Невеликою, але надзвичайно важливою з геополітичної точки зору близькосхідною державою називають експерти Ємен, якому, на думку деяких з них, загрожує американська окупація за аналогією з Афганістаном та Іраком. Про це в огляді IslamRF російської і закордонної преси.
«Ємен, який багато вчених-сходознавців вважають колискою арабської націй, є складним державним утворенням, територіальна і політична єдність якого досить відносна. Його територію населяють численні племена (субетноси) арабського народу, що часто користуються досить широкою автономією. Достатньо сказати, що у країні легалізоване носіння зброї. Практично у кожному племені існують свої збройні формування, готові при нагоді захистити місцевий суверенітет. Центральний уряд, що базується у Сані, змушений проводити політику вмілого лавірування й інтриг, щоб утримати складний внутрішньополітичний балансу і не зруйнувати крихку єдність країни», - вводить читачів у курс загального політичного ландшафту держави Олександр Кузнєцов у статті «Ємен - ключ до панування над Індійським океаном» на ресурсі http://geopolitica.ru.
План американського вторгнення у Ємен потрібно сприймати не в контексті міфічної «війни з тероризмом», а в контексті великої боротьби за панування над Індійським океаном, за контроль його торговельних і військових морських шляхів. Немає потреби говорити про те, що зростаюча економічна міць Китаю, що одержує значну частину життєво необхідної нафти з країн Перської затоки і транспортує її по акваторії Індійського океану, рано чи пізно переросте у міць геополітичну, вважає аналітик. Свою думку він підтверджує посилаючись на прогноз індійського аналітика М. К. Бхадракумара у статті «Єменська одиссея Обами цілиться у Китай» (Asian Times, 09.01.2010).
До цього ж джерела звертається азербайджанський ресурс First News, що відзначає компетенцію Бхадракумара у питаннях міжнародної політики - він є заслуженим індійським дипломатом, колишнім послом у СРСР, Німеччині, Афганістані, Пакистані і Туреччині. Дипломат вважає, що, ув’язуючись у війну в Ємені, США насправді прагнуть посилити свою присутність у регіоні, заволодіти стратегічно важливим портом Аден - так званими «воротами в Азію» - і як наслідок, дати зрозуміти Китаю, що ще занадто рано говорити про захід американського впливу в Азії.
У справі «посилання сигналу» Китаю у Вашингтона є потужний і надійний союзник - Індія, що послідовно бореться з будь-якою китайською військово-морською присутністю в Індійському океані. У даний момент вона спішно намагається організувати примирення між Вашингтоном і Коломбо й у такий спосіб вирвати Шрі-Ланку з-під китайського впливу, наводиться думка Бхадракумара.
Таким що викликає сумніви вважає військове вторгнення США на територію Ємену політичний оглядач РІА Новини Андрій Федяшин, за авторством якого агентство опублікувало статтю «США: куди веде дорога у Ємен?».
Автор аналізує заяву Барака Обами в інтерв'ю американському журналу People про те, що США не мають поки намірів вторгатися у Ємен, правда із застереженням - поки місцеві уряди залишаються «ефективними партнерами».
«Можна було б тільки гадати, що означає останнє висловлення Обами, якщо не знати фон усіх «фронтів» американських антитерористичних операцій. Мати діючі фронти в Іраку й Афганістані, «резервний» антиядерний в Ірані і готуватися до відкриття ще й четвертого у Ємені - це було б уже занадто. У всякому разі, на даному етапі. Все-таки Ємен (528 тис. кв. км.) за площею перевищує Ірак, хоча й на дві Голландії менший Афганістану», - пише Федяшин.
Також він відзначає, що всі американські аналітики сходяться на думці, що вторгнення на ці території, де колись було царство Цариці Савської, спричинить такий розвиток подій, що розширить орбіту тероризму (і мусульманського антиамериканізму) до зовсім неймовірних масштабів.
Передісторію подій, що відбуваються навколо Ємену дає у статті Yemen: Behind Al-Qaeda Scenarios, a Geopolitical Oil Chokepoint to Eurasia аналітик Вільям Енгдал. Матеріал у перекладі на російську мову опублікував ресурс War and Peace:
На початку 2009 року шахові фігурки на єменській дошці почали пересуватися. Тарік аль-Фадлі, колишній лідер джихадистів родом з Південного Ємену, розірвав 15-літній союз із урядом єменського президента Алі Абдалли Салеха і оголосив, що приєднується до широкої опозиційної коаліції, відомої як Південний рух (SM). Аль-Фадлі був членом руху моджахедів в Афганістані наприкінці 1980-х рр. Про його розрив з урядом повідомлялося в арабських і єменських ЗМІ у квітні 2009 року. Розрив Аль-Фадлі з диктатурою Ємену надав новий імпульс Південному руху. Із цього моменту він став провідною фігурою в альянсі.
Ємен сам по собі є синтетичним об'єднанням, створеним після розпаду Радянського Союзу у 1990 році, коли південна Народно-Демократична Республіка Ємен (НДРЄ) втратила свого основного іноземного спонсора. Об'єднання півночі (Єменської Арабської Республіки) і півдня (НДРЄ) привело до короткочасного оптимізму, що закінчився короткою громадянською війною у 1994 році, коли угруповання південної армії підняли повстання проти того, що вони розглядали як корумповане державне правління кліки північного президента Алі Абдалли Салеха, який з 1978 року одноосібно правив спочатку як президент на півночі Ємену або у Єменській Арабській Республіці, а з 1990 року як президент нового об'єднаного Ємену. Це повстання було невдалим, оскільки Салех завербував аль-Фадлі й інших єменських консервативних мусульманських салафістів і джихадистів для боротьби з марксистськими силами колишньої Єменської соціалістичної партії на півдні.
До 1990 року Вашингтон і Саудівська Аравія підтримували Салеха і його політику ісламізації як противагу для стримування комуністичного півдня. Після 1990 року Салех опирався на сильний рух салафістського джихаду, щоб зберегти одноособове диктаторське правління. Вихід Аль-Фадлі й об'єднання його південної групи опозиції з колишніми ворогами - соціалістами - стало серйозним ударом для Салеха.
«Картина така, що один з нерозважливо підтримуваних США диктаторів президент Ємену Салех усе більше втрачає контроль після двадцяти років деспотичного правління об'єднаним Єменом», - відзначається у публікації. Автор підкреслює також, що Тарік аль-Фадлі не одноразово публічно дистанціювався від Аль-Каїди.
Проте, після відмежування аль-Фадлі від півночі ця міфічна організація помітно інтенсифікувала свою інформаційну активність. «Цікава поява невеликої, але добре розрекламованої Аль-Каїди у південному Ємені у рядах того, що спостерігачі називають широким народним фронтом Південного руху, який утримується від радикального глобального порядку денного Аль-Каїди, дозволяє Пентагону знайти свого роду формальний привід для ескалації воєнних операцій США у стратегічно важливому регіоні», - пише Енгдал.
Він відзначає також, що серед єменських активістів Аль-Каїди виявилося двоє колишніх в'язнів Гуантанамо. «Оскільки добре встановлено, що для одержання правдивих показань методи катувань марні, дехто припускає, що справжнім завданням слідчих ЦРУ і Пентагона у в'язниці Гуантанамо, починаючи з вересня 2001 року, було використання відразливих технік натаскування «сплячих» або зомбованих терористів, які можуть бути активізовані на вимогу американської розвідки, обвинувачення, яке важко довести або спростувати. Наявність двох таких високопоставлених «випускників» Гуантанамо у новій єменській «Аль-Каїді», безумовно, підстава для проведення розслідування» - стверджує аналітик.
За матеріалами IslamRF
Посилання на тему:
США проводить таємні операції у Ємені
США мають намір встановити демократію у Ємені
Президент Ірану закликав Ер-Ріяд повернути зброю вбік «Ізраїлю», а не шиїтських повстанців
