Про сучасні тенденції щодо ісламського питання в країнах Заходу і в Україні

З боку Росії пожвавилися доволі численні спроби розколоти мусульман України, європейські ЗМІ знову замайоріли заголовками про нові замахи на мирних громадян европейських країн з боку радикальних угруповань, спостерігається розпалювання протистояння між Заходом та ісламським світом. Ми звернулись за коментарями цих тенденцій до виконуючого обов’язки завідувача відділу історії країн Азії та Африки Iнституту всесвітньої історії, В’ячеслава Шведа.

— Мені здається, що зараз хтось навмисно робить ставку на створення вододілу між західним світом та ісламом за допомогою структур радикального ісламу. Це пов’язано з комплексом причин. По-перше, зараз Європа намагається знайти новий подих своєї політики стосовно своїх ісламських громад. Вони намагаються переглянути політику мультикультуралізму, яку сприймали дуже спрощено, виходячи з того, що мусульмани можуть і повинні зрештою стати французами чи німцями ментально й розчинитися в їхній культурі та менталітеті. Але так не сталося, вони дуже стійко зберігали свої традиції, менталітет, цінності, і це призвело до певної кризи в реалізації цієї політики стосовно мусульманських громад.

По-друге, сьогодні лідери європейських країн та США досить плідно шукають нові методи і форми роботи з мусульманським світом. Це фактично призводить до зміцнення їхньої соціально-політичної стабільності. Тож очевидно, що це суперечить планам тих сил, які хотіли б зіткнути Європу з мусульманським світом. Я донині не можу зрозуміти безвідповідальність редакції знаменитого французького журналу Charlie Hebdo, які так легковажно і з таким бравурним апломбом розміщували ті карикатури на пророка Мухаммеда, хоч такі випуски вже були і помірковані мусульмани ставились до цього критично й негативно. Адже в мусульманській сатирі немає сатири на Бога, на церкву і взагалі немає такого розуміння церкви, як у християнстві, скажімо, інституту Папи Римського тощо. Навіть у цілком демократичних мусульманських країнах за образу Всевишнього або пророка Мухаммеда вирок суворий — смертна кара. Ми не можемо і не хочемо зрозуміти, що цим не можна бавитися. Вони такі, які є. І не знаю, скільки ще мине часу, доки зміниться ставлення до цих цінностей.

По-третє, мені здається, що хтось дуже влучно використав декілька місяців тому цей інцидент із французьким журналом, щоб різко підвищити градус протистояння між Заходом та ісламським світом, хоч самі мусульмани здебільшого були в єдиних лавах з протестантами проти жахливого вбивства французьких журналістів. Є такий ефект у природі — самозаймання, коли в лісі під впливом певних обставин виникає пожежа. Щось подібне відбувається зараз з розповсюдженням таких структур і загроз у Європі. Очевидно, це суттєве перебільшення цих загроз.

Що ж до протистояння загрозі ісламського радикалізму, то, напевно, країни шукають спільні заходи й відбувається активна дипломатична, політична робота, робота спецслужб. Проте, можливо, вона не досить ефективна, і джихадисти дуже ефективно використовують інформаційний простір для залякування й створення паніки, але це не означає, що вони діють ефективно. Після трагічних подій 11 вересня 2011 року Сполучені Штати дуже надійно закрили свою територію. Фактично, я лише згадую подію в Бостоні, де вчинили теракт двоє братів. І це все. Решту було нейтралізовано. Точно так діють і спецслужби Великобританії. А діють вони, між іншим, дуже тісно співпрацюючи з мусульманськими громадами своєї країни. Мусульманські громади Великобританії дуже активно співпрацюють з органами державної влади, спецслужбами, допомагають у боротьбі з терористичними угрупованнями.

Ще варто зазначити, що з боку Росії пожвавилися доволі численні спроби розколоти мусульман України і створити тут маріонеткові мусульманські структури, заволодіти мусульманським простором України і підкорити його собі. Наразі це відбувається і в Криму. Там, наприклад, створено Таврійський муфтіят, є спроби робити щось подібне на території Донецької та Луганської областей, там навіть призначили свій муфтіят «ДНР». Це насправді реальна загроза, з якою потрібно боротися, але самі мусульмани України зараз роблять активні дії, спрямовані на те, щоб дати їм належну відсіч.

За матеріалами редакції «День»