В Одеській області підготували та затвердили номінаційну заявку на внесення Аккерманської фортеці (найбільшої в Україні середньовічної фортеці, перші фортифікаційні споруди якої виникли ще за часів Золотої Орди, коли місто називалося Акджа Кермен) до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Про це, як повідомляє прес-служба Одеської облдержадміністрації, повідомила заступник голови Одеської обласної державної адмінiстрації Світлана Шаталова.
— Вперше за довгу історію вивчення та дослідження цінності Аккерманської фортеці зроблено реальні кроки для її внесення до Попереднього списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Експерти аргументували надзвичайну світову цінність та автентичність пам’ятки, а також відповідність трьом критеріям ЮНЕСКО, — підкреслила вона.
Нагадаємо, Аккерман (Білгород-Дністровський) є одним із найдавніших міст України. Арабські джерела ХІV століття повідомляють, що у період зведення фортифікаційних споруд Аккерманської фортеці населення міста було змішаним («мусульмани і невірні»). Генуезці і венеціанці називали його Маврокастро. На портоланах того часу Акджа Кермен був відзначений прапором з джучидською тамгою.
1484 року війська турецького султана Баязида I взяли місто і фортецю штурмом. Після цього Аккерман більш ніж три століття служив опорним пунктом Османської імперії в Північному Причорномор’ї. У цей період турецька влада неодноразово проводила роботи зі зміцнення та розбудови фортеці.
Незабаром після захоплення Аккермана турками на його території була побудована мечеть, названа на честь султана Баязида. Про неї згадував у своїй «Книзі подорожей» турецький мандрівник Евлія Челебі. «З мечетей [в Аккермані] чудова мечеть султана Баєзида, старовинна і проста на вигляд».
Від колись величної мечеті донині зберігся тільки напівзруйнований мінарет. Після захоплення Аккермана російськими військами на початку XIX століття всі мечеті міста були або зруйновані, або перетворені на православні церкви.
Про те, якою мечеть була до моменту її руйнування, практично нічого відомо не було. Вперше археологічні розкопки на місці, де вона перебувала, були проведені лише в 1977–1982 роках експедицією під керівництвом доктора історичних наук Галини Мезенцевої. Тоді були виявлені руїни середньовічної молдавської церкви, а недалеко від фундаментів мечеті — християнський цвинтар, який і став головним об’єктом дослідження археологів.
У травні 2017 року також йшлося про проведення розкопок на місці давньої османської мечеті. Повідомлялося, що культові споруди, які планують дослідити, були центральними, а тому найважливішими в культурному та релігійному житті молдавського Бєлгорода та османського Аккермана. Ймовірно, мечеть, зведена султаном Баязидом II 1484 року, суттєво перебудовувалась у другій половині XVIII століття, що можна перевірити лише розкопками. Уточненню підлягає і час будівництва церкви, яка займала це місце до турецького періоду.
Одеська ОДА нагадує, що у листопаді минулого року розпорядженням голови Одеської обласної державної адміністрації Максима Степанова було створено робочу групу з підготовки пропозицій та проектів документів щодо внесення цієї пам’ятки архітектури до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.