Шолом завойовника. Частина друга

Шолом завойовника.
Шолом завойовника
Шолом завойовника
Шолом завойовника
Монгольская конница. Средневековый рисунок
Монгольская конница. Средневековый рисунок
Шолом завойовника.
Шолом завойовника
Монгольская конница. Средневековый рисунок
08.05.2018
Оцініть статтю: 
(83 оцінки)
Олександр Степа...
Зображення користувача Олександр Степанченко.

Після падіння Чернігова до монгольської армії приєднався корпус майбутнього великого хана імперії Мунке. До цього він провів розвідку в напрямку Києва, для облоги якого потрібна була сильна армія. Корпус Мунке повернувся після тяжкого походу на Поволжя, де вів бої проти половців, Бату також зазнав серйозних втрат під стінами Чернігова. На спільній нараді командування монгольської армії вирішило відкласти похід на Київ.

У різний час археологами були знайдені численні матеріальні свідчення походу Бату на Чернігів та інші міста Південної Русі. Серед знайдених артефактів траплялася монгольська зброя і спорядження. Кілька років тому в Чернігівській області був знайдений шолом, який нині знаходиться у приватній колекції відомого українського колекціонера Є. Гредунова, що належить до наголів’я так званого «цзіньського» типу.

Справа в тому, що одночасно з походом до Європи монголи вели війну з китайською державою Цзінь. Під час завоювання ними були захоплені численні трофеї, зокрема і шоломи. На території України це перша знахідка подібного шолома. За словами історика Ю. Кулешова, «такий тип шоломів з’явився в Імперії Цзінь, імовірно, в XII ст. Крім самої Імперії він був поширений в державі Східна Ся.

За суттю, це були північно-східні імперські провінції, що стали незалежними завдяки заколоту одного з місцевих полководців в 1215 р. Їх незалежність протрималася недовго, і вони загинули практично одночасно з самою Імперією… Під час завоювання Імперії Цзінь монголо-татарами масово були захоплені імперські арсенали. Внаслідок чого цей тип шоломів потрапив у комплекс озброєння загарбників і став міцно асоціюватися з ними в очах підкорених народів».

Ймовірно, цей шолом був загублений монголом під час операції з захоплення Чернігова, оскільки їх носили винятково воїни часів Бату. Після утворення Золотої Орди економічні і політичні зв’язки з Монголією і Китаєм поступово ослабли. Зброю та обладунки почали виготовляти місцеві майстри. У самому Китаї після завоювання його монголами шоломи такого типу стали широко поширеними аж до XV століття.

Ю. Кулешов дав докладний опис «цзіньського» шолома з колекції Є. Гредунова. «Диаметр шлема — 20,5×20 см, общая высота — 17,2 см, высота тульи без навершия — 10 см. В центре тульи находится технологическое отверстие, его диаметр 2,5 см. Оно закрыто двухступенчатым навершием, общая высота которого — 7,5 см. Основание навершия свёрнуто в виде усечённой воронки и смонтировано на тулье путём 5 заклёпок, его высота — 2,5 см, диаметр — 7,5 см. Верх навершия выполнен в виде воронки, переходящий в цилиндрический держатель плюмажа, его высота — 5 см, диаметр — 4,5, диаметр отверстия для плюмажа — 1,3 см.

Оно крепится к основанию 4 заклёпками. Нижний край обоих ступеней местами разрушен коррозией. Швы обоих ступеней располагаются на затылке тульи и немного смещены друг от друга. Само навершие слегка наклонено назад… К нижнему краю тульи приклёпан венец, состоящий из двух половин, смонтированный на 8 заклёпках. Нижний край венца ровный, а верхний расширяется от затылка ко лбу. Вследствие чего получается, что тулья немного закинута назад. Высота венца спереди — 5 см, по бокам — 4 см, сзади — 3,5 см».

У Східній Європі відомо лише кілька знахідок «цзіньських» шоломів або їх фрагментів. Вперше їх описав і класифікував Л. Бобров. Крім шоломів, захисне озброєння монгольських воїнів складалось із обладунків зі шкіри та металу. Пластинчасті лати представляли собою панцири у вигляді металевих квадратів, які спочатку приклепували горизонтальними рядами до ременів, а потім ці смуги збирали в єдиний обладунок. Виходили яруси пластин, що частково заходили ряд за ряд. Найчастіше панцирні пластини приклепувалися на основу зі шкіри.

Відповідно до опису П. Карпіні, захисними обладунками були покриті і монгольські коні. Елементи захисту покривали його «від хвоста до голови і зв’язуються біля сідла… ззаду сідла на спині і… на шиї». Монголи вдосконалили сідло бойового коня, зробивши більш широким його основу. Це дозволило зменшити тиск важкоозброєного воїна на тварину і тим самим підвищити маневреність всього війська, що особливо важливо було під час битви.

Відомо, що монголи майстерно володіли луками. Вершники обстрілювали противника на значній відстані, а потім оманливим відступом виманювали його, щоб зненацька атакувати. Про це збереглося повідомлення вірменського царевича Гайтона, яке датується 1307 роком. «З ними дуже небезпечно починати бій, оскільки навіть у невеликих сутичках з ними так багато убитих і поранених, як в інших у великих боях. Це є наслідком їх спритності у стрільбі з лука, бо їх стріли пробивають майже всі види захисних засобів і панцири».

З виникненням Золотої Орди деякі елементи озброєння та амуніції воїнів монгольської епохи зникли. Однак тактичні схеми ведення бою і майстерність володіння зброєю зберігалися у золотоординців, а пізніше й у їх прямих нащадків — кримських татар, аж до анексії Криму Російською імперією в 1783 році.

Олександр Степанченко

 

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.