Острозька академія — давній духовний та освітній осередок української культури. І сьогодні Острозька академія, нащадок першої слов’яно-греко-латинської школи, продовжує традиції, розкриваючі нові грані розвитку духовної, освітньої та національної культури України та її місця у світовому контексті. В академії також діє Центр ісламознавчих досліджень, очолюваний кандидатом історичних наук, доцентом кафедри релігієзнавства і теології Михайлом Якубовичем. Тож не дивно, що саме в Острозькій академії сталася непересічна подія: вельми поважні гості приїхали сюди обговорити філософську та морально-етичну спадщину Григорія Сковороди і Саїда Нурсі, обміркувати духовні та інтелектуальні проблеми сучасності, запропонувавши способи адаптації ідей цих мислителів до життя та морального виховання сучасного й майбутнього поколінь.

11 листопада до Острога завітали відомі богослови, викладачі філософії, релігієзнавства та соціології з Туреччини. У науковій дискусії взяли участь депутат Іспартанського відділення Стамбульської фундації науки та культури Саїд Юдже, професор Університету Фатіха Султана Мехмета (Fatih Sultan Mehmet Vakıf Üniversitesi) Альпарслан Ачикґєнч, заступник муфтія ДУМУ «Умма», імам мечеті Запорізького ІКЦ Мухаммад Мамутов, викладач Академії та голова Центру ісламознавчих досліджень Михайло Якубович, інші науковці та студенти. Візит відбувся з ініціативи Центру ісламознавчих досліджень Острозької академії та Стамбульської фундації з науки й культури.

— Науковці проводили паралелі між становищем людини в сучасному світі в осмисленні українського та турецького філософів. Ішлося про духовні виміри людини, її саморозуміння сьогодні. Звісно, говорили й про подальшу співпрацю, зокрема дослідження спадщини Саїда Нурсі українськими науковцями, — поділився планами керівник Центру ісламознавчих досліджень Михайло Якубович.

Саїд Юдже, директор Стамбульського фонду науки і культури, у вітальній промові подякував організаторам міжнародного семінару та керівництву Національного університету «Острозька академія» за гостинність і можливість такої зустрічі. Гість розповів про важливість таких заходів, адже Григорій Сковорода та Саїд Нурсі — визначні постаті, що мають величезне значення для їхніх країн.

Алпарслан Ачикґенч, викладач Університету Фатіха Султана Мехмета розповів про духовні виміри людських істот у моделі соціального життя у вченні Саїда Нурсі, а професор Стамбульського університету Ісмаїл Хаджинебіоглу виступив із темою «Епістемологічне коло: читання через Рісале-і Нур».

Однією з фундаментальних доповідей семінару стала розповідь відомого українського філософа, науковця, доктора філософських наук, проректора Національного університету «Острозька академія» Петра Кралюка на тему «Григорій Сковорода та Саїд Нурсі: паралелі». Проаналізувавши життя та вчення Нурсі та Сковороди, професор знайшов чимало подібного в поглядах та житті двох великих мислителів.

Хакан Ґююлердже говорив про відомий текст Саїда Нурсі в доповіді «Дамаська проповідь, або проповідь, що лікує духовні проблеми сучасного світу». Доповідач проаналізував проповідь Нурсі, визначив її основні думки та поради, помічні в розв’язанні певних проблем сучасності.

Доктор Соломія Вівчар розповіла про асоціації з Кораном у філософії Григорія Сковороди, а декан гуманітарного факультету, доктор філософських наук Дмитро Шевчук говорив про важливість і цінність філософських ідей Саїда Нурсі.

Раїф Озтююрк, викладач Стамбулького універистету, надзвичайно емоційно ознайомив слухачів із власними філософськими роздумами щодо праць та діяльності Саїда Нурсі.

Щодо перспектив подібних заходів висловився організатор та ініціатор семінару Михайло Якубович. За його словами, нині діє угода, укладена у травні цього року між Острозькою академією та Стамбульською фундацією науки і культури, тож подальша співпраця не просто можлива — вона обов’язкова.

— Це наш спільний семінар, присвячений спадщині турецького мислителя Саіда Нурсі та українського філософа Григорія Сковороди. За підсумками семінару вийде збірка наукових праць (англомовна), — каже Михайло Якубович.

Михайло Якубович зазначив, що наукова подія викликала великий інтерес серед відомих учених (а їх було багато: крім острозьких науковців, у заході взяли участь представники наукових кіл із Києва, Дубна, Львова) та студентів. Це доводила зала, заповнена вщерть.

Заступник муфтія ДУМУ «Умма» Мухаммед Мамутов поділився своїми враженнями:

— Між Україною та Туреччиною є спільні культурні та історичні зв’язки. І саме ця конференція — дуже важлива наукова подія. Вона сприятиме тому, щоб ми згадали спільну історію, покращили й відновити наші відносини. Це взаємовплив та взаємозбагачення двох цивілізацій — українців і турків. Вони мають у своїй історії видатних мислителів і моральних авторитетів, що уславилися далеко за межами рідних країн. В Україні такий незаперечний духовний авторитет — Григорій Сковорода, у Туреччині — Саїд Нурсі. Саме дослідження багатства філософської думки дозволяють нам краще зрозуміти духовний світ наших народів, — зазначив Мухаммед Мамутов.

За словами Михайла Якубовича, турецька гуманітаристика обганяє українську. Наприклад, кількість індексованих гуманітарних журналів у наукометричних базах Туреччини сягає десятків, а в Україні їх — одиниці. До того ж Туреччина активно просуває свою науку й культуру за кордоном. Унаслідок цього склалася досить серйозна співпраця турецьких дослідників із західними науковцями та університетами. Україна, долучаючись до такого обміну, отримає нагоду краще інтегруватися у світовий освітній та духовний простір.

Довідка:

Основна мета діяльності Центру ісламознавчих досліджень — дослідження ісламської спадщини України, зокрема західної, визначення ісламських інтелектуальних традицій на українських землях, що входили до складу Кримського ханства.