У Криму завершилися траурні заходи, пов'язані з однією із трагічних дат в історії Криму - депортації кримських татар, вірмен, болгар, греків, німців. Яким був ще один рік під небом батьківщини для 300 тисяч репатріантів, 266 тисяч із яких - кримські татари, що змінилося в їх житті відтоді, як 20 років тому, на початку 90-х років до Криму почалось масове повернення депортованих? Про це УКРІНФОРМу розповів перший заступник Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
- Схоже, в нинішньому році день пам'яті жертв депортації в Криму, що традиційно відзначається 18 травня, пройшов під знаком практично повного взаєморозуміння кримських татар із владою?
- Так, хотілося б зазначити, що традиційна напередодні 18 травня увага державної влади до проблем кримських татар цього року була підкріплена конкретними документами - Указом Президента України Віктора Януковича і низкою доручень, більшість з яких практично відразу почали відпрацьовуватись кримською владою. Думаю, що зроблені назустріч нам кроки дають надію, що ми зможемо перейти до етапу більш системної роботи з владою щодо подолання проблем, які нагромадилися.
Водночас, ми усвідомлюємо, що відновлення наших прав - у тому обсязі, в якому вони були порушені, залишається проблемою, передусім, саме кримських татар.
- Одне з найскладніших і, здавалося б, невирішених питань - виділення землі під Соборну мечеть у Сімферополі - нарешті отримало свою розв'язку.
- Як відомо, днями Господарський суд АРК виніс рішення про те, що Духовне управління мусульман Криму (ДУМК) має право розраховувати на земельну ділянку по вулиці Ялтинській для будівництва там Соборної мечеті. Ми сподіваємося, що після судового рішення Сімферопольською міськрадою буде прийнято правове рішення і тоді багаторічна суперечка про місце будівництва культової споруди для мусульман у Криму вирішиться на користь ДУМК. Хочу зазначити, що рішення влади щодо Соборної мечеті - це тест на справедливість не тільки для кримських татар, але й для всіх людей, які проживають у Криму, незалежно від їх релігійної приналежності. Адже багато хто усвідомлював, що міська влада була не права, відмовляючи у виділенні землі з надуманих причин. Саме тому в акції збирання каменю-ракушняка для майбутньої мечеті зі своїми пожертвуваннями на вулицю Ялтинську приходили представники найрізноманітніших національностей.
Ми не хочемо випереджати події. Після того, як Сімферопольська міськрада ухвалить позитивне для нас рішення, ми затвердимо наглядову раду, яка займеться відкриттям благодійних рахунків, пошуком спонсорів. Можливо буде оголошено новий конкурс на кращий проект мечеті. Думаю, до кінця року ми зможемо приступити до будівельних робіт.
- Що сьогодні ще необхідно зробити для того, щоб життя депортованих було більш комфортним?
- Треба відкривати кримськотатарські школи, облаштовувати селища, відновлювати латинську графіку, яка більш точно відображає специфіку нашої мови.
Із точки зору політико-правових регулювань дуже важливе прийняття закону про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою - він допоможе встановити в Криму рівновагу у відносинах із представниками інших національностей. Наприклад, поновлення хоча б 30-40 основних найменувань довоєнної топоніміки в Криму, я маю на увазі, звичайно ж, не тільки кримськотатарські найменування, але й грецькі, болгарські, німецькі, змінять ментальність людей. І ще один аспект - наші батьки не хочуть помирати нереабілітованими. І скільки б ми їм не розяснювали про необгрунтованість обвинувачень радянської держави проти них і про те, що саме життя їх реабілітувало, їм треба, щоб влада сказала про це сама.
- Якщо говорити про підсумки - що, на Ваш погляд, важливого і доленосного сталося за 20 років повернення кримських татар на батьківщину?
- Для мене важливо, що процес повернення до Криму став безповоротним і перейшов у ту фазу, коли зупинки або шляху назад вже не може бути. Це надзвичайно важливо для такого динамічного, трудомісткого і тривалого за часом процесу, і оцінити його в повній мірі, можливо, можуть не всі. Але згодом ми це зрозуміємо.
І друге - відрадно, що наша молодь, яка виросла в новій державі, в нових життєвих реаліях, виявилася досить підготовленою до конкурентних умов життя в Україні. Тоді як у місцях депортації наші батьки, не дивлячись ні на що, намагалися дати дитині освіту та буквально виштовхнути його в кращі умови життя - це було явищем подолання дискримінації, яку гостро відчувало старше покоління кримських татар. Мотиви життєвого зростання сьогоднішньої молоді зовсім інші - вони йдуть до своєї мети, адже їм це просто цікаво.
Розмовляла Гульнара КУРТАЛІЄВА
За матеріалами УКРІНФОРМ
Посилання на тему:
Новини
Будівництво Соборної мечеті планується розпочати в кінці цього року, - Чубаров
Міськрада Сімферополя виділила ділянку під Соборну мечеть з порушенням Водного кодексу України
В.Янукович сприяє вирішенню питання будівництва Соборної мечеті
Міськрада Сімферополя відступилася у питанні виділення землі під будівництво Соборної мечеті
Суд задовольнив позов щодо Соборної мечеті в повному обсязі
Статті
