«Росія — це й наш ворог», — кажуть воїни-мусульмани, готуючись боронити Україну

«Росія — це й наш ворог», — кажуть воїни-мусульмани, готуючись боронити Україну
Солдати-мусульмани роблять дуа
20.01.2022
Оцініть статтю: 
(58 оцінки)
Теги: 
editor
Зображення користувача editor.

Відомий британський медіаресурс Middle East Eye (MEE) підготував матеріал про участь українських воїнів-мусульман у війні на сході України. «Іслам в Україні» публікує скорочений переклад статті.

Кримські татари й добровольці з колишнього Радянського Союзу кажуть, що мусульманські бійці можуть стати «ефективною» воєнною силою в разі широкомасштабного нападу Росії.

«Росіяни,— пояснює виданню на диво доброю англійською боєць із позивним „Ніндзя“, — скрізь у Казахстані» — колишній радянській республіці в Центральній Азії, звідки він родом, і страх репресій у разі її захоплення дуже реальний.

Ніндзя бореться в Україні проти проросійських сепаратистів від 2015 року. Цього літа він був добровольцем на передовій, загартованим у боях підрозділу «Правого сектора». Найбільше Ніндзя хотів би повернутися на передову, але має проблему: термін його візи минув.

Нині він працює «консультантом із безпеки» в одній із країн Перської затоки, яку просить MEE не називати, побоюючись, що це може поставити під загрозу джерело його доходу та плани повернення в Україну. Він каже, що його послуги можуть невдовзі знадобитися.

«Я на джигаді»

Росія зосередила близько 100 тис. військових поблизу кордону з Україною, й це викликає побоювання можливого широкомасштабного нападу на країну. У повідомленнях зазначається, що президент Росії Володимир Путін може планувати напад вже цього місяця. <…>

Коли почалися бойові дії (2014 року. — Ред.), в українській армії — давалися взнаки корупція та десятиліття нехтування нею. Добровольчі батальйони відіграли вирішальну роль у захисті [країни] від наступу Росії.

Такі угруповання як «Правий сектор» залучили бійців з усього колишнього Радянського Союзу. Багато хто прибув із недавніх «гарячих точок» на його периферії: Чечні, Грузії та Нагірного Карабаху.

Новобранці, такі як Ніндзя, прагнули битися з давнім ворогом у Москві, і коли на обрії з’явилися хмари війни, багато хто знову хоче до бою. Але уряд України може мати інші плани: він розпочав серію реформ з модернізації збройних сил. 250 тис. українських військовослужбовців тепер дисциплінованіші, краще навчені та отримали реальний бойовий досвід у війні на Сході.

З 2014 року країна отримала від Вашингтона допомогу в галузі безпеки на суму 2,5 млрд доларів і може похвалитися наявністю у своєму арсеналі американських високоточних протитанкових ракет Javelin і турецьких безпілотників.

Добровольчі підрозділи розглядають як загрозу стабільності, тому Київ намагався тримати їх під контролем. Влада побоюється, що іноземні добровольці можуть зіпсувати імідж України, адже вона намагається зарекомендувати себе як відповідальну європейську державу, що колись зможе приєднатися до НАТО та ввійти до ЄС.

Більшість добровольчих формувань увійшли до складу регулярної армії та Національної гвардії.

Попри гаряче бажання воювати з росіянами, іноземні бійці-мусульмани, такі як Ніндзя, викликають додаткове занепокоєння української влади. «Можна сказати, що я на джигаді», — усміхаючись, каже він.

«Є одна річ, що ви маєте зрозуміти: ми не тільки бійці — ми також мусульмани, і всіх хвилює це лайно ЗМІ про ІДІЛ чи „Аль-Каїду“», — каже Ніндзя, маючи на увазі занепокоєння Києва тим, що бойовики можуть бути представлені як радикали.

Переконані супротивники Москви

Утім, воїни-мусульмани прибули не тільки з-за кордону. Хоча Україна здебільшого православна християнська країна, це також дім для кримських татар, етнічної тюркської мусульманської групи, що налічує близько 280 тис. осіб. Вони становлять близько 12 % людности на їхній батьківщині, у Криму.

«Розформування підрозділів мусульманських ополченців та інших таких формувань некорисно, непатріотично та несвоєчасно», — каже кримськотатарський солдат на сході України.

Росію звинувачують у переслідуванні кримськотатарської меншини, яка широко виступала проти анексії території. Москва заперечує, що її дії політично мотивовані та заявляє, що арештовує лише «терористів».

«Коли хтось забирає в тебе будинок і намагається образити твою сім’ю, якщо ти справжній чоловік, ти повинен узяти до рук зброю та боронити це все до останнього подиху», — каже Ренат, кримськотатарський солдат, що нині служить на лінії фронту зі збройними силами України.

Ренат перебуває на службі від 2012 року й каже, що він і його товариші готові боротися в разі наступу Росії.

«Наш бойовий дух на високому рівні», — каже він, порівнюючи сьогоднішню українську армію з армією 2014 року, та зазначає, що поліпшилося все: від амуніції та тактики до досвіду бійців. <…>

Рустем Махмут-оглу Аблятіфов — кримський татарин, колишній боєць «Правого сектора». Він дозволив назвати своє повне ім’я, бо, за його словами, російська ФСБ вже ідентифікувала його як ворога.

«Вони обшукали будинок моєї 80-річної матері у Криму, – розповідає він. — Друг у Міністерстві оборони повідомив, що вся інформація про мене, включаючи імена моїх дітей, просочилася у ФСБ».

За словами Рустема, він пишався тим, що служив у «Правому секторі» <…>.

Не вважаючи на спроби інтегрувати останній до збройних сил, деякі підрозділи «Правого сектору» й далі діють на передовий. Ніндзя, казахський доброволець, зв’язався зі своїм командиром, щоб повернутися до одного з цих підрозділів.

Боротьба за «будь-яких умов»

У контексті дедалі більшої загрози російського нападу знову постає тема добровольців. Попри зусилля Києва з модернізації збройних сил, більшість військових експертів сходяться на думці, що українська армія має мало шансів протистояти повномасштабному російському наступу.

Тисячі українських мирних жителів отримали воєнні навички та зможуть воювати як партизани в разі окупації Росією країни. Деякі чиновники сподіваються, що загрозу затяжного партизанського конфлікту можна буде використати для стримання Путіна.

Як повідомляє New York Times, голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк А. Міллі навіть попередив свого російського колегу, що Москва зіткнеться з повномасштабним повстанським рухом у разі широкомасштабного нападу.

Євген Глущенко, мусульманський душпастир і військовий капелан, відомий як «імам Абдулла», каже, що влада відхилила прохання кримських татар сформувати окремий мусульманський підрозділ у складі української армії: «Вони не хотіли чогось релігійного чи етнічного».

Війна на Донбасі за останні вісім років забрала близько 14 тис. життів. Хоча конфлікт обмежений сходом країни, бойові дії торкнулися майже всіх українців. Але для багатьох кримських татар ця війна більш особиста.

Частину свого дитинства Ренат прожив в Узбекистані, поки йому та батькам дозволили повернутися до Криму. Він каже, що воюватиме з Росією «за будь-яких умов», навіть як партизан:

«У цьому разі мусульманський батальйон був би набагато ефективніший».

Меджит, ще один кримський татарин на передовій, відчуває те саме й заявляє, що «чисто мусульманський» підрозділ був би «зразковий», бо в ньому не існувало б [проблеми] алкоголю та наркотиків. А втім, за його словами, християнські товариші його поважають:

«[Ми] живемо як сім’я та [готові] до бою». Єдине, на що він нарікає, що часом важко знайти халяльну їжу.

Загальна риса, що об’єднує кримських татар з українськими співвітчизниками — бажання воювати. За опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, близько 58 % українських чоловіків заявили, що чинитимуть збройний опір у разі нападу Росії.

Меджит каже, що лінія фронту тепер спокійна, «приправлена» рушнично-кулеметним вогнем. Інколи сили, підтримувані Росією, обстрілюють українські позиції зі станкових гранатометів і 82-, 120-міліметрових мінометів.

Він сумнівається, що російські сили прорвуть їхню лінію оборони, але якщо це станеться, то впевнений, що українська армія зможе розпочати контратаку. Якщо нічого не допоможе, він вирушить до партизанського загону, щоб воювати далі.

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.