Вже за традицією про проблеми кримських татар влада згадує за місяць до 18 травня, і цей рік не став винятком. Напередодні 66-ї річниці депортації меджліс хоче отримати максимум за списком своїх вимог. Київ не обіцяє навіть мінімум. Як складуться стосунки нової влади з кримськими татарами, багато в чому буде залежати від особистої зустрічі Мустафи Джемільова і Віктора Януковича.
Бермудський трикутник
Список вимог меджлісу до влади такий же довгий, як і ящик, в який їх складає офіційний Київ. Перше, про що хочуть говорити члени меджлісу з новим главою держави, - законопроект «Про відновлення прав депортованих за національною ознакою». Так і не ставши законом, він встиг пережити кілька редакцій і вже 6 років кочує в трикутнику між парламентом, президентом і Кабміном. Нагадаємо, в 2004 році його прийняла в першому читанні ВР України, але ветував президент Кучма. Ющенко, за словами Джемільова, обіцяв зняти вето або внести до ВР України свій варіант законопроекту (в редакції меджлісу), але не зробив ні того ні іншого. Будучи прем'єром, Тимошенко підготувала власний варіант цього документа, але тепер вже меджлісу довелося витратити масу часу і сил, щоб переконати Юлію Володимирівну його відкликати, оскільки він «декларативний і порожній». Десь між Тимошенко і Кучмою був ще варіант законопроекту від Держкомнацу, але про нього мало хто пам'ятає. Через 6 років повернулися до того, з чого починали, тобто до порожнього місця, і тепер меджліс спробує переконати Януковича підтримати його варіант законопроекту. У відповідь на таку письмову пропозицію гарант, за словами Джемільова, промовчав, а ось прем'єр Микола Азаров пообіцяв підтримку «регіоналів» у парламенті. Таку ж, якщо не ще більш бородату історію має і питання про відновлення історичної топоніміки. Тут, однак, все обмежилося лише розмовами, якщо не вважати проект закону, ще в 2008 році зопалу обіцяний «нашоукраїнцем» Олесем Донієм, але тут же ним самим і забутий.
Друга за ступенем важливості - проблема бюджетного фінансування та облаштування репатріантів. З деяких пір процес репатріації Україна вимірює п'ятирічками і також планує відповідні витрати. Останній такий п'ятирічний план затвердили ще в бутність прем'єром Юрія Єханурова, і цього року його термін закінчується. Не те щоб Київ строго слідував власним намірам, але в меджлісі побоюються, що, якщо не буде ніякого плану, фінансування взагалі припиниться. Скажімо, в 2009 році планували дати за статтею «облаштування репатріантів» 102 млн. грн., А в результаті виділили половину. За 5 років недофінансування склало вже 103 млн. грн. У плані на поточний рік по «п'ятирічці» має бути 124,6 млн. грн., А Кабмін Тимошенко у своєму проекті бюджету відміряв на ці потреби 3,5 млн. грн. «Це що, жарт? - Дивується Джемільов. - Заберіть ці 3,5 млн. грн. і скажіть, що кримські татари нам не потрібні». Віце-прем'єр Семиноженко запевнив нардепа, що цього року на облаштування репатріантів Київ виділить 50 млн. грн, але не з держбюджету, а зі стабілізаційного фонду. «Це означає, захочуть - дадуть, не захочуть - не дадуть», - говорить голова меджлісу. Загалом, жарт Тимошенко може сподобатися Азарову. Тим більше, що, за підрахунками меджлісу, витрати держбюджету на наступну п'ятирічку з урахуванням інфляції складуть близько 1 млрд. грн.
Але нова влада змушує нервувати національних лідерів не тільки через гроші. Кримські татари вже позбулися двох міністерських портфелів, а отриману натомість компенсацію, очевидно, не вважають адекватною заміною. Розраховуючи отримати від гаранта три пости голів РДА (зберегти за собою Бахчисарайський і Кіровський райони і додати до них Білогірський), від кримської влади меджліс домагається ще двох посад перших заступників - у Міністерстві будівельної політики і в Мінсоцзахисту. За словами Джемільова, згоду на це йому вже дав спікер Володимир Константинов, а ось прем'єр Джарти уперся і мовчить.
І нарешті, про духовне. До кінця квітня меджліс хоче вирішити питання про виділення землі під будівництво соборної мечеті на вул. Ялтинській у Сімферополі, а також отримати дозвіл на зведення двох мечетей у районі аеропорту та на вул. 60-річчя Жовтня в кримській столиці. Земля потрібна і для національного музею в Сімферополі. Від місцевої влади меджліс також домагається присвоєння імені двічі Героя Радянського Союзу Амет-Хана Султана аеропорту Сімферополь та підвищення статусу Ханського палацу в Бахчисараї до загальнодержавного рівня, з наступним його затвердженням як пам'ятки світового значення під егідою ЮНЕСКО.
Незавидна позиція
Зустріч Януковича з радою представників кримськотатарського народу при президенті (він же меджліс у повному складі) повинна була відбутися ще два тижні тому, але з невідомих причин аудієнцію відстрочили. Правда, глава президентської адміністрації Сергій Льовочкін запевнив, що до 18 травня гарант обов'язково прийме кримських татар, а спершу нехай з меджлісом поспілкується його постпред Сергій Куніцин. У результаті «оку президента» довелося стати ще й вухом, причому дуже великим. «Сьогодні у мене знову незавидне становище. Ніхто у владі краще мене не знає ці проблеми (проблеми кримських татар - ред. «1К»). Константинов прийшов з бізнесу, Джарти з іншого регіону, - поскаржився з цього приводу Куніцин. - Розумію, що зараз на мене накинуться і політики, і ЗМІ, але тільки тому, що я знаю, чим це може закінчитися, я цим займаюся». Власне кажучи, все, що може сьогодні Куніцин, то це тільки взяти на себе малоприємну роль посередника між лідерами кримських татар і першими особами автономії. «Я обіцяю вам одне, ви мене знаєте, - звернувся до членів меджлісу Сергій Володимирович. - Буду переконувати президента, переконувати керівників Криму».
Проси більше
Насправді, Куніцин хоч і «око президента», але його руки - Джарти і Константинов. У цьому «поділі праці» постпреду випала ще й роль громовідводу (посереднику завжди дістається й від тих і від інших), психотерапевта та сімейного лікаря з багатим особистим досвідом. Що він порекомендує новим керівникам Криму, можна уявити. При перебуванні самого Сергія Володимировича прем'єром автономії кримськотатарське питання вирішувалося прагматично просто: або влада звільниться деякими (як правило, найменш витратними) поступками меджлісу, спокійно пройде 18 травня і далі покотиться в курортний сезон, або в найбільш людних місцях виростуть поляни протесту, а в сюжетах центральних російських телеканалів замигтять оплачені конкуруючими туроператорами сюжети про напружену ситуацію на півострові. І тоді прощавай, курортне літо.
В Адміністрації президента, яка теж ще не дуже досвідчена в тонкощах півострівної національної політики, завжди є спокуса піти за накатаним шляхом своїх попередників. Це означає, що зустріч Януковича з Джемільовим наскільки можливо варто відтягнути ближче до 18 травня, щоб не довелося зустрічатися двічі, якщо щось забуксує. Її підсумок і повинен виглядати як прагнення нової влади вирішувати проблеми кримських татар. При цьому поступки меджлісу слід настільки збалансувати, щоб не викликати роздратування слов'янського населення півострова (все-таки вони виборці Януковича), але і не втратити авторитет лідерів національного руху в очах співвітчизників. Приблизно так це робилося при президентові Кучмі. До речі, він і створив раду представників кримськотатарського народу, легалізувавши, таким чином, меджліс. До речі, Янукович, який за останній місяць ліквідував щонайменше два десятки різних дорадчих структур, які дісталися йому у спадок від Ющенка, цієї ради не торкнувся, що вже можна вважати першим ясним сигналом меджлісу.
Джемільов і його оточення ці імпульси теж вловлюють і промацують нову владу на вміння вести переговори: просити треба більше, тоді пообіцяють половину, а виконають третину. Меджліс, що на президентських виборах підтримав бік програвших, зовсім не бажає розділяти долю опозиції і хоче вселити це «януковичам». Дасть Аллах, Його волею і за посередництва Куніцина все вийде.
Гліб СЕРГЕЄВ
За матеріалами «Перша Кримська»
Посилання на тему:
Чого чекає Крим від решти України
«Сліпота влади» - нещастя і горе кримських татар
Кримські татари: і через 65 років депортація триває?
Дім для кримських татар усе ще не гостинний
Чиновники ксенофобськи ставляться до кримських татар - Меджліс
