17 травня у Києві напередодні Дня пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу відбулася міжнародна акція «Запали свічку у своєму серці», присвячена 66-й річниці депортації кримських татар.
Учасники акції-реквієму «Запали вогник у своєму серці» почали збиратися на Майдані Незалежності, біля будівлі консерваторії, близько восьмої години вечора.
Декілька десятків чоловік свічками у пластмасових склянках викладали на асфальті контур кримського півострова, цифру «66», напис «No genocide», півмісяць із зіркою і національний символ - тамга.
До них приєдналися молоді люди з жовто-блакитними стрічками на одязі, а також активісти правих організацій «Тризуб» ім. Степана Бандери та УНА-УНСО, які почали запалювати свічки. За даними УНІАН, в акції взяли участь близько тисячі чоловік.
Кримські татари закликали світову громадськість визнати насильницьке переселення 1944 року актом геноциду.
«66 років тому сталася трагічна подія - злочин проти цілого народу. Ми закликаємо визнати депортацію кримських татар актом геноциду», - сказав журналістам почесний голова кримськотатарського молодіжного центру Ескендер Барієв.
За словами організаторів, подібні акції паралельно пройшли у Сімферополі, Москві, Лондоні, Івано-Франківську, Ескі-Шехірі (Туреччина), у містах і селах Криму - Саках, с. Приозерне Ленінського району, с. Яскраве Сакського району, у Червоногвардійському районі.
Кримські татари запропонували всім, хто був у той момент на Майдані, запалити свічки. Потік охочих не кінчався протягом години, пише видання «Кримський світ».
«Це наша друга акція, і ми будемо проводити її, поки трагедію нашого народу не визнають геноцидом»,- сказав в інтерв'ю Комерсантові один з організаторів акції голова Кримськотатарського молодіжного центру Емін Авамілєв.
Чи дозволяє Іслам використання свічок у траурних заходах?
В той же час у середовищі самих кримських татар проведення цієї акції викликало неоднозначну реакцію. У кримськотатарській пресі розгорілася дискусія із приводу того, чи можна використовувати свічки під час жалобних акцій, присвячених черговій річниці депортації, пише видання «Новий регіон».
Щотижневик «Півострів» опублікував лист кримськотатарської читачки, яка заявляє, що «наша релігія не допускає використання свічок у жалобних акціях». За роз'ясненнями журналісти звернулися в Духовне управління мусульман Криму.
«Заборони на вогонь з погляду Ісламу не існує, - повідомив заступник голови ДУМК Айдер Ісмаїлов. - Акцію можна вважати такою, що суперечить нормам Ісламу, лише в тому випадку, якщо їй надається якась святість, або вона проводиться як релігійний обряд із застосуванням вогню, або ж має місце поклоніння вогню. Цей захід не релігійний. Тобто, це - жалобний мітинг, щоб не забувати того, що трапилося з нашим народом, щоб ми не забували свою історію».
Мусульмани, нагадує Ісмаїлов, поминають наступним чином: читають Коран, ду'а (молебень), просять милості в Аллаха й прощення гріхів. «Запалюючи свічки, ми сумуємо, але не поминаємо. То вже християнський звичай, це вони ставлять свічки», - пояснює представник Духовного управління. Втім, сам муфтій ДУМК Еміралі Аблаєв повідомив «Півострову», що якщо в переддень Дня пам'яті жертв депортації «будуть якісь суперечки і сварки, то краще взагалі нічого не робити».
За матеріалами ЗМІ
Посилання на тему:
Новини
У Сімферопольській мечеті Сеїт Нафе помолилися за жертв Депортації
В Україні проходять жалобні заходи, приурочені до 66-ї річниці Депортації
Президент розпорядився належним чином відзначити річницю Депортації
Депортація 1944. Від усвідомлення минулого до гідного майбутнього
ДУМК закликає вшанувати пямять жертв депортації поминальною молитвою
Кримських татар закликали вшанувати пам'ять жертв Депортації, дотримуючись приписів Ісламу
Статті
На що кримським татарам очікувати від нової влади?
Наукові роботи
