Трагическая гибель украинской мусульманки, женщины-воина, участницы АТО Амины Окуевой откликнулась болью в сердцах украинцев. Не только единоверцы — люди разного вероисповедания и этнической принадлежности молятся за душу героической патриотки своей страны, избравшей путь воина и положившей жизнь за свободу народов Украины и Ичкерии. Молитвы и слова соболезнования в адрес родных, близких и друзей, всех патриотов нашей страны заполнили и страницы соцсетей. А посвященные личности Амины стихи и песни не только озвучивают скорбь от невосполнимой утраты, но и мобилизуют общество на противостояние коварному врагу...

Одно из таких поэтических произведений — стихотворение Виктории Абу-Кадум, украинской мусульманки, которая сейчас живет в Иордании, «Солдат в хиджабе с ясными глазами» положил на музыку и исполнил Геннадий Володько.

Не сталось осічки, не сталось промашки,

Не став на заваді шакалам хто-небудь…

Злетіла над світом поранена пташка,

Солдат у хіджабі з очима, як небо…

Із серцем хоробрим, із мужнім настроєм,

З АК за тендітними диво-плечима…

Жаль, ворога плани ніяк не розстроїв

Солдат у хіджабі з яснИми очима…

Політ обірвався — нам ранили совість,

Поранили віру в державнім масштабі…

І жалощів дали, забравши натомість

Ці очі блакитні солдата в хіджабі…

Зробили багато, проживши так мало,

Ці руки солдатські, ці руки жіночі…

Бунтарську красу слабаки розстріляли —

У спину, з кущів, щоб не бачити очі…

Написал стихотворение, посвященное памяти Амины Окуевой, и поэт Анатолий Матвийчук:

ПАМ'ЯТІ АМІНИ

Які глибокі, неймовірні очі!

Блакитні мов осіння далина,

Дивлюся в них — і вірити не хочу,

Що по країні шириться війна.

Вона вбиває молодих і сивих,

В зеніті віку і на схилі літ.

А ще таких от — ніжних і красивих,

В чиїх очах увесь безмежний світ.

Цей погляд доньки гордого народу,

Проймає душу до самого дна.

Любов і Віра. Гідність і Свобода.

Це все про неї. В цьому вся вона.

Зімкнулись очі. І небес не видно.

Прощай, безмежна синя далина…

Яка ж вона жахлива і огидна,

Оця — гібридна путінська війна.

Мария Волынская тоже посвятила стихотворение светлой памяти украинской патриотки:

Підступно, цинічно, жахливо

Орлиці обрізали крила.

Бо горда була, бо літала

І страху у злеті не знала.

Високо здіймалась, під хмари,

Тож їй влаштували «сафарі».

Не в рівнім бою, а терором —

Життя обірвали потвори.

Орлиця ця — мужня Аміна.

Боролась за Правду, за Зміни.

З Майданом за Гідність стояла,

Як воїн кордон захищала.

Вкраїнка чеченської крові.

ЇЇ вистачало любові

Землі, де зросла й народилась,

Й Ічкерії, щоб відродилась.

Злякалися Жінки-Героя.

Імперські поплічники зброю

У руки бандитів поклали,

Й життя молоде обірвали.

Сумує уся Україна:

У вічність відходить Аміна.

Красуня, розумниця, воїн

Для сильних — залишила зброю.

Боролись аби, не здалися,

Щоб мрії Аміни збулися,

Щоб в мирі розквітла Вкраїна

Й Ічкерія — горда країна!