25–річна мешканка Бахчисараю Сусанна Ісмаїлова стала першою в Україні, хто виборює у держави право фотографуватися для паспорта в хіджабі — традиційній хустці мусульманок. Після того, як у паспортному столі кримчанці відмовили вклеїти в паспорт «нетипову» для українських документів фотографію, жінка вирішила позиватися до МВС. Коли 4 червня Окружний адмінсуд м. Києва безапеляційно підтримав постанову МВС, згідно з якою фото на паспорт має бути без головного убору, мусульманка не засмутилася. Вона вже готується до подачі апеляції і переконана, що, рано чи пізно, доможеться справедливого рішення. Тим паче, що до позову Ісмаїлової долучилися вже близько тисячі мусульманок із різних куточків України.
Правозахисники не погоджуються із рішенням київського суду у справі «про хіджаб». Вони кажуть, що вимога фотографуватися на паспорт без хусток порушує конституційне право мусульманок на свободу віросповідання.
«Рішення суду суперечить нормам законодавства України та міжнародного права, — коментує виданню «Україна молода» адвокат Сусанни Енвер Умеров. — Суд просто пристав на позицію МВС і безапеляційно ухвалив таке рішення».
За словами Енвера Умерова, його підзахисна не засмутилася: «Ми дуже задоволені, що цей процес нарешті закінчився у суді першої інстанції. Бо вони порушили всі терміни розгляду, розглядали справу з порушенням норм процесуального права».
Сусанна, до речі, вже має у паспорті фото у хіджабі: коли їй було 16 років, у паспортному столі дозволили вклеїти знімок у хустці. Друге фото (у 25 років) вимагали зробити вже без хіджабу: мовляв, за правилами, на офіційні документи не можна фотографуватися у головному уборі. На що мусульманка погодитися не могла — це суперечить її релігійним переконанням.
Хіджаб – не елемент одягу, а обряд поклоніння Богові
Сусанна каже, що вже десять років носить хіджаб, і чоловік підтримує її прагнення. З непокритою головою її може бачити лише він та близькі родичі. А фотографуватися без хустки мусульманки можуть лише для сімейного альбому, та й то за умови, що фотограф — жінка.
Голова кримської громадської організації «Інститут громадянського суспільства» Рустем Аблятіфов у коментарі «УМ» зазначає: «Ми виходимо з того, що хіджаб — не елемент одягу, це обряд поклоніння Богові. І невизнання права мусульманки виконувати цей обряд є порушенням Конституції».
Пан Рустем зауважує: за Конституцією, релігійні обряди не можуть бути заборонені, якщо вони не обмежують права та свободу інших громадян, а носіння хіджабу ніяк не створює незручностей іншим людям. Тим більше що всі посольства європейських країн приймають фото у хіджабі на оформлення шенгенських віз без обмежень.
Нині Ісмаїлова готується подавати апеляцію. «Ми в будь–якому разі — не в другій, так у третій інстанції — доможемося справедливого рішення», — запевняє Енвер Умеров.
У європейських країнах також є практика заборони релігійних хусток: свого часу в бельгійських та французьких школах забороняли носити хіджаб. Але кримські татари зауважують: вони — не трудові емігранти, які мусять підлаштовуватися під правила держави, у якій перебувають. «Це наша кримська земля, тут живе 350 тисяч кримських татар, — каже Енвер Умеров — І ми маємо право жити за своїми звичаями. Люди в Карпатах чи Донецьку мають право дотримуватися своїх християнських, іудейських обрядів. Чому такого права не маємо ми?»
За матеріалами «Україна молода»
Посилання на тему:
Новини
Суд відмовив кримській мусульманці у праві фотографуватися на паспорт у хіджабі
У Києві відбулося чергове слухання у справі про хіджаб
Кримські татари Києва закликали Муфтіят сприяти позитивному вирішенню питання про хіджаб
Відомчі документи МВС, які обмежують права віруючих, мають бути скасовані, - міністр юстиції
Статті
Чи несе хіджаб загрозу для України?
Судовий процес «хіджаб проти МВС»
Заборона фотографуватися на паспорт у хіджабі - порушення конституційного права мусульманки
