Крим: Іслам сьогодні

1
«Іслам потрібно відчувати, а не говорити про нього» - імам с. Ескі Сарай (Піонерське) Сабрі Леман-оглу.
07.09.2009
Оцініть статтю: 
(358 оцінки)
oksana
Зображення користувача oksana.

Всеукраїнська асоціація громадських організацій «Альраід» спільно із кримським інформаційним агентством QHA розпочинають публікацію серії матеріалів на тему «Іслам сьогодні». Відкриває серію інтерв'ю з імамом с. Ескі Сарай (Піонерське) Сабрі Леман-оглу.

Спокон віків Крим переживав значні зміни у духовному відношенні. Духовні самосвідомості, самоідентифікації народів, що проживають на його території, залежали від історичних подій, які мали місце на півострові. Релігійні культури на протязі ряду століть змінювали одна одну.

Сьогодні Крим є полірелігійним регіоном. Однію із традиційних релігій, що впродовж багатьох віків присутня на території півострова, є Іслам.

Іслам почав проникати у Крим у IX-XI століттях, у період проживання на його території різних племен: хазар, протоболгар, печенігів, половців. У часи Кримського ханства (1443-1783 рр.) Іслам виконує націотворчу функцію і стає державною релігією, що регулювала на півострові практично всі сторони життя суспільства: освіту, побут, судову справу. Саме на цей період припав розквіт ісламської культури на півострові.

Однак зліт передбачає й падіння. Так і розквіт ісламської культури у Криму переживає свій спад: початок його припадає на 1783 рік, пов'язаний із анексією Криму Російською імперією і набирає оберти у 1944 році, коли кримськотатарський народ насильно був відірваний від Батьківщини.

Протягом майже 50 років, перебуваючи у місцях заслання, в умовах тоталітарного атеїстичного режиму, кримськотатарський народ був фактично відірваний від свого релігійного коріння. А релігійність збереглася лише на рівні традицій і побутових обрядів.

На сучасному етапі процес національного відродження кримськотатарського народу, що повертається з місць депортації на свою історичну Батьківщину, тісно пов’язаний з ідеєю релігійного відродження. Для кримських татар питання відродження релігії, вивчення історії і культури, невіддільних від ісламських традицій, стає вкрай актуальним.

Як показує майже 20-річний досвід діяльності мусульманських громад у Криму, вони, за рідкісним винятком, стали самодостатнім, саморегулюючим осередком у системі мусульманських релігійних інститутів. І визначальну роль у цьому зіграли духовні наставники громад.

Так, діяльність мусульманської громади с. Ескі Сарай (Піонерське) процвітає в унісон ідеям і діяльності їхнього духовного наставника імама Сабрі Ефенді.

Сабрі Леман-оглу народився в Узбекистані у селищі Алмаз Чурського району Наманганської області у родині простого робітника. Дитинство його минуло як у звичайних дітей із гучними іграми у дворі і безтурботними заняттями. Любов до ісламу йому прищепив дідусь Рамазан, який був зразковим мусульманином - робив п'ятикратний намаз, тримав Оразу, читав священний Коран.

- Він став для нас прикладом у поклонінні і відданості Аллаху. Він же прищепив нам любов до рідної мови, -відзначає Сабрі Ефенді. - Дідусь Рамазан, який чудово читав арабською мовою, навчив і мене мові, на якій написаний Коран. Завдяки йому я став на релігійний шлях. Я у всьому керуюся вченнями Ісламу. У вихованні своїх дітей я також керувався ними.

Мої доньки Еміне і Лейля навчалися в Азовському медресе, потім продовжили свою релігійну освіту у Туреччині на релігійному факультеті. Зараз вони викладають у медресе. Один із синів, Рамазан, який з п'яти років читав суру «Фатиха» і відвідував зі мною різні заходи, теж відучився у медресе, потім у Туреччині на релігієзнавчому факультеті. Мухаммед, життя якого після передчасного народження висіло на волоску, і який вижив лише з волі Аллаха, теж здобув релігійну освіту. Третій син, Саїд-Ахмед, навчається у медресе у с. Курман (Червоногвардійське), де готують хафізів. Саїд-Ахмед має гучний голос, і вже після його народження я зрозумів, що він буде співати езан.

- Сабрі ефенді, коли почалася ваша релігійна діяльність? Які цілі й завдання ви перед собою поставили, ставши імамом?

Релігійну діяльність я почав в Узбекистані, після того, як повернувся зі служби в армії. Там ми не задавалися якими-небудь недосяжними цілями. Тому що в Узбекистані було дуже мало людей, що вміли читати арабською, ми, як могли, проводили різні релігійні обряди: проводили ритуали нішану, нікяху, похорони, ставили імена і т.д. У 1989 році прочитав у газеті «Ленін байрагъы», що у Криму відкрився Кебір Джамі, де освічені імами навчали наших соратників основам Ісламу, і тоді я подумав, що було б добре й мені навчитися у них чомусь більшому. Хотів поїхати туди негайно, але наша мусульманська громада мене не відпускала, тому що я там був єдиним, хто проводив релігійні ритуали. Тому учитися всьому довелося за максимально короткий термін.

Після приїзду у Крим, я відвідав Кебір Джамі, де й зустрівся із Сеїт-Джеліль ефенді (відзначимо, що у 90-ті роки Духовне управління мусульман Криму очолював Сеїт-Джеліль Ібрагімов - випускник бухарського медресе). Приїхавши у Крим, я почав розуміти арабську мову, на якій колись проводив ритуали, але абсолютно не розумів її. Іслам потрібно відчувати, а не говорити про нього.

Ставши імамом у Криму, я задався метою жити так, як жив Пророк Мухаммед, який став найкращим учнем Аллаха і найкращим наставником мусульман. Він говорив: «Благородний той, хто вивчає Коран і той, хто навчає Корану». Таким чином, я поставив перед собою ціль допомагати мусульманам Криму у проведенні релігійних ритуалів і навчати їх основам ісламу.

- Розкажіть про період, коли ви були заступником Муфтія.

Після повернення до Криму я зрозумів, що вміти читати на арабській недостатньо, тому почав займатися перекладами. А це дало можливість пізнати те, про що говорить Аллах у Корані. Тому я хочу, щоб і мої учні знали, що заповів нам Він. Моїм учителем був Сеїт-Джеліль ефенді. У нього я багато чого перейняв. Я радий, що Аллах звів мене з такою людиною.

- Наскільки важко сьогодні проходить процес відродження релігії після повернення кримських татар на Батьківщину?

Знаєте, багато людей до цих пір вважають, що поклоніння Аллаху забирає багато часу, а це заважає процесу благоустрою. Але це не так, адже коли ти уповаєш на Аллаха, Він допомагає тобі. Аллах же нічого неможливого не вимагає. Вже тільки за те, що Він допоміг нам повернутися на Батьківщину, ми повинні йому дякувати і поклонятися.

- Сабрі ефенді, розкажіть про мусульманську громаду с. Ескі-Сарай.

Мусульмани в Ескі-Сарай живуть звичайним днем: щоранку вони йдуть на роботу, а ввечері повертаються стомленими, а ще треба подбати про домашній комфорт і виховання дітей. Але, незважаючи на повсякденну рутину, вони щотижня відвідують п'ятничний намаз, під час якого ми пояснюємо їм аяти з Корану, хадиси, відповідаємо на питання. Крім того, у священний місяць Рамазан ми проводимо спільні іфтари, щосуботи проводимо уроки для дітей, на Курбан байрам ріжемо тварин і роздаємо м'ясо. І взагалі, щодня ми готові відгукнутися на будь-які питання представників нашої громади. Двері мечеті і мого дому завжди відкриті і братам, і сестрам мусульманам.

Правда, у мене є одне побажання: хотілося б, щоб у магазинах селища продавалася продукція елял. Іншаллах, це буде.

- Яка на сьогоднішній день картина мусульманської громади с. Ескі-Сарай? Чи пістрявіє вона різними мусульманськими течіями чи вона являє собою монолітну єдність?

Оскільки всі люди по своїй натурі не однакові, у суспільстві не уникнути поділу думок і поглядів. У тому числі й релігійних поглядів. Однак найголовніше, що єднає нас, мусульман - це віра в Аллаха. У мусульманській громаді Эски-Сарай як таких розбіжностей немає. Якщо навіть і бувають, думаю, не варто брати це до уваги. Не треба шукати недоліків у комусь, тоді не знайдеш у собі. Я вважаю, що всі мусульмани повинні брати приклад з однієї людини, з Пророка Мухаммеда. Його вустами було сказано: «Якщо ви про когось скажіть погане, то це рівнозначно тому, що ви їсте зіпсоване м'ясо брата свого».

Сьогодні все, що відбувається у мусульманському суспільстві - це випробування віри. Всі ми повинні прагнути до єдинання. Нам потрібно шукати те, що нас зближує, а не відштовхує.

- Як ви оцінюєте відносини сьогодні між мусульманською громади Ескі-Сараю з немусульманською частиною селища? Чи існує між ними якесь напруження?

У нас у селищі в основному проживають кримські татари, тому з подібними проблемами ми не стикаємося. Але навіть із представниками немусульманського віросповідання ніколи не було розбіжностей, тому що іслам – це релігія, що закликає бути миролюбними. Приведу вам для прикладу епізод із життя Пророка: один раз Мухаммед, виходячи з дому, побачив біля порога сміття. Нічого не сказавши, він витяг його. І так повторювалося кілька днів. Але якось, виходячи з будинку, він не знайшов сміття. Знаючи, що все це справа рук сусіда, Мухаммед пішов до нього. Виявилося сусід занедужав і у нього не залишилося води. І тоді Пророк вчинив мудро: він не пішов, а приніс хворому води. Як ви думаєте, чи змінилася ця людина? Так! Він прийняв іслам. Тому якщо ми, мусульмани, будемо поводитися як Мухаммед, то конфліктів ніколи ні з ким не буде.

- Як ви думаєте, яким повинен бути щирий мусульманин?

Всі мусульмани вірять, що Аллах існує, але цього недостатньо. Необхідно підтверджувати це вчинками: доводити це п'ятикратним намазом, тримати Оразу, просити в Аллаха прощення. Повірте, намаз це не тягар, у судний день це поклоніння обернеться нам раєм. Перше питання у судний день буде питання про намаз. Тому хто сьогодні користується благами Аллаха, повинен дякувати Йому, щоб у судний день не залишитися гірко розкаюваним і покараним. Для цього нам потрібно лише трохи потрудитися.

Поки Аллах дає нам можливість жити, ми повинні відмовитися від гріховного.

- Що на сьогоднішній день могли б побажати кримськотатарській молоді?

Хотілося б, щоб сьогодні молодь не боялася робити намаз і тримати оразу, більше часу проводила у компанії віруючих. Зробивши помилки, просила Аллаха наставити їх на правильний шлях, молилася за себе, за батьків і своїх близьких. Адже як добре, коли ми молимося один за одного!

Бажаю, щоб мусульмани Криму були щасливі і у цьому світі, і не забували про те, що на нас чекає після земного життя. Треба вже зараз готуватися до нього.

Мусульмани Криму, нехай цей священний місяць Рамазан для вас пройде благородно і з користю. Нехай Аллах допоможе нам!

За матеріалами QHA

Посилання на тему:

Україна наша мусульманська

Рамадан в Україні: місяць посту і молитви

Перспективи Ісламу в Україні

Іслам в Україні: Основні етапи історії

Надія ісламського відродження в Україні

Іслам у Криму. Сучасні аспекти розвитку

Чи відзначатимуть кримчани Курбан-Байрам спільно?

З яким настроєм святкують Ораза-байрам кримські мусульмани?

Кримські татари. Некримський погляд

Кримські татари: розвінчання міфів

Щоб додати коментар, увійдіть або зареєструйтесь
Якшо Ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.