На проведеному в Києві круглому столі «Майбутнє ісламсько-християнських відносин у Європі в контексті сучасних міграційних процесів» серед багатьох питань обговорювалася і політика української держави щодо релігії, зокрема Ісламу. При цьому експерти-релігієзнавці констатують, що її просто немає.
− Ці теми навіть не обговорюються. Політики немає, і при такому підході незрозуміло, коли вона з’явиться, − сказав Крим. Реалії перекладач Корану українською мовою, доцент університету «Острозька академія» Михайло Якубович. Він з жалем зазначив, що навіть втрата Криму і частини Донбасу, де компактно проживають мусульмани, не спонукала уряд сформулювати свою позицію стосовно Ісламу.
Доктор філософських наук з Києва Людмила Филипович вважає, що розуміння чиновниками міжрелігійних взаємин залишає бажати кращого.
− З тих, хто на чолі державних структур, які займаються проблемами релігійного життя, лише половина розуміла всі особливості цього напряму, − сказала вона, пояснивши, що саме тому основну роботу зі створення в країні міжрелігійної злагоди беруть на себе експерти та активісти релігійних громад.
Муфтій Духовного управління мусульман України «Умма» Саід Ісмагілов відвідує практично всі заходи за участю найбільших українських церков і релігійних організацій. Він вважає, що Україна, незважаючи на позицію чиновників, випереджає Євросоюз в організації міжконфесійної злагоди.
− З їх (Євросоюзу − ред.) досвіду для нас мало цікавого. Може бути корисним тільки досвід державної допомоги мусульманам. Адже в Європі держава потреби мусульман в культових спорудах не ігнорує. У нас же побудувати мечеть як культову споруду − майже подвиг, − сказав він Крим. Реалії.
На думку муфтія, в країні немає ісламофобії, ненависті до мусульман, зокрема мігрантів.
− У нас дуже легко вести діалог. У нас немає гетто і немає терористичних актів, − додав Саід Ісмагілов.
Слова муфтія підтверджують і мусульмани, які відзначають, що в Україні ставлення до послідовників Ісламу краще, ніж в будь-якій іншій пострадянській республіці. Так, дагестанець Амірхан − один з тих, хто потрапив в Україну без пригод. Його дружина родом з Дніпропетровської області, тут народилася його дитина. З Росії довелося втікати − там його переслідували за приналежність до «неправильної» (на думку місцевої влади − ред.) течії в Ісламі. До приїзду в Україну Амірхан прожив кілька років в Єгипті, отримав релігійну освіту в Саудівській Аравії, попрацював в Туреччині, звідки був змушений виїхати у зв’язку із закінченням терміну візи. Кілька місяців тому він отримав посвідку на проживання в Україні.
− Досі вільніше всього почуваюся в Україні. У країнах з більшістю мусульманського населення, послідовників Ісламу переслідують більше, ніж у державі, де мусульмани складають меншість. Ні моя борода, ні хіджаб дружини-українки тут уваги не привертають. Україна, мабуть, найкомфортніша на пострадянському просторі для мусульман, − сказав він Крим. Реалії.
