою: 1007 = 1598/99 рр .)», — розповів Красножон.

На думку вченого, знахідка може доповнити відомості про життя людей в Акермані в першій половині XVIII століття, коли в місті народився і жив знаменитий турецький вчений, богослов Мухаммед аль-Аккермані, що став згодом каді (суддею) міста Мекка.

«Є підстави припускати, що Аккерман був свого роду центром ісламського вчення в Північно-Західному Причорномор'ї зазначеного століття, — зазначає Красножон. — Отже, історичний контекст цієї знахідки — очевидний».

Нагадаємо, що Аккерман (Білгород-Дністровський) є одним з найдавніших міст України. На його території знаходиться найбільша в країні середньовічна фортеця. Ймовірно, перші фортифікаційні споруди виникли там ще за часів Золотої Орди. Тоді місто називалося Акджа Кермен. Арабські джерела ХІV ст. свідчать, що у той період його населення було змішаним ( «мусульмани і невірні»). Генуезці і венеціанці називали його Маврокастро. На портоланах того часу Акджа Кермен був відзначений прапором з джучидською тамгою.