Львів я побачив як місто, в якому є цінність людяності і божественності, — імам Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада Мурад Сулейманов

Львів я побачив як місто, в якому є цінність людяності і божественності, — імам Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада Мурад Сулейманов
Львів я побачив як місто, в якому є цінність людяності і божественності, — імам Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада Мурад Сулейманов
Львів я побачив як місто, в якому є цінність людяності і божественності, — імам Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада Мурад Сулейманов
Відкриття Ісламського культурного центру у Львові
Львів я побачив як місто, в якому є цінність людяності і божественності, — імам Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада Мурад Сулейманов
Львів я побачив як місто, в якому є цінність людяності і божественності, — імам Ісламського культурного центру ім. Мухаммада Асада Мурад Сулейманов
19.09.2017
Оцініть статтю: 
(17 оцінки)
editor
Зображення користувача editor.

Коли говорять про кримських татар у Львові, один з найпоширеніших стереотипів стосується насамперед їх релігії.

І на це не можна не звертати уваги — інше, невідоме більшості українців, зокрема і львів’янам, віровчення викликає різні емоції — від страху до цікавості. Тому ми вирішили розібратися, чи настільки страшний Іслам, як його малюють? І чи є від нього хоч найменша загроза консервативному християнському галицькому суспільству.

Коли знаходиш майже на околиці Львова вказану адресу, за якою розташований Ісламський культурний центр, то на кілька секунд губишся: перед очима ні мечеті, ні натовпу в хіджабах — звичайна двоповерхова будівля, з відкритих вікон якої лунає дитячий сміх. Проходиш всередину — ніхто тебе не зупиняє на вході, просто ходять жінки і чоловіки, бігають діти і слухняно займаються підлітки. Дивна річ — але серед цих жінок я вперше почуваю себе незручно через моє вбрання і непокриту голову. Ніхто не робить зауважень, навіть немає напруження, але сама відчуваю, що тут мій вигляд недоречний.

Проходжу в кабінет імама Мурада Сулейманова, привітний усміхнений молодий чоловік. Починаємо розмову про те, як взагалі живеться мусульманам у Львові, чи не відчувають кримські татари яких-небудь незручностей з приводу власної релігії тощо. Але вже з перших хвилин розмови розумію, що таке навряд чи можливо.

— Львів не дуже відрізняється від України загалом у цьому питанні. Я народився в Україні, і, в принципі, з самого дитинства почав практикуватися, як і мої батьки. І не було у нас жодних труднощів, щоб відкрити мечеть і спокійно піти помолитися. У Львові теж не було складнощів. Те, що тут немає мечеті, не є великою проблемою: мусульман не дуже багато і будувати мечеть було безглуздо. Тут жила певна громада кримських татар, мусульман, але вони переважно асимілювалися, і з Ісламу зберегли лише якісь уривки. Більше, мабуть, збереглися традиції, так чи інакше пов’язані з Ісламом, але не релігія в чистому вигляді. Однак нам для того, щоб помолитися, не обов’язково мати мечеть в класичному розумінні цього слова. Ми можемо це робити тут, в нашому центрі. А можемо вдома. А можемо ще-де-небудь, тому що молитва не залежить від місця — вона залежить від твоєї віри і від людей, — розповідає Мурад.

Про те, як мусульманам живеться поруч з християнами, у мене теж були певні стереотипи, я вважала, що релігії певним чином суперечать одна одній. До того ж є стійкий образ щодо того, що Іслам є агресивною релігією. Однак, за словами Мурада, це виявилося не більше, ніж звичайним міфом:

— Не було жодних труднощів. Навпаки, Львів я побачив як місто, в якому є цінність людяності і божественності. Тому що ці люди поважають релігію, знають, що таке релігія. Можливо, завдяки цьому вони досить толерантно сприймають право на інші релігійні уподобання. До того ж у нас є те, що, безумовно, нас об’єднує — християни вірять в Бога, мусульмани вірять в Бога. І у нас, і у християн є повага до віри як такої, і це унеможливлює агресію і неприйняття.

Однак, незважаючи на розуміння і толерантність, щодо Ісламу існує безліч стереотипів, які виникають не зі злості або ненависті, а через банальну нестачу знань. Тому такі організації, як Ісламський культурний центр покликані не тільки працювати для внутрішньої громади мусульман, а ще займатися спростуванням цих міфів, розповідати про те, яким є Іслам насправді.

— Багато хто думає, що Іслам — це жорстка релігія, що закликає до тероризму. Велика частина новин в ЗМІ — це негатив, — зазначає Мурад. — Другий стереотип — вони пригнічують своїх дружин. Насправді це далеко не так. Чому? Тому що Іслам — ідеальна релігія, тобто немає гендерних проблем, немає дискримінації жінки. У Корані сказано, що чоловік відповідальний, але це не означає, що він повинен жінку повністю закривати, командувати нею — такого немає. Звичайно, ми всі далеко не ідеальні. Всі ми люди, нам властиво помилятися, розуміти не так тощо. Я і сам бачив мусульман, які недобре ставляться до жінок, тому що неправильно розуміють суть своєї релігії. Але в основному все це просто стереотипи.

Важливо розуміти, що в Ісламському культурному центрі йдеться не тільки суто про релігію, скільки про внутрішні правила життя, про свою культуру, про традиції, мову тощо. На базі центру працює чудова мультимедійна бібліотека. Для всіх охочих проводять безкоштовні мовні курси. Для дітей є недільні школи, де вивчають Коран. Також проходять додаткові уроки — це духовність, як мусульманин повинен молитися. Проводяться розважальні програми, ігри тощо. Все це сприяє тому, що люди можуть більше дізнатися про Іслам, а самі кримські татари разом з іншими мусульманами мають можливість зберігати власну релігію, традиції, культуру.

І хоча в суспільстві все ще дуже багато стереотипів щодо релігії кримських татар, всі вони походять від незнання. Але така ситуація повинна змінюватися, щоб ми могли побудувати суспільство, яке буде толерувати однакове сприйняття всіх релігій і повагу до всіх українців, зокрема кримських татар.

Джерело: 24 канал 

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.