У цей день, рівно 77 років тому, репресіям комуністичного режиму, метою якого було знищення кримськотатарського народу, піддалися кращі представники корінного народу Криму. Точне число загиблих 17 квітня 1938 в Акмесджиті (Сімферополі) невідомо. Відомо тільки, що розстріли у в'язниці НКВС тривали протягом трьох днів.

Формальним звинуваченням було пред'явлено участь у діяльності партії «Міллі Фірка», шпигунство на користь Німеччини, Англії та інших країн, а також націоналізм. Однак справжньою метою розстрілу було знищення найяскравішої, мислячої частини кримськотатарського народу. Наслідки цієї трагедії деякі історики ставлять відразу після наслідків депортації кримськотатарського народу в 1944 році.

Відновлені імена двадцяти кримських татар, розстріляних у той час, серед них - політичні діячі, педагоги, письменники, науковці, журналісти, художники та інші представники кримськотатарської інтелігенції. Це - письменник і перекладач, педагог Осман Нурі-Асанович Акчокракли, журналіст, театральний критик Мамут Недім, поет, педагог Абдулла Абільєвіч Лятіф-заде, письменник, етнограф, голова I Курултаю Асан Сабрі Айвазов, художник, директор Бахчисарайського палацу-музею Усеін Боданінський, письменник Умер Іпчі, поет Абдулла Лятіф-заде, письменник, голова ЦВК Ільяс Тархан та багато інших.

Досі невідомо, де були викинуті тіла розстріляних, ще багатьох посадили в концтабори. З різним ступенем інтенсивності політичні репресії проти кримських татар тривали до самої смерті Сталіна в березні 1953 року.

Щорічно протягом останніх 5 років мусульмани Криму проводять молебень у цей день. Традиція проведення дуа пам'яті розстріляної 17 квітня 1938 кримськотатарської інтелігенції, була розпочата з ініціативи кримськотатарської молоді.

За матеріалами Qırımtatar Milliy Meclisi