Останніми роками у міжнародних спортивних змаганнях бере участь все більше мусульманок. На шляху у великий спорт їм доводиться долати труднощі, які невідомі більшості їх немусульманських подруг. Який же він, жіночий мусульманський спорт, і як мусульманки прокладають собі шлях на бігові доріжки, лижні траси і боксерські ринги?
У перший тиждень травня в Лондоні відбулося вручення премій Фонду мусульманського жіночого спорту (MWSF), їх удостоїлися мусульманки, які відзначилися в області спорту. Ця нагорода не тільки відзначає рекорди мусульманок на спортивних аренах, але й допомагає змінити ставлення до жіночого спорту в суспільстві.
Хоча в наші дні на світових спортивних аренах виступає набагато більше мусульманок, ніж раніше, заслуги їх попередниць часто недооцінюються. Наприклад, ще в 1936 році туркеня Халет Чамбел стала першою мусульманкою, яка взяла участь в Олімпійських іграх.
На першій церемонії вручення премії Ambassador Awards вшановували фехтувальницю і олімпійську надію мусульманського світу Ібтіхадж Мухаммад. На врученні премій в Лондоні, де Мухаммад була визнана «спортсменкою року», були відзначені багато мусульманок. Однак у багатьох країнах участь жінок у спорті досі обмежена.
Проблема одягу
Одна з проблем, з якими стикаються мусульманки, це вимоги до спортивної форми. Однак це не заважає їм займатися улюбленим спортом, брати участь у змаганнях і показувати приклад скромності своїм колегам. Так, в 2007 році Міжнародна футбольна федерація (ФІФА) заборонила гравцям жіночих команд бути в хіджабі під час матчів, мотивуючи це ризиком травм.
Через цю заборону іранська жіноча збірна навіть була дискваліфікована перед олімпійським відбірковим турніром. У цьому році ФІФА планує скасувати заборону завдяки тому, що для спортсменок розробили спеціальні хустки на «липучках», які легко розстібаються і виключають ризик задушення. Остаточне рішення буде прийнято 2 липня після останнього випробування нового хіджабу на безпеку.
Ібтіхадж Мухаммад говорить, що вибір виду спорту для неї визначила віра, що вимагає від жінок скромності в одязі, а за правилами фехтування тіло спортсмена має бути закрите одягом з голови до п'ят. «Дуже часто на змаганнях я буваю не тільки єдиною афроамериканкою, тобто єдиною чорною, але і єдиною мусульманкою ... Ви знаєте, це буває непросто ...», - розповідає вона.
Перешкоди культурно-релігійного характеру
Мусульманські спортсменки живуть у різних країнах, тому їх приклад надихає молодих жінок по всьому світу. Тим не менш, дівчатам з мусульманського середовища досі доводиться долати культурні обмеження: або тому, що їх батьки вважають, що спорт не для жінок, або просто тому, що їм немає на кого орієнтуватися. Але ці обмеження не завадили пакистанської бігунці Насим Хамід завоювати золоту медаль у бігу на 100 метрів на Азіатських іграх 2010 року, що зробило її найшвидшою жінкою Південної Азії.
По мірі того, як у центрі уваги виявляється більше таких спортсменок як Хамід, дівчата, дивлячись на них, починають ставити собі більш високі цілі, зокрема, у спорті.
Інші мусульманські спортсменки стикаються з набагато більшими труднощами. Садаф Рахімі - 17-річна боксерка з Афганістану, одна з номінанток на премію Ambassador Award.
На шляху до спортивних досягнень їй не завадило ані відсутність місця для тренувань, ні навіть сама заборона на жіночий спорт, введений «Талібаном». Рахімі, що представляє Афганістан на Олімпіаді-2012, ламає стереотипні уявлення про афганських жінок. Як і її колеги, вона доводить, що мусульманки не тільки здатні займатися спортом, але і демонструють при цьому неймовірну наполегливість у подоланні труднощів.
Надихати жінок
Нещодавно Катар оголосив, що вперше пошле на Олімпіаду жінок. Бруней також перший раз включив в свою олімпійську команду легкоатлетку Мазію Махусін. Участь представниці султанату оповіщає настання нової ери: ери, коли спорт стає відкритим для всіх жінок, і коли владі краще не заважати починанням жінок.
Багато спортсменок, що брали участь в церемонії вручення Ambassador Awards, говорять, що ніколи не розраховували на такі високі досягнення. Це зайвий раз доводить, що жінка здатна досягти більшого, ніж сама від себе очікує.
Під час вручення премії Мухаммад говорила про те, як віра і спорт сформували її особистість. «Я ніколи в житті й уявити собі не могла, що мій хіджаб приведе мене в фехтування, в спорт, і що я доросту до того, щоб так полюбити цей спорт. Він став частиною мене, і без нього я вже не уявляю собі своє життя».
За матеріалами Іслам для всіх
Матеріали по темі:
24.01.2011 - У Тунісі відмінять заборону на носіння хіджаба
Теги: новини в світі, Іслам без кордонів, Іслам, мусульмани, хіджаб, спорт
